Теоретичні основи обліку власного капіталу

Варто додати, що необхідність постійного здійснення внутрішнього контролю операцій з власним капіталом зумовлюється потребами власників та керівних органів підприємства в об'єктивній інформації про його поточний стан, резерви зростання, абсолютні розміри, структуру, достовірність облікових операцій та звітних показників та ризики, які виникають в підприємницькій діяльності.

Основними завданнями контролю власного капіталу є перевірка:

правильності формування і використання власного капіталу;

дотримання встановленого установчими документами розміру статутного капіталу;

правильності ведення обліку внесків до статутного капіталу і розрахунків за дивідендами тощо [15].

Отже, важливість власного капіталу у фінансово-господарській діяльності будь-якого підприємства беззаперечна. І тому ефективне управління власним капіталом є необхідною умовою функціонування підприємства на ринку та його виживання в конкурентній боротьбі.

 

 

 

Облік власного капіталу, як і облік у загалі, починається з первинних документів. Організація первинної облікової інформації починається з виявленням складу господарських операцій і об’єктів, що повинні знайти відображення в системі обліку на підприємстві. Для цього по кожному з поділів облікової роботи складається перелік інформації. Такий перелік називається обліковою номенклатурою[16].

В основі організації документування операцій, пов’язаних із формуванням та змінами в капіталі ПАТ «Укртелеком», лежать облікові номенклатури, тому схема документообігу побудована саме на основному їх переліку. Загалом послідовність документального відображення формування та внесення змін до розміру зареєстрованого капіталу показано на рис. 2. 1.

Організація обліку полягає в розробленні найбільш раціональних шляхів руху документів від їх складання до передачі в архів із зазначенням інстанцій, через які має проходити документ. Таким чином, організація документообігу в обліку капіталу на підприємстві – це перелік усіх носіїв облікової інформації, виконавців, терміни складання та проходження носіїв відповідними інстанціями в послідовному порядку, що відповідає методиці обліку власного капіталу.

 

Збори засновників

Протокол про формування чи внесення змін до зареєстрованого капіталу

Документи, що засвідчують факт здійснення внеску засновниками: витяг банку, прибутковий касовий ордер, акт оцінки майна, акт приймання – передачі майна

Реєстр синтетичного і аналітичного обліку зареєстрованого капіталу в розрізі окремих засновників

Неоплачений капіталЗареєстрований капітал

 

На рисунку перелічено носії облікової інформації, які складають певні виконавці під час внесення змін до зареєстрованого капіталу, шлях їх просування від створення до зберігання в поточному архіві. За своєю специфікою всі носії облікової інформації про зміни в капіталі мають необмежений термін зберігання, тому в постійному архіві мають зберігатись упродовж невизначеного терміну.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

1. Назву документа (форми).

2. Дату і місце складання.

3. Назву СПД, від імені якого складено документ.

4. Зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

5. Посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

6. Особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції[14].

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується у облікових регістрах відповідним чином. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Документи бувають різної форми, формату, змісту, можуть містити різні реквізити. Для різних ділянок обліку використовуються різні документи, хоча деякі з них можуть бути однаковими. Для обліку власного капіталу, а зокрема і неоплаченого та резервного можуть використовуватись наступні первинні документи (табл. 2. 1)

 

Таблиця 2.1

Документи в яких відображаються складові власного капіталу

Код та назва рахунка №, №Документи

40 «Зареєстрований капітал»Статут, протоколи, накази, довідки та розрахунки бухгалтерії, акти приймання-передачі. 

42 « Додатковій капітал»Довідки бухгалтерії, виписки банку, акти приймання-передачі матеріальних цінностей, накладні, накази, установчі документи, рішення власників. 

43 «Резервний капітал»Довідки бухгалтерії, виписки банку, установчі договори, рішення зборів часників. 

44»Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) Довідки та розрахунки бухгалтерії, накази. 

46 «Неоплачений капітал»Установчі документи, рішення власників, довідки та розрахунки бухгалтерії, акти приймання-передачі матеріальних цінностей, прибуткові касові ордери, виписки банку. 

 

Отже, основними документами в яких зафіксовано розмір статутного капіталу, склад засновників, терміни і величина часток засновників, порядок зміни величини капіталу, складу засновників – все це зазначено в Статуті підприємства.

Документування операцій з обліку власного капіталу здійснюється також за допомогою інших первинних документів: прибуткових касових ордерів, видаткових касових ордерів, банківських виписок, довідок та розрахунків бухгалтерії. В залежності від того, яка форма обліку застосовується на підприємстві будуть використовуватися різні первинні документи, реєстри. На нашому підприємстві ПАТ «Укртелеком» застосовується журнально-ордерна форма обліку. Підсумки журналів ордерів переносяться до Головної книги в якій виводяться кінцеві залишки по всіх рахунках необхідних для складання балансу та інших форм звітності.

Для обліку власного капіталу при журнально-ордерній формі обліку можуть застосовуватися наступні документи[16]:

1. Первинні документи, а саме прибуткові касові ордери, банківські виписки,