Теоретико-практичні аспекти обліку та контролю використання продукції рослинництва на сільськогосподарському підприємстві

В даних рекомендаціях визначено поняття витрат, здійснено групування витрат за об'єктами і статтями, визначено основні принципи планування собівартості продукції, регламентуються питання обліку витрат на виробництво продукції та інше.

Розрахункові операції в Україні здійснюються відповідно до законодавства у порядку, встановленому Національним банком України. Законодавством України передбачено порядок проведення розрахунків між підприємствами, підприємствами і фізичними особами як у безготівковій формі, так і за готівку. Порядок розрахунків безготівковими коштами викладено в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ від 21. 01. 04 р. № 22.

Підприємства самостійно вибирають форми розрахунків, передбачені Інструкцією НБУ № 22, і вказують їх при укладанні договорів. Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням установлених форм розрахункових документів: платіжних доручень; платіжних вимог-доручень; чеків; акредитивів; векселів; платіжних вимог; інкасових доручень (розпоряджень).

Якщо розрахунки з покупцями та замовниками здійснюються з використанням готівкових коштів, то вони регламентуються Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15. 12. 04 р. № 637 [41].

При здійсненні внутрішнього контролю реалізації готової продукції керуються вищезазначеними нормативно-правовими актами, а також рядом інших.

З метою прискорення формування інфраструктури аграрного ринку, створення умов для надійного ресурсного забезпечення виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, сприяння розвитку підприємництва в аграрному секторі видано Указ Президента України від 06. 06. 2000 р. № 767/2000. Згідно з цим Указом у сільських населених пунктах запропоновано створити мережу пунктів заготівлі сільськогосподарської продукції, кредитних спілок, а також сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що здійснюватимуть переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції.

Указ зобов'язує вжиття заходів щодо забезпечення закупівлі сільськогосподарської продукції для державних і регіональних потреб лише на конкурентних засадах за форвардними контрактами, які передбачали б забезпечення виконання зобов'язань та відповідальність за їх порушення.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Таким чином, облік процесу реалізації продукції на сільськогосподарських підприємствах є однією з найбільш складних, відповідальних і трудомістких ланок облікової роботи. Сприяти його удосконаленню буде обґрунтована побудова на основі чіткого виконання вимог нормативно-правових актів у поєднанні із постійним внутрішнім контролем.

Формування звітних показників пов’язано з вибором облікової політики підприємства. Ми вважаємо, що досягти якісних змін в методиці та організації звітності можливо за умови єдиної стандартизації різних видів звітності (фінансової, статистичної, податкової, оперативно-технічної), що передбачає чіткі визначення показників, узгодженість їх, уніфікацію методик визначення (розрахунку) для цілей відображення у звітності. Тому подальша стандартизація звітності має здійснюватися на основі уніфікації методик визначення їх показників, що може бути забезпечено єдиною методологічною обліковою політикою в державі.

 

 

Реалізація продукції окремого підприємства – це, перш за все відчуження активів, що належать підприємству, шляхом їх продажу з метою відтворення використаних засобів та отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства.

Місце і роль процесу реалізації готової продукції у суспільному відтворенні визначається відповідним господарським механізмом, який встановлює умови реалізації та умови розрахунків за продану продукцію, нерідко регулює ціни.

Звичайною вважається будь-яка діяльність, що здійснюється підприємством згідно з його статутом. Вона включає в себе операційну діяльність, під якою розуміють будь-яку основну діяльність підприємства, яка приносить дохід. В свою чергу, основна діяльність – це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією готової продукції (товарів, робіт, послуг), котрі є метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу.

Доходи відображаються в бухгалтерському обліку та включаються до Звіту про фінансові результати згідно з принципами нарахування і відповідності доходів і витрат. Принцип відповідності передбачає, що обов'язковою супровідною умовою одержання доходу є здійснення підприємством витрат для його отримання. Цей принцип забезпечує визначення фінансового результату звітного періоду одночасно з витратами, які здійснено для отримання цих доходів. Однак не всі витрати можна безпосередньо пов'язати з певним доходом. Тому відповідно до принципу відповідності витрати, безпосередньо не пов'язані з певними доходами, відображаються в звітному періоді, в якому вони виникли.

У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходи й витрати відображаються в момент їхнього виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Отже, бухгалтерський облік ведуть, а звітність складають на основі облікового принципу нарахування: доходи відображаються у бухгалтерському обліку і відповідно у фінансовій звітності за відвантаженням продукції, незалежно від термінів одержання грошових коштів або їх еквівалентів від покупців. Тому одержані передоплати (аванси) не визнаються доходами, а видані – витратами, оскільки не призводять до зміни власного капіталу підприємства.

Таким чином, фінансова звітність, складена згідно з принципами нарахування та відповідності, інформує користувачів