Теоретико-практичні аспекти обліку та контролю використання продукції рослинництва на сільськогосподарському підприємстві

принцип випереджувального відображення – потребує прогнозування ймовірного стану системи в майбутньому;

принцип системоутворюючих відносин – забезпечення цілісності, існування та розвиток системи обліку та окремих її частин;

принцип адаптивності – пристосування будови та функцій системи обліку до конкретних умов управління за ієрархією, структурою, тощо;

принцип паралелізму – обов’язкова наявність систем, підсистем бухгалтерського обліку доходів у всіх підрозділах організації;

принцип ритмічності – рівномірне надходження даних та видача відповідної вихідної інформації;

принцип безпосередності – послідовність будови облікового, контрольного та аналітичного у час вирішення конкретних завдань;

принцип пряморуховості – побудова схем руху інформації, які повинні максимально відповідати технічним схемам;

принцип пропорційності – правильне співвідношення між різними елементами та об’єктами організації [7].

Для визначення фінансового результату діяльності за звітний період необхідно дотримуватися принципів визнання доходів, а саме: нарахування, відповідності, періодичності.

Професор Ф. Ф. Бутинець зазначає, що при фінансовій оцінці доходу та побудові бухгалтерського обліку суттєвим є правильне тлумачення двох різновидів доходу: валового та чистого. Валовий дохід містить економічну вигоду, яку підприємство одержало або має одержати. Суми, які утримуються у формі податків (акцизний збір, податок на додану вартість тощо), не приносять економічної вигоди. Тому вони виключаються із валового доходу та завершують процес формування чистого доходу. Чистий дохід – це валовий дохід, зменшений на економічні елементи, визначені законодавством. До цієї суми не включаються суми, які отримуються від імені третьої сторони, податок на додану вартість, акциз, мито, будь-які надані торговельні знижки тощо.

На нашу думку, використання поняття валовий дохід в бухгалтерському обліку не є доцільним з точки зору використання цього терміну для цілей оподаткування.

Костюченко В. М. розглядає питання відображення доходів в бухгалтерському обліку і вважає за доцільне в практичній діяльності підприємств, які займаються одночасно декількома видами діяльності вводити аналітичні рахунки (субрахунки другого порядку) для розмежування таких доходів за видами. З. Задорожний аналізуючи порядок обліку інших доходів приходить до висновку, що сучасна законодавчо-нормативна база з бухгалтерського обліку доходів містить ряд методологічних недоліків. На думку автора, потребує уточнення склад субрахунків до рахунку 74 “Інші доходи”, оскільки частина доходів, які пропонують відображувати у складі інших доходів до них не повинні включатися, а інші відповідно до чинних нормативно-правових актів до нього не включаються.

Крім того, на думку З. Задорожного потребує доопрацювання й журнал 6 призначений для обліку доходів, особливо в частині аналітичних даних. Як справедливо зазначає автор навіщо ускладнювати облік додатковими і копіткими вибірками, коли основними вимогами користувачів до нього є доступність, доступність та економічність даних.

Детальний аналіз законодавства з питань організації бухгалтерського обліку доходів в своїх роботах проводили Гарасим П. М., Хомин П. Я. та інші. Таким чином, облік процесу реалізації продукції на сільськогосподарських підприємствах є однією з найбільш складних, відповідальних і трудомістких ланок облікової роботи. Сприяти його удосконаленню буде обґрунтована побудова на основі чіткого виконання вимог нормативно-правових актів у поєднанні із постійним внутрішнім контролем.

 

 

 

ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району Миколаївської області створений в 1929 році, як спеціалізоване господарство по виробництву плодів та винограду, а ще як розсадник по вирощуванню плодових та виноградних саджанців.

В 1994 році згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», проведена реорганізація державного підприємства радгоспу «Зелений Гай» і на його базі створено відкрите акціонерне товариство «Зелений Гай».

Центральна садиба підприємства знаходиться на лівому березі річки Південний Буг, у північно-східній частині Миколаївської області в межах міста Вознесенська. Віддаль до морського порту в місті Миколаєві – 95 км, до залізничної станції в місті Вознесенську – 2 км, і за 3 км від автомобільної дороги Миколаїв-Київ. Має добрий стан доріг. Основний вид транспортного зв’язку в господарстві – автомобільний, але також використовується і залізничний транспорт при поставці великих партій сировини та матеріалів (залізничні колії прокладені до території фруктосховища господарства та до промислового підрозділу ВАТ «Зелений Гай» – вино-коньячного заводу).

Згідно агрокліматичного районування територія ВАТ «Зелений Гай» знаходиться в центральній частині південно-західного степу України, в помірно-континентальному кліматі з довгим засушливим літом, ранньою весною, пізньою осінню та помірно холодною зимою. Клімат даної території характеризується відносно високою літньою (+37, 6ºС) та порівняно низькою зимовою (від -20ºС до -23ºС) температурою з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря +13, 2ºС. Виходячи з вищенаведених даних температури, можна стверджувати, що відповідна кількість тепла достатня для росту і розвитку сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень.

Кількість опадів, які випадають за рік, складає 432 мм, переважно дощі, розподіл яких на протязі року нерівномірний по місяцях. Кількість опадів за вегетаційний період (квітень-жовтень) в середньому складає 282 мм.

Переважають східне і південне направлення гарячих вітрів, що носить характер суховіїв, утворюючих пильні бурі, які наносять шкоду рослинам, особливо винограду в період цвітіння і наливання плодів та ягід.

Рельєф території господарства рівнинний, що сприяє розвитку галузі рослинництва. Основна площа орних земель господарства представлена