Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Термінологічний словник з дисципліни "Гроші та кредит"

Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 

— обмін одного товару на інший без допомоги грошей.

Білонна монета — розмінна монета з дрібною вартістю, яка карбується не з дорогоцінного металу.
Бланковий кредит — кредит, що видається без забезпечення — лише під зобов'язання повернути кредит.
Борг внутрішній — сума коштів, отриманих від випущених, але ще не погашених державних позик.
Борг державний — загальна сума заборгованості держави внаслідок непогашення позик і невиплати за ними процентів.
Борг зовнішній — фінансові зобов'язання держави (зовнішні позики та сплачені за ними проценти) на певну дату стосовно іноземних кредиторів.
Бюджет — грошове вираження збалансованого розпису доходів і видатків держави, адміністративно-територіальної одиниці (області, району, міста, села), підприємства, установи за певний період.
Бюджет загальнодержавний — основний загальнодержавний фонд централізованих грошових ресурсів, що виражає економічні відносини держави в процесі розподілу та перерозподілу валового суспільного продукту та національного доходу.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — макроекономічний показник економічної статистики, який відбиває сумарну вартість кінцевих продуктів і послуг (у цінах реалізації), що надходять у розпорядження конкретної країни за певний проміжок часу (зазвичай, за рік).
Валовий суспільний продукт (ВСП) — сукупність матеріальних благ, вироблених усіма галузями економіки держави за певний період часу (рік і більше).
Валюта — грошова одиниця у функціях світових грошей.
Валютний курс — ціна грошової одиниці країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни.
Валютний ринок — сукупність обмінних і депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються між юридичними та фізичними особами за ринковим курсом або процентною ставкою.
Валютні відносини — відносини, що виконуються під час функціонування грошей у міжнародному обігу.
Видатки державного бюджету — економічні відносини, що виникають у зв'язку з розподілом фонду грошових коштів держави та його використання за галузевим, територіальним або цільовим призначенням.
Виконання бюджету — забезпечення повного і своєчасного надходження всіх передбачених у бюджеті доходів і спрямування коштів на фінансування видатків, уведених до бюджету.
Витрати державні — прямі витрати, спрямовані за цільовим призначенням як на виконання загальнодержавних функцій, так і на розширення виробництва, соціальної сфери окремих державних підприємств, об'єднань, організацій, установ.
Власні кошти банку — сукупність різних за призначенням фондів, які забезпечують економічну самостійність і стабільність банку.
Гривня — грошова одиниця незалежної України. Г. як грошова й вагова одиниця Стародавньої Русі походить від найменування обруча — прикраси із золота чи срібла, який носили на шиї ("загривку"). Частина цього обруча (рублена гривна), що оберталася в ролі грошей, стала основою найменування грошової одиниці „рубль”.
Гроші — специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар і є загальним еквівалентом.
Грошова база — гроші, емітовані центральним банком у вигляді готівки або записів за рахунками, що становлять зобов'язання центрального банку проти внутрішніх та закордонних активів.
Грошова інфляція — теорія, згідно з якою інфляція пов'язана з розширенням грошової маси в обігу.
Грошовий агрегат — показник грошової маси, в якому зібрана певна її частина.
Грошовий мультиплікатор — коефіцієнт, який відображає співвідношення між первинною емісією грошей і кінцевим збільшенням грошової маси внаслідок цієї емісії.
Грошовий обіг — сукупність переміщення грошових коштів між економічними суб'єктами в процесі обміну стосовно погашення грошових зобов'язань.
Грошовий ринок — ринок короткострокових кредитів, а також ринок валют і благородних металів як доповнення до ринку короткострокових кредитів.
Дворівнева банківська система — банківська система, в якій емісійно-організаційні банківські функції відокремлені від інших і реалізуються в так званому першому (верхньому) рівні банківської системи.
Девальвація — офіційне зниження державного металевого вмісту та валютного курсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют.
Депозитні гроші — неповноцінні знаки, які не мають речового виразу й існують лише у вигляді певних сум на рахунках у банках.
Депозитний процент — процентна ставка, що виплачується за вкладами населення та юридичних осіб.
Державний кредит — вид кредиту, за яким одним із суб'єктів кредитних відносин є держава.
Дефіцит бюджетний — перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною.
Довгостроковий кредит — кредит, що охоплює позики, які надаються на термін понад три роки і призначені для формування основних фондів.
"Дорогі гроші" — кредитно-фінансова політика, що допускає стримування отримання кредитів і високі процентні ставки за кредитами.
Дотація — сума коштів, виділена з державного бюджету підприємствам, в яких витрати на виробництво та реалізацію продукції не покриваються отримуваними доходами, а також на підтримування відносно низьких роздрібних цін на окремі товари для населення.
Доходи державні — сукупність різних видів грошових надходжень до фондів держави, що використовуються для виконання нею своїх завдань і функцій.
Доходи державного бюджету — здійснювання на підставі правових норм обов'язкових і добровільних надходжень до бюджету, що використовує держава для виконання своїх функцій.
Електронні гроші — різновид депозитних грошей, які означають, що переведення грошових сум за рахунками в банках здійснюється автоматично з допомогою ЕОМ за безпосереднім і розпорядженням власників поточних рахунків.
Засіб накопичення — функція, в якій гроші обслуговують ' накопичення вартості в її загальній абстрактній формі.
Засіб обігу — функція, де гроші виступають як
Фото Капча