+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
16
Мова:
Українська
посередник ' в обміні товарів і забезпечують їх обіг.
Засіб платежу — функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами ! економічних відносин.
Інвестиції: 1) грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; 2) капітальні вкладення у розвиток виробництва чи невиробничу сферу.
Інфляція — знецінення нерозмінних на золото паперових грошей унаслідок надмірного їх випуску і переповнення ними каналів обігу.
Капіталовкладення — витрати на придбання об'єктів основного капіталу.
Комерційний банк — банківська установа, яка належить до другого рівня банківської системи.
Комерційний кредит — вид кредиту, що надає продавець покупцеві у вигляді відтермінування платежу за реалізовані товари та послуги.
Конвертованість — здатність вільного обміну національної грошової одиниці на інші валюти.
Котирування — визначення офіційними державними організаціями курсу іноземної валюти.
Кредит — економічні відносини між юридичними та фізичними особами, а також державами з приводу отримання позики в грошовій або товарній формі на засадах поверненості, строковості, платності.
Кредити безнадійні — прострочені від 60 до 180 днів незабезпечені кредити і недостатньо забезпечені кредити, прострочені понад 180 днів.
Кредити небезпечні — прострочені від 30 до 60 днів незабезпечені кредити; прострочені від 60 до 180 днів недостатньо забезпечені кредити, а також прострочені понад 180 днів забезпечені кредити.
Кредити сумнівні — прострочені до 30 днів незабезпечені кредити; прострочені від 30 до 60 днів недостатньо забезпечені кредити, а також прострочені від 60 до 180 днів забезпечені кредити.
Кредитна експансія — комплекс заходів на розширення банківського кредитування; спрямована на прискорення економічного зростання і застосовується при антициклічному регулюванні економіки.
Кредитна картка — іменний грошовий документ, що видається банком власникові поточного рахунку і дає йому змогу оплатити через ЕОМ свої покупки та погасити борги переказом грошей за рахунком без використання готівки.
Кредитна операція — угода про надання кредиту, що супроводжується відповідними записами в балансах кредитора та позичальника.
Кредитна рестрикція — комплекс заходів, спрямованих на скорочення банківського кредитування (зниження пропозиції грошей); використовується для обмеження платоспроможного попиту та скорочення інфляції.
Кредитна система — сукупність установ, які реалізують кредитні відносини у кредитній державі.
Кредитний ризик — ризик несплати позичальником основного боргу і процентів за користування кредитом.
Кредитні гроші — неповноцінні знаки вартості, які вини кають і функціонують в обігу на основі кредитних відносин
Кредитно-інвестиційний портфель — сукупність усіх позичок, наданих банком, і придбаних цінних паперів.
Кредитор — суб'єкт кредитних відносин, який надає кредит іншому суб'єктові господарської діяльності у тимчасове користування.
Кредитоспроможність — наявність передумов для отримання кредиту і здатності повернути його; визначається показниками, які характеризують позичальника, його акуратністю при розрахунках за раніше отримані кредити, його поточним фінансовим станом, здатністю у випадку необхідності мобілізувати кошти з різних джерел.
Ланка кредитної системи — група установ кредитної системи, яка функціонує за однаковими принципами чи реалізує єдину групу кредитних відносин.
Лихварський кредит — економічні відносини, що виникають за умови порушення рівноваги між кредитором і боржником та переваги кредитора.
Лізинговий кредит — економічні відносини між юридичними особами, що виникають у випадку оренди майна та супроводжуються укладенням лізингової угоди.
Ліквідність — спроможність підприємств, банків своєчасно виконувати свої кредитно-фінансові зобов'язання, передусім сплачувати борг.
Маржа — різниця між ставками позичкового та депозитного процента, яка становить прибуток банку.
Маса грошей — сукупність грошових коштів у будь-якій їх формі, яка перебуває в розпорядженні економічних суб'єктів у певний момент.
Масштаб цін — вагова кількість грошового металу, що законодавчо закріплена за грошовою одиницею.
Міжбанківський процент — процент за кредитами, що видається одним комерційним банком іншому.
Міра вартості — функція, в якій гроші забезпечують упровадження та вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.
Мобільність капіталу — ступінь свободи, з якою капітали переміщуються з країни в країну під впливом зміни процентних ставок.
Монета — установленої форми зливки металу, вагу і пробу яких засвідчує своїм штемпелем держава.
Монетаризм — школа в економічній науці, яка висуває гроші у центр макроекономічної політики. М. ґрунтується на кількісній теорії грошей, що пов'язує рівень цін із кількістю грошей у народному господарстві країни.
Монетизація — продаж урядом цінних паперів банкам з метою фінансування дефіциту бюджету.
Нейтральність грошей — виявляється, коли кількість грошей в економіці впливає на рівень цін, не впливаючи на зміни процентних ставок, рівень зайнятості й інші реальні показники.
Норма обов'язкового резервування — кошти, котрі комерційні банки зобов'язані зберігати в центральному банку. Підвищення або зниження норми відповідно зменшує чи збільшує суму вільних грошових коштів комерційного банку для активних операцій.
Норма процента — співвідношення доходу на позичковий капітал з сумою наданої позики.
Нуліфікація — оголошення державою знецінених паперових грошей недійсними або обмін знецінених паперових грошей на нові знаки у надзвичайно низькій пропорції так, що плата за такі гроші має суто символічне значення.
Об'єкти кредиту — економічні процеси, відносно яких укладається кредитна угода.
Облікова ставка НБУ — величина плати, що