Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Термодинамічні політропні процеси з ідеальними газами

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

(1.23)

 . (1.24)
 
Для кінцевого процесу (рис.1.4):
 
Рис. 1.4. Схема до обчислення роботи в термодинамічному процесі.
 
Елементарна питома теплота:
 
 . (1.25)
 
Для кінцевого процесу кількість тепла, віднесеного до 1 кг речовини (рис.1.5):
 
 . (1.26)
 
Рис. 1.5.   діаграма термодинамічного процесу.
 
Теплоємність – відношення теплоти, яка підводиться або відводиться у процесі до відповідної зміни температури тіла:
 
 .
Істинна теплоємність:  . (1.27)
 
Розрізняють теплоємності: масову  , кДж/(кгК), віднесену до 1 кг робочого тіла; об’ємну  , кДж/(м3К), віднесену до 1 м3 при нормальних умовах;  , кДж/(кмольК), віднесену до 1 кмоля речовини. Зв’язок між цими теплоємностями такий:
 
 ;  . (1.28)
 
Для ідеальних газів зв’язок між ізобарною і ізохорною теплоємностями встановлює закон Майєра:
 
 . (1.29)
 
Для мольних теплоємностей:
 
  кДж/(кмольК). (1.30)
 
Відношення ізобарної і ізохорної теплоємностей називається показником адіабати:
 
 . (1.31)
 
Теплоємність залежить від температури (рис.1.6):
 
  (1.32)
 
Рис.1.6. Залежність теплоємності від температури.
 
Для практичних розрахунків приймають:
 
 . (1.33)
 
Виходячи з поняття істинної теплоємності, кількість питомої теплоти в процесі:
 
 . (1.34)
 
Ця ж кількість питомої теплоти, виражена через середню теплоємність:
 
 . (1.35)
 
Тоді середня теплоємність
 
 . (.1.36)
 
Здійснимо перетворення
 
 . (1.37)
 
Проте:
 ;  . (1.38)
 
Тоді остаточно:
 
 . (1.39)
Кількість теплоти в процесі для маси m, кг, чи об’єму V, м3, речовини:
 
 . (1.40)
 
Теплоємність газової суміші: 
 
масова  ;
об’ємна  ;
мольна  . (1.41)
 
Значення мольних теплоємностей у відповідності з класичною молекулярно-кінетичною теорією, у припущенні, що вони не залежать від температури, наведені в табл.1.1.
 
Таблиця 1.1
Значення ізобарної, їзохорної теплоємностей та показника адіабати
Атомність газу Мольна теплоємність, (кДж/кмольК)  
 
 
 
 
Одноатомний 20,8 12,5 1,67
Двохатомний 29,1 20,8 1,40
Трьох- та багатоатомний 37,7 29,3 1,29
 
Перший закон термодинаміки. В термодинамічному процесі кількість теплоти Q, яка підведена до системи, витрачається на зміну внутрішньої енергії U і на виконання зовнішньої роботи L:
 
Q=U + L. (1.42)
Для 1 кг речовини:
 
 . (1.43)
 . (1.44)
 
Рівняння першого закону термодинаміки можна представити у вигляді схеми енергобалансу в термодинамічному процесі (рис.1.7).
Рис.1.7. Схема енергобалансу в термодинамічному процесі.
 
Для кругового процесу 1-й закон:
 
 . (1.45)
 
Перша форма запису 1-го закону:
 
  або   . (1.46)
 
Проведемо перетворення:
 
 ; (1.47)
 ; (1.48)
 . (1.49)
 
Підставивши значення   в рівняння першої форми, отримаємо другу форму запису 1-го закону:
 
  або   . (1.50)
 
Якщо об’єднати першу, другу форми запису і рівняння  , знайдемо основне рівняння термодинаміки або термодинамічна тотожність:
 
 . (1.51)
 
Для необоротних процесів:
 
  або  . (1.52)
 
Другий закон термодинаміки. Перетворення теплоти в роботу без компенсації (наприклад, розширення робочого тіла в розімкненому процесі або переходу тепла від менш нагрітого до більш нагрітого) неможливе.
Для отримання роботи з теплоти потрібне періодичне повторення процесу розширення 1  m  2 (рис.1.8,а), тобто повернення робочого тіла в початковий стан в процесі стикання 2  n  1 з витратою деякої роботи  . Якщо робота розширення   більше роботи стискання  , то в результаті обох процесів отримується корисна робота  . Процес розширення робочого тіла з підведенням теплоти   буде супроводжуватися збільшенням ентропії, а процес повернення в початковий стан за годинниковою стрілкою – зменшенням ентропії, тобто відведенням теплоти  . Лише частина теплоти   витрачається корисно і використовується для отримання роботи  .
 
Рис.1.8. Діаграма кругового процесу теплового двигуна
 
Відношення теплоти, перетвореної в роботу, до теплоти, підведеної до робочого тіла, називається термічним коефіцієнтом корисної дії:
 
 . (1.53)
 
Для необоротних процесів частина роботи перетворюється на теплоту тертя   і зміна ентропії дорівнює:
 
  (принцип зростання ентропії). (1.54)
 
Отже, для будь-якого процесу:
 
 , або  . (1.55)
 
В адіабатній ізольованій системі:
 
  . (1.56)
 
Якщо в системі є два тіла з різними температурами  , то елемнетарна зміна ентропії першого тіла складе  , другого  ,
Фото Капча