Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Творча діяльність Марка Вовчка в галузі художнього перекладу

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
 
ГАУПТ ТАМАРА ПАВЛІВНА
 
УДК 821. 161. + 81’255. 4
 
ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ МАРКА ВОВЧКА В ГАЛУЗІ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ
 
Спеціальність 10. 01. 01 – українська література
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
Івано-Франківськ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі світової літератури Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор Матвіїшин Володимир Григорович, завідувач кафедри світової літератури Прикарпатського університету імені Василя Стефаника
Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор Денисюк Іван Овксентійович, професор кафедри української фольклористики Львівського національного університету імені Івана Франка - кандидат філологічних наук, професор Шалата Михайло Йосипович, професор кафедри теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
Провідна установа – Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України, кафедра історії української літератури.
Захист відбудеться 28 березя 2002 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20. 051. 02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57).
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Взаємозв’язки літератур – один із важливих чинників їхнього художнього збагачення і розвитку. Без глибокого і конкретного вивчення цих взаємовпливів і залежностей неможливо науково осмислити літературний процес того чи іншого народу. Літературні та культурні взаємини XIX століття, що розвивалися в багатьох напрямках, слугували передусім потребам поступу кожної конкретної національної літератури.
Тому кожній літературі притаманні, з одного боку, специфічні закономірності розвитку, які випливають з вітчизняних умов і самобутніх традицій, а з іншого, – закономірності загального порядку, зумовлені міжнародним характером літературного процесу.
Міжнаціональні літературні контакти виявляються перш за все у перекладах. У сучасній філології перекладознавство опинилося на межі двох наук: мовознавства й літературознавства. Кожна з них має свої цілі у дослідженні такого багатоаспектного явища, як переклад. Треба розрізняти переклад як один із варіантів інформаційних систем, чим опікується сучасна лінгвістика, і художній переклад, специфіка якого вимагає застосування літературознавчих методів і способів дослідження. Не випадково останнім часом багато дослідників наполягає на тому, що принципово важливим при вивченні художніх перекладів є не лінгвістичний, а художньо-образний момент. Отже, головна увага при аналізі творчого доробку того чи іншого перекладача зосереджується на його здатності відтворити образний світ іншомовного твору.
У другiй половинi ХIХ столiття в культурному та громадському життi України перекладна лiтература виконувала важливi естетичні та соціально-культурні функції, значно зростав її обсяг, урiзноманiтнювалась тематика. Якiсно iншою стала проблема пiднесення духовного рiвня нацiонального читача. До неї примикає і проблема пiднесення нацiональної художньої практики до рівня видатних явищ світового літературного процесу.
В історії українських перекладів важлива роль належить Марку Вовчку. Переклади не були основним видом її творчої діяльності, і все ж таки важко навіть перелічити всіх іноземних авторів (французьких, англійських, німецьких, польських), до яких вона зверталася як перекладач. Перекладацька діяльність Марка Вовчка дає можливість розглянути деякі суттєві питання історико-літературного і теоретико-літературного характеру.
Особливе місце у творчому доробку української письменниці займають переклади французьких авторів і переклади власних творів французькою мовою. Така посилена увага саме до французької літератури, намагання прилучити до своїх читачів французьку громаду не були випадковими ні для Марка Вовчка, ні для всієї української літератури. Адже знайомство з передовими ідеями й літературою Франції позитивно вплинуло на творчість Марка Вовчка. Беручи активну участь у літературному процесі Франції, вона не тільки перекладала власні україномовні твори для французького читача, а й творила нові художні структури французькою мовою, сприяючи тим самим виходу української літератури на світову арену й підвищенню її авторитету. Цією проблемою цікавилися І. Борщак, Є. П. Брандіс і Б. Б. Лобач-Жученко, Л. Вітошинська, О. Є. Засенко, Н. Є. Крутікова, Мішель Кадо, А. Пармені і Бон’є де ля Шапель та ін. Природно, що в цьому напрямку є вагомі здобутки літературознавців. Деякі аспекти українсько-французьких літературних взаємин уже привертали увагу дослідників (М. М. Варварцев, Г. Д. Вервес, М. М. Гресько, І. Ю. Журавська, В. Г. Матвіїшин, Д. С. Наливайко, Х. В. Паляниця, В. І. Пащенко, Г. М. Рягузова, Т. К. Якимович та ін.). Та все ж перекладацька діяльність Марка Вовчка ще не була об’єктом комплексного монографічного дослідження. І насамперед тому, що досі нема повного уявлення про обсяг багатогранної перекладацької діяльності Марка Вовчка взагалі і, зокрема, стосовно французько-українських літературних взаємин. Крім того, питання про майстерність Марка Вовчка-перекладачки донині не було всебічно вивчене. Усе сказане вище дає підставу вважати, що тема “Марко Вовчок-перекладач” вимагає подальшого ґрунтовного дослідження.
Комплекс питань, пов’язаних із перекладацькою діяльністю Марка Вовчка, на наш погляд, найдоцільніше розглядати на матеріалі її перекладів з французької літератури. Безперечно, що при аналізі автоперекладів письменниці неможливо оминути першу її спробу в цьому напрямку – намагання зробити свої “Народні оповідання” здобутком російського читача.
Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена недостатністю наукового висвітлення теми, пов’язаної з вивченням перекладацької діяльності
Фото Капча