Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Удосконалення управління національним ринком праці в умовах трансформації економічної системи

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;"> 

Таблиця 1
Зрушення в попиті та пропозиції робочої сили на ринку праці України та Хмельницької області за 1995-1998 роки 
 
В третьому розділі “ Шляхи удосконалення управління ринком праці в умовах трансформації економічної системи” визначено, що побудова оптимальної системи управління ринком праці передбачає створення матеріально-фінансових, організаційно-управлінських, науково-технічних передумов його розвитку, формування ефективного інформаційно-методологічного забезпечення (рис. 1). 
Для вирішення цього завдання пропонується створити в Україні висококомп’ютеризовану систему моніторингу ринку праці. Її запровадження дало б можливість більш грунтовно опрацьовувати рекомендації щодо регулювання усіх процесів, що відбуваються на цьому ринку. Збирання первинних даних доцільно, на думку дисертанта, здійснювати через інформаційний банк з такою структурою: підсистема статистичного обліку; підсистема повідомлень, які отримані нетрадиційним шляхом (соціологічним) ; підсистема даних служб зайнятості з інформацією про вільні робочі місця, вакансії, стан ринку праці. 
Для вивчення взаємозв’язку якісних та кількісних характеристик ринку праці слід використовувати сучасні методи дослідження. Таке дослідження має складатися з трьох етапів: застосування всебічно обгрунтованої класификаційної системи показників, розрахунок яких забезпечить отримання об’єктивної характеристики стану і функціонування ринку праці; системний факторний аналіз визначених показників для оцінки його розвитку; моделювання соціально-економічних явищ. 
Для оцінки ефективності функціонування ринку праці, поряд з існуючими показниками, дисертантом запропоновано використовувати: коефіцієнт недозайнятості населення; коефіцієнт збалансування попиту та пропозиції робочої сили; ступінь активності державної політики зайнятості; ступінь структурної відповідності сфер економіки і зайнятості; професійно-кваліфікаційної напругу поточної пропозиції робочої сили (табл. 2). 
Запропонована автором система показників має очевидні переваги: простота та оперативність розрахунків коефіцієнтів; достовірність оцінки процесів, що відбуваються на ринку праці; результативність дослідження; можливість кількісної і якісної оцінки ефективності функціонування ринку праці. Це було підтверджено у процесі апробації авторської методики, яка дозволила об’єктивно оцінити дієвість національного ринку праці України у 1995-1998 роках (табл. 2). 
На думку здобувача, в організаційно-методологічній роботі слід значно ширше застосовувати економіко-математичні методи дослідженя, оскільки во- ни дозволяють змоделювати динаміку розвитку соціально-економічних явищ, що відбуваються на ринку праці. З використанням кореляційно-регресійних методів аналізу дисертантом побудовано математичну модель, яка встановлює статистичний взаємозв’язок між показниками ефективності функціонування ринку праці та рівнем безробіття. 
Вивчення концептуальних основ управління, опрацювання в ході дослідження принципів, функцій, особливостей розвитку сучасного ринку праці України дозволили дисертантові розробити механізм організації системи управління ринком праці на регіональному рівні (на прикладі Хмельницької області). Схематично такий механізм представлено на рис. 1. 
Недосконалість ринкового механизму саморегулювання, його нездатність автоматично впливати на узгодження попиту та пропозиції робочої сили для встановлення їх максимальної рівноваги обумовлюють необхідність державного регулювання процесів у сфері зайнятості. Таке регулювання можна забезпечити через систему заходів по активному впливу на ринкову ситуацію. Виходячи з цього твердження, дисертантом розроблено і обгрунтовано напрями та конкретні пропозиції, які зорієнтовані саме на стабілізацію національного ринку праці, зокрема Хмельницької області. 
 
ВИСНОВКИ
 
1. У сучасний період радикальних економічних перетворень, які пов’язані з роздержавленням, приватизацією, конверсією, демонополізацією, проведенням ринкових реформ в економіці, відбувається ломка традиційних структур зайнятості та створюються передумови для формування цивілізованого ринку праці: інтенсифікація виробництва з посиленням процесу вивільнення робочої сили; розширення свободи вибору місця і засобів застосування робочої сили (суспільне виробництво – державне, колективне, особисте; індивідуальна трудова діяльність; наймана праця; трудова міграція) ; надання підприємствам (підприємцям) самостійності у питаннях визначення чисельності і складу робітників; правове регулювання соціально-трудових відносин тощо. 
2. Ринку праці належить визначна роль в адаптації населення до нових умов господарювання, у формуванні його свідомості щодо розвитку всієї сукупності процесів відтворення робочої сили і трудових відносин, в подоланні діючої в Україні неефективної системи зайнятості населення, застійності галузевої і професійної структур, у розвитку руху працівників, стимулюванні піднесення їх конкурентоспроможності. Таким чином, ринок праці виконує досить складні функції формування виробничих, соціально-політичних та економічних відносин. 
3. Вирішення сучасних проблем розвитку ринку праці України висуває ряд пріоритетних завдання формування ефективної політики зайнятості, здатної забезпечити реалізацію суспільних та індивідуальних інтересів у сферах економіки та праці. Автором дисертації доведена можливість застосування положень загальної теорії управління (з акцентом на системний підхід) до формування механізму управління ринком праці. Проте такі положення потребують удосконалення цього механізму. Суть такого удосконалення полягає у визначенні певної системи категорій, законів, принципів та розробці необхідного методологічного інструментарію управління. Система управління сферою соціально-трудових взаємовідносин повинна базуватися на таких принципах: єдності економіки і політики; едності централізму і самостійності; наукової обгрунтованості і ефективності; об’єднання локальних, громадських і особистих інтересів. 
4. Досягнення світової економічної науки (концептуальні теорії неокласиків, монетаристів, кейнсіанців, інституціоналістів, марксистів) та досвід практики функціонування тих чи інших систем регулювання зайнятості у країнах з розвиненою ринковою економікою, а також досвід країн Східної Європи і нашої держави переконують в необхідності запровадження в систему управління ринком праці елементів централізованого, державного регулювання, які здатні пом’якшити негативні соціальні наслідки і стихійність дії ринкових сил, віддаючи перевагу активній політиці зайнятості. 
5. Ринкова економіка формує територіальні особливості розвитку ринку праці. Адже сукупність факторів, що впливають на функціонування регіональних соціально-економічних систем визначають особливості формування умов найму та використання трудового потенціалу території. Все це в сукупності із включенням індивідуальної праці у сукупну, запровадження й ринкової організації
Фото Капча