Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Україна у ХVІІІ столітті. Ліквідація козацької автономії

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 

почуття помсти за свою дочку Мотрю, з якою в Мазепи було кохання) і полтавський полковник І.Іскра написали царю донос, але обох їх стратили.

Вирішальний момент наступив восени 1708 р., коли Карл XII повернув в Україну. Мазепа отримав наказ приєднатися до російського війська, але замість цього він з 2 - 4 тис. козаків і майже всією старшиною на початку листопада перейшов через р.Десну і з'єднався з Карлом XII. Згодом було укладено українсько-швецький договір, який передбачав збереження козацьких прав і вольностей, цілісність і непорушність границь України.
 
Репресії і терор в Україні
Дізнавшись про зраду І. Мазепи, цар наказав Меншикову захопити й знищити добре укріплену й забезпечену гетьманську столицю Батурин. Це було виконано з особливою жорстокістю, причому не обійшлося без зрадництва: старшина Ніс виказав таємний хід. У результаті Батурин, “другим за приклад”, було повністю спалено, бл. 6000 його жителів і оборонців знищено, а розіп'яту на хрестах козацьку старшину спустили на плотах униз по річці Сейм.
По всій Україні розпочалася страшна хвиля репресій і терору. Тільки в Лебедині, де діяв спеціальний суд, у жорстоких муках стратили бл. 1000 мазепинців. Каральні акції відбувалися в Ромнах, Глухові та інших містах.
Самого Мазепу відразу було оголошено зрадником і піддано церковній анафемі (прокляттю), його чучело волочили по вулицях, організовуючи публічні розправи. Сім'ї мазепинців арештовували, їх майно конфісковували.
Замість Мазепи гетьманом було призначено Івана Скоропадського. Росіяни надійно заблокували козацькі війська, конфіскували артилерію, скарбницю, прапори та відзнаки, захопили частину військової канцелярії.
У 1709 р., після того, як на бік шведів перейшли 7-8 тис. запорожців із кошовим К.Гордієнком, московські війська за допомогою зрадника Г.Ґалаґана знищили дотла Стару (Чортомлицьку) Січ. Запорожці змушені були перебратися в турецькі володіння, заснувавши там Олешківську Січ (тепер м.Цюрупинськ біля Херсона).
 
Полтавська битва (27 червня 1709 р.)
У травні 1709 р. швецькі й російські війська зійшлися під Полтавою. Чисельна перевага була на боці росіян, до того ж шведи припустилися ряду помилок, у них не вистачало артилерії й снарядів, а самого Карла XII було поранено.
Під час генеральної битви і відступу шведи зазнали цілковитої поразки. Гетьманські війська безпосередньої участі в битві не брали.
Мазепа не набагато пережив полтавський погром: у тому ж 1709 р. він помер у Бендерах, а похований був у православному монастирі міста Галац (теп. Румунія).
 
7.2 Козацька Конституція 1710 р. Діяльність П.Орлика в еміграції. Гетьман Пилип Орлик (1710-1742 рр.). Конституція 1710 р.
 
В еміграції новим гетьманом став Пилип Орлик. Він походив із литовсько-чеського роду, навчався у Вільнюсі та Києві, працював у канцелярії київського митрополита, а при Мазепі був Генеральним писарем і найближчим його дорадником.
Свою діяльність в еміграції П.Орлик розпочав із створення й прийняття договору між гетьманом і козаками, що отримав назву “Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького”, або ж “Конституція П.Орлика”.
Цей документ було прийнято 5 квітня 1710 р. в Бендерах; він складався з 16 статей. Тут передбачалося, що Україна з обох сторін Дніпра має бути вільною, а її кордони недоторканими. Стверджувався принцип розподілу і єдності законодавчої, виконавчої і судової влади. Повноваження гетьмана обмежувалися, а його скарб відділявся від державного. Тричі на рік – на Різдво, Великдень і Покрову – планувалося скликати козацький парламент – Генеральну раду. Також фіксувався соціальний захист убогих, сиріт, удовиць.
Конституція П.Орлика випереджувала з багатьох важливих питань тогочасну суспільно-політичну думку й практику. Вона виразно засвідчила демократичні прагнення українського народу і була прийнята задовго до американської (1787 р.) та французької й польської (1791 р.) конституцій – перших конституцій у світі.
Дипломатичні та військові заходи П.Орлика
Намагаючись активізувати боротьбу за козацьку державність, П. Орлик уклав союзний договір із Швецією (1710 р.) та Кримським ханством (1711 р.). Війну Московській державі оголосила Туреччина. Однак наступ об'єднаних козацько-татарських військ на Правобережну й Слобідську Україну в 1711 р. не вдався через грабіжницьку тактику татар. Також контрнаступ московської армії призвів до її оточення турками на р.Прут.
За укладеним між Росією й Туреччиною Прутським (1711 р.) та Андріанопольським (1713 р.) мирними договорами, Москва зобов'язувалася вивести свої війська з Правобережної України і повернути туркам Азов із прилеглими територіями.
У наступні роки П.Орлик проводив активну дипломатичну діяльність в еміграції, намагаючись відстояти ідею української державності і схилити європейських правителів до створення антимосковського союзу держав. Він відомий також як автор цінного “Щоденника” (“Діаріуша”), багатьох книг та звернень, таких, наприклад, як “Маніфест до європейських урядів”, “Вивід прав України” та ін.
На державній службі у Франції прославився син гетьмана Григорій Орлик, що був дипломатом, генералом та польним маршалом.
 
7.3 Обмеження та ліквідація козацько-гетьманської державності у ХVІІІ ст. Знищення Запорозької Січі. Гетьман І.Скоропадський ( 1708-1722 рр.)
 
Після виступу Мазепи гетьманом Лівобережної України було затверджено стародубського полковника Івана Скоропадського. Договірних статей з ним цар не підписував, зате призначив спеціального міністра Ізмайлова для догляду за гетьманською адміністрацією. Столицю Гетьманщини перенесли у Глухів на саму границю з Росією, козацьку артилерію вивезли в
Фото Капча