Українська культура

- Перша присвячена часам Хмельниччини та Руїни (до 1676 року включно) і написана правдоподібно, значно пізніше описуваних подій;

- Друга – до 1702 включно, представляє Літопис у стислому розумінні цього слова, написана на Лівобережжі, найповніше (беручи до уваги локальні новини) у Стародубі.

Літопис Григорія Грабянки. Літопис Григорія Грабянки датується 1710 роком, була написаний на замовлення гетьмана І. Скоропадського. Тут проголошується автономний статус України під протекторатом Москви. У літописі описано події від найдавніших часів до 1709 року, а основна увага відводиться національно-визвольній війні. Для стилю літопису характерні Беллетризация (художність) розповіді, її епічність, драматичність, високий патетичний стиль. Протягом тривалого часу вчені намагалися розглядати літопис Грабянки як історичне джерело. Але з часом, з введенням в науковий обіг цілого ряду документів, вдалося встановити, що твір містить багато фактичних помилок. Грабянка розповідає про історію козацтва від найдавніших часів до 1709 року. За змістом літопис можна поділити на три частини. У першій розповідається про події від початку козацтва до народноосвободітельной війни, у другій, найбільш розлогій, – про саму війну, а в третин літописець розповідає про те, що відбувалося на Україні після смерті Богдана Хмельницького. Для викладу Грабянка обирає форму «сказань» – більших або менших розділів, з яких і складається твір, кожне з яких має свою внутрішню драматургію.

Літопис Самійла Величка. Це найбільша серед козацьких літописів. Це твір, в якому поєдналися елементи різних жанрів – хроніка, публіцистичний твір, збірник автентичних документів, антологія художніх творів різних авторів. Літопис була приблизно завершена в 1720 році. Тут описані події 1648 – 1700 років. Автор представляє яскраву систему образів українських гетьманів, головним серед яких називає Богдана Хмельницького. Літописець виправдовує діяльність Хмельницького. Політичний ідеал автора – автономний статус України під протекторатом Москви. Сам Величко поділив свій твір на три томи, кожен з яких має окремий заголовок. У творі центральною фігурою є Богдан Хмельницький, автор порівнює його з Олександром Македонським, Мойсеєм.

Історія Русов. Історико-філософський трактат, написаний у формі політичного памфлету. Основна ідея літопису – антітіранізм та затвердження природного права всіх народів у т. ч. і української на власну державність. Політичний ідеал автора – незалежний статус України. Історія Русів початку період національного відродження. Твір був написаний російською мовою, українським. Переклад І. Драча. Серед можливих авторів Історії називають Григорія та Василя Полетика, Олександра Безбородька, Архипа Худорбу. Для стилю літопису характерні об'єднання елементів художньої, наукової, ораторського, епістолярного, публіцистичного стилю.

У становленні й розвитку центральної ідеї правової думки України – ідеї незалежної й суверенної держави – значне місце відводилося проблемам волі та демократії. Навколо них зосереджувалася суспільна думка багатьох поколінь передових мислителів Аналіз джерел чітко показує, що соціальною основою виникнення козацького руху був протест українського трудового люду проти жорсткого феодального гноблення, головним чином польською шляхтою Поодинці, сім´ями, а то й цілими селами вони йшли на незаймані або малонаселені землі. Найбільше втікачів було з Галичини, Волині та Поділля. Вони посідали вільні на той час землі Наддніпрянщини й особливо Лівобережжя Своєю вільною, без феодального примусу працею українське козацтво розвивало власну передову економіку. Таким чином, становлення козацтва як суспільного стану нерозривно пов´язано з проблемою свободи, волелюбності, забезпечення умов для розвитку творчих здібностей людини. Специфічною особливістю козацтва було те, що мирне хліборобське життя переселенців зосереджувалося переважно в «прикордонній зоні». Воно зазнавало постійних спустошливих нападів ординців, кримських татар і ногайців. Козакам доводилося одночасно займатися хліборобською справою та збройним захистом своїх поселень За таких умов Україні доводилося шукати захисту, виробляти форми самооборони, методи активної військової протидії, мобілізувавши матеріальні й духовні можливості, спираючись на історичний досвід і традиції Важливе значення у зростанні суспільної ролі козацтва мав захист ним релігійних і національних прав українського народу. Особлива заслуга тут належить Петру Сагайдачному. Історична обставина українського життя привела до того, що в цей час національні інтереси, національні змагання, національна боротьба скупилися на точці оборони існування православної церкви.. Характерною ознакою суспільного життя козацтва є демократизм. Умови життєдіяльності козацьких поселень, як господарсько-військових організацій, вимагали тісної взаємодії їх членів. Вони були вільні й рівні, а тому лише на принципах вільного демократизму, довір´я, взаємоповаги та взаємодопомоги могли будувати свої стосунки. Демократичні засади козацького суспільного устрою зумовлювалися також паростками нових суспільно-економічних відносин – буржуазно-демократичних. Демократичні засади запорозького козацтва стали основою формування християнської козацької республіки, що викликало захоплення багатьох учених і політичних діячів. Міцно спираючись на традиції українського народу, використовуючи досвід козаччини, українська козацько-гетьманська