Управління інноваційною діяльністю підприємств

галузі пошуку джерел, а від держави – створення умов для інвестування.

Особливу увагу варто приділити питанню фінансування розвитку інновацій, яке, на жаль, в Україні не здійснюється належним чином. Активність інноваційної діяльності у харчовій промисловості пов'язана з фінансовим станом підприємств тому, що фінансування інновацій більш як на 75% здійснюється за рахунок власних коштів підприємств, що, з одного боку, зменшує навантаження на бюджет країни, а з іншого – зумовлює недостатність коштів для забезпечення вимог науково-технічного прогресу.

До основних чинників, що негативно впливають на інноваційний розвиток харчової промисловості та його управління, слід віднести:

- низький рівень бюджетного фінансування науково-дослідних робіт, що передують інноваціям;

– відсутність механізмів надання пільг промисловим підприємствам, що впроваджують інновації;

- відсутність галузевої програми державної інноваційної політики, економічних механізмів, спрямованих на забезпечення переходу на інноваційну модель розвитку;

– відсутність галузевого інноваційного фонду для фінансування науково-дослідних робіт;

- наявність податку на чистий прибуток державних підприємств.

Вдосконаленням управління інноваційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості повинна займатися держава. Державне управління інноваційної діяльності на підприємствах цієї галузі здійснюється зокрема шляхом:

- визначення і підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в харчовій промисловості державного, галузевого, регіонального і місцевого рівнів;

- формування і реалізації державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних програм для цієї галузі;

– створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтримки і стимулювання інноваційної діяльності на підприємствах харчової промисловості;

- захисту прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності в харчовій промисловості;

– фінансової підтримки виконання інноваційних проектів;

– стимулювання комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, що кредитують виконання інноваційних проектів на підприємствах даної галузі.

Держава забезпечує фінансову та організаційну підтримку інноваційної діяльності на усіх рівнях законодавчої та виконавчої влади. Державна фінансова політика сприяння інноваційній діяльності, на наш погляд, має бути спрямована на: – стимулювання збільшення обсягів власних коштів підприємств, що витрачаються з метою активізації інноваційної діяльності; – нарощування потенціалу державного фінансування інновацій; – збільшення обсягів кредитування інноваційних проектів; – створення умов для нарощування інвестицій на інноваційно активних підприємствах. Для вдосконалення управління інноваційною діяльністю харчової промисловості з боку держави необхідно спрямовувати її зовнішню політику на максимальне використання можливостей інтеграції з міжнародними економічними об’єднаннями та впровадити роботу з адаптації іноземного досвіду сприяння інноваційної діяльності. Також Україна має хороший кадровий потенціал, який не поступається потенціалу багатьох зарубіжних країн. Для реалізації цього потенціалу відповідно до цілей суспільно-економічного розвитку має створюватися національна інноваційна система, яка поєднуватиме фундаментальну, прикладну науки, технологічну сферу, виробництво та управління науково-інноваційними процесами, та цього не достатньо, адже вони не займаються інноваційними розробками для харчової промисловості.

 Таблиця 1.1

Показники підприємств харчової промисловості, що впроваджують інновації, за 2013-2015 рр. за даними Держкомстату України

201220132014

Підприємства, які займаються інноваціями243343358

Підприємства, які витрачали кошти на інноваційну діяльність:

- дослідження і розробки232220

- придбання нових технологій191615

- придбання машин, обладнання установок114208256

- маркетинг та реклама51х53

- інші367381

 Висновки

 

В цій курсовій роботі відповідно до поставленої мети сформульовано пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку підприємства та описано можливі сценарії розвитку подій у майбутньому за трьома методами: екстраполяції існуючих тенденцій, припущення про сприятливий розвиток подій та на основі песимістичних очікувань можливого скорочення підприємства.

Підводячи підсумки, слід зробити наступні висновки:

розкрито циклічний характер зростання стратегічних можливостей підприємства, яке розвивається інноваційним шляхом;

розроблено підхід до стратегічного управління інноваційною діяльністю на підприємстві. Визначено порядок взаємодії рівнів управління, а також методичні інструменти управління на кожному з рівнів;

досліджена еволюція підходів до стратегічного управління ринковою діяльністю підприємства, розкрито переваги побудови системи управління відповідно до концепції маркетингу інновацій;

уточнено зміст інноваційної стратегії розвитку підприємства у на засадах маркетингу інновацій.

У результаті проведеного дослідження розвитку підприємств харчової промисловості та рівнів впровадження інноваційної діяльності вважаємо за доцільне зробити такі висновки:

– інноваційна діяльність на підприємствах харчовій промисловості України є доволі нестабільною і потребує впровадження ефективних заходів на державному рівні;

- розвиток галузевої науки та освіти є одним з головних завдань держави в реалізації інноваційної діяльності розвитку галузі;

- значна частка харчових підприємств має несучасну матеріально-технічну базу та неспроможна без допомоги держави впроваджувати новітні технології та технічні рішення;

- відсутність державного регулювання інноваційної активності підприємств призведе до відсутності інноваційної інфраструктури, недосконалого інституціонального забезпечення розвитку галузі, недосконалості існуючих умов для міжнародної співпраці.

Для вдосконалення розвитку інноваційної діяльності на підприємствах харчової промисловості необхідно розробити й запровадити низку гнучких і ефективних фінансово-економічних важелів, зокрема: бюджетне фінансування, надання державних дотацій і пільгових кредитів підприємствам продовольчого машинобудування для стимулювання випуску інноваційно-технологічного устаткування; розширення обсягів довгострокового пільгового кредитування; запровадження різних форм фінансового лізингу та державних дотацій підприємствам, що впроваджують наукоємні види машин, обладнання, апаратів.

Отже, інноваційна діяльність підприємств харчової промисловості є головним чинником успіху в зростаючій ринковій конкуренції, основним засобом підвищення ефективності виробництва та якості продукції харчової промисловості. Держава повинна підтримувати інноваційно активні підприємства, забезпечувати рівність конкурентних умов з зарубіжними виробниками продовольчих товарів, сприяти залученню інвестицій задля використання вітчизняних передових технологій та адаптації до вітчизняних умов іноземних технологічних інновацій.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛIТЕРАТУРИ

 

1. Інноваційний менеджмент: підр. / С. М. Ілляшенко. – Суми: Університетська книга, 2010. – 334 с.

2. Тенденції розвитку роздрібних торгівельних мереж та їх вплив на конкурентне середовище. /Л. І. Дідівська//− Актуальні проблеми економіки. − 2009. – 119 с.

3. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: / навч. посіб. /С. М. Ілляшенко. − Суми ВТД «Університетська книга», 2008. – 284 с.

4. Стратегічний менеджмент: навч. посіб. / Г. І Кіндрацька. – К. : Знання, 2008. − 243 с.

5. Методичні підходи до розробки стратегії інноваційного розвитку підприємств України. /А. А. Коваль //Актуальні проблеми економіки. − 2008. − 143 с.

6. Інноваційний менеджмент: навч. посіб. / Н. В. Краснокутська. − К. : КНЕУ, 2009. − 308 с.

7. Інноваційний менеджмент: навч. посіб. / М. А. Йохна, В. В. Стадник – К. : «Академвидав», 2008. − 292 с.

8. Економічне управління підприємством: конспект лекцій / А. Б. Гончаров, Н. М. Олейникова // Харк. нац. екон. ун-т. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2009. – 366 с.

9. Економічне управління підприємством: предметна царина та суб'єкти здійснення. / Л. О. Лігоненко // Актуальні проблеми економіки. 2008. – 112-120 с.

10. Інноваційний менеджмент: навч. посіб. / В. О. Василенко, В. Г. Шматько. – К. : Центр навчальної літератури, 2009. – 440с.

11. Дослідження тенденцій обсягу фінансування інноваційного розвитку підприємств торгівлі України. / Т. В. Заварзіна // Сталий розвиток. – 2012. – 336-339 с.

12. Проблеми інформаційного забезпечення моніторингу результативності інноваційної діяльності підприємств торгівлі. /М. С. Молодоженя //Управління розвитком. – Х: ХНЕУ, 2011. – 179-180 с.

13. Нова корпоративна стратегія: навч. посіб. /І. Ансофф – К: КОНДОР, 2009. – 370с.

14. Стратегічне управління: навч. посіб. / В. Р. Веснін – М. : ТК Велбі, 2008. – 328с.

15. Організація стратегічного управління на підприємстві: нав. посіб. /В. А. Вінокуров – М. : Центр економіки та маркетингу, 2006. – 24с.

16. Перспективи міжнародного трансферу технологій в реалізації інноваційної моделі розвитку. / Т. І. Щедріна // Стратегія економічного розвитку України. – К. : Либідь, 2008. – 281 – 291с.

17. Інноваційний менеджмент: навч. посіб. / В. О. Василенко, В. Г. Шматко. – К: ЦУЛ, Фенікс, 2009. – 440 с.

18. Маркетингова товарна політика промислового підприємства: управління стратегіями диверсифікації: монографія. / С. М. Ілляшенко, Г. О. Пересадько. – С: Університетська книга, 2009. – 328 с.

19. Управління портфелем замовлень науково-виробничого підприємства: Монографія. / С. М. Ілляшенко, О. М. Олефіренко. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 272 с.

20. Маркетинг і менеджмент інноваційного розвитку: Монографія / за заг. ред. д. е. н., проф. С. М. Ілляшенка. – С: ВТД «Університетська книга», 2009. – 728 с.

21. Організація та управління інноваційною діяльністю: підр. / С. М. Меховича, М. І. Погорєлова- Х: НТУ «ХПІ», 2008. – 1025 с.

22. Товарна інноваційна політика: управління інноваціями на підприємстві: підр. / Н. Чухрай, Р. Патора. – К. : КОНДОР, 2009. – 398 с.