Управлінські інформаційні системи і технології в обліку, аналізі та аудиті

Інформаційні системи (ІС) існували з моменту створення суспільства, оскільки на будь-якій стадії розвитку суспільство потребує для свого управління систематизованої, попередньо підготовленої інформації. Особливо це стосується виробничих процесів як життєво найважливіших для розвитку суспільства.

Виробничі процеси вдосконалюються найбільш динамічно, що ускладнює управління ними і тим самим стимулює вдосконалення й розвиток економічних інформаційних систем (ЕІС). Ця система призначена для зберігання, пошуку й видачі економічної інформації за запитами користувачів.

За допомогою ЕІС можна обробляти далеко не всю інформацію, яку використовують для управління об'єктом, оскільки на будь-якому підприємстві циркулюють великі інформаційні потоки, котрі відіграють важливе значення в прийнятті рішень, але оброблення цих потоків інформації за допомогою комп'ютерів неможливе. Частка інформації, яку обробляють в ЕІС, для різних рівнів управління коливається стосовно загального об'єму від 10 до 20 %.

 

 

ІС у своєму розвитку пройшли кілька поколінь:

1 етап. Створення ІС першого покоління (початок 60-х років XX ст.). ІС першого покоління в зарубіжній літературі поширювалась під назвою DATA Processing System - DPS, („Системи обробки даних" синоніми „Електронна обробка даних", „Системи електронної обробки даних"), а у вітчизняній - Автоматизовані системи управління (АСУ) - позадачний підхід - для кожної задачі окремо готували дані і створювали математичну модель. Такі системи обмежувалися розв'язуванням деяких функціональних завдань, наприклад завдань бухгалтерського обліку. Протягом наступних років поступово переходять від локальних систем оброблення даних до систем, що охоплюють широке коло завдань управління. Подальший розвиток ІС пов'язаний з концепцією баз даних. На цій основі з'явились 1С другого покоління.

2 етап створення ІС другого покоління розпочався 1972 року. ІС другого покоління відомі під назвою Management Information System - MIS („управлінською (адміністративною) інформаційною системою" або „інформаційні системи в менеджменті"), у вітчизняній літературі використовується термін „АСУ - концепція баз даних". Основною функцією таких систем є забезпечення керівництва інформацією. Типову управлінську інформаційну систему характеризує структурований потік інформації, інтеграція завдань оброблення даних, генерування запитів і звітів. Ця система створювалася на ідеології автоматизованих банків даних і баз даних системи підтримки прийняття рішень - СППР (Decision Support System - DSS) - це інформаційні системи третього покоління. СППР - інтерактивна комп'ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності в разі прийняття рішень зі слабкоструктурованих або неструктурованих проблем. Інтерес до СППР як перспективної галузі використання обчислювальної техніки постійно зростає. У багатьох країнах розробка і реалізація СППР перетворилася на сферу бізнесу, що швидко розвивається. СППР мають не тільки загальне інформаційне забезпечення, а й загальне математичне забезпечення - бази моделей, тобто реалізована від розподілу обчислень. Слід зазначити, що інформаційні системи нового покоління не витісняли попередні ІС, а просто розширювався діапазон застосування інформаційних систем.

Серед ІС, які використовують для проблематики економіки і бізнесу, полярні позиції посідають два типи систем:

• інформаційні системи в менеджменті (ІСМ), котрі інколи називаються системами обробки транзакцій (COT);
• експертні системи (EC).

Проміжне місце між цими полярними ІС посідають СППР і виконавчі ІС (ВІС) як особлива форма СППР. Існують десятки типів гібридних ІС. Водночас і для основних типів ІС існує багато різновидів. Перш ніж узагальнено охарактеризувати перспективні зразки ІС, розглянемо сучасні прогресивні підходи до їх створення, а також новітні засоби інформаційної технології, котрі тією чи іншою мірою відображають поточний стан методології створення ІС (рис. 1.1).

 

Сховище даних

Програмні агенти

Рис. 1.1. Сучасні концепції створення інформаційних систем

 

Сучасні концепції створення ІС різного призначення ґрунтуються, в основному, на трьох підходах: об'єктно-орієнтована технологія, Case-технологія, заснована на знаннях (інтелектуальна) технологія.

Принциповим питанням в об'єктно-орієнтованому програмуванні є визначення об'єктів (класів об'єктів), що є важливими для проектованої системи. Ідентифікація об'єктів здійснюється за допомогою аналізу характеристик проблемної галузі, що включає розпізнавання доречних матеріальних об'єктів, а також каталогізацію всіх функцій, що стосуються розв'язуваного завдання, взаємодії елементів системи, важливі події, технічні умови тощо. Наприклад, в ІС для підтримки рішення щодо купівлі автомобілів можна визначити такі класи об'єктів: „споживач", „автомобіль", „стратегія придбання", „БД автомобілів". Установлюються співвідношення (взаємозв'язки) між класами. Наприклад, „споживач" оволодіває „стратегією придбання".

Кожний клас є вмістилищем, куди входять як дані, так і команди для дій над даними.

Об'єктно-орієнтована методологія на теперішній час є досить ґрунтовно відпрацьованим підходом до створення програмних продуктів. Виокремлені і розроблені основні його компоненти: 1) об'єктно-орієнтований аналіз; 2) об'єктно-орієнтоване проектування; 3) об'єктно-орієнтоване програмування. Технологія об'єктно-орієнтованого проектування стала, своєю чергою, підґрунтям інженерії інформаційних систем - Case-технології.

Case-технологія (Computer Aided Software System Engineering) -сукупність технологічних та інструментальних засобів, що дають змогу максимально систематизувати і автоматизувати всі етапи створення програмного забезпечення інформаційних систем та