Управлінські інформаційні системи і технології в обліку, аналізі та аудиті

Функціональна структура - це структура, елементами якої є підсистеми, а зв'язки між елементами - потоки інформації.

Технічна структура - це структура, елементами якої є обладнання комплексу технічних засобів (КТЗ) ІС, а зв'язки між елементами відображають інформаційний обмін.

Під організаційною розуміють структуру, елементами якої є колективи людей і окремі виконавці, а зв'язки між елементами - інформаційні, субпідрядності та взаємодії.

Документальна структура - це структура, елементами якої є неподільні складові й документи ІС, а зв'язки між елементами - взаємодії, вхідності та субпідрядності.

Елементами алгоритмічної структури є алгоритми, а зв'язки між алгоритмами реалізуються за допомогою інформаційних масивів.

У програмній структурі зв'язки між елементами також реалізуються у вигляді інформаційних масивів, а елементами структури є програмний модуль.

Інформаційна структура - це структура, елементами якої є форми існування і подання інформації в системі, а зв'язки між ними - операції перетворення інформації в систему.

Поняття системи, накладаючись на реальну дійсність, окреслює якусь частину, що дозволяє вивчати властивості тієї частини й подавати її у вигляді інформаційних та інших моделей. Використовуючи системний підхід, можна сказати, що Е1С, як і всяка інша система, складається з елементів (АБВ-підсистем), що знаходяться в певних відносинах один з одним. Множина цих відношень разом з елементами утворюють структуру системи. О і же, ЕІС - це частина реальної дійсності, зображена у вигляді множини елементів і відношень між ними. Ознаки структуризації системи, тобто декомпозиції на складові частини, задаються людьми

відповідно до здорового глузду і залежно від поставлених завдань. Загальним поділом на підсистеми ЕІС є виділення забезпечувальної та функціональної частин.

Інформація так само необхідна управлінському апарату, як об'єкту управління - сировина і ресурси. Забезпечувальна частина ЕІС складається з інформаційного, технічного, програмного, організаційного, правового, ергономічного та інших видів забезпечення. Вона формується внаслідок систематизації первинних даних, якими є конкретні фінансово-господарські факти, стан або процеси і мають власний матеріальний носій (бухгалтерські документи, магнітні носії тощо).

Будь-яка система управління має справу з двома видами інформації: зовнішньою і внутрішньою.

Для зовнішньої інформації характерна наближеність, неточність, суперечливість. В основному вона стосується стану ринку і конкурентів, прогнозів відсоткових ставок і цін тощо. За своєю суттю така інформація має імовірнісний характер і тому обробляти її стандартними програмними засобами складно. Це зумовило створення особливих інформаційних систем, що одержали назву експертних.

Внутрішня інформація виникає в самій системі управління і відображає в різні часові інтервали розвитку об'єкта управління його фінансово-господарський стан і директиви цін на випадок відхилень від установлених параметрів. Як правило, ці дані вимірюються, і в управлінських документах фіксується точна інформація.

Технічні засоби є основою побудови ЕІС Потужність цих засобів значною мірою визначає склад завдань управління. До технічних засобів ІС належать засоби передачі, нагромадження і оброблення інформації. Усі технічні засоби ІС, які використовувані в країні, становлять поняття „національні інформаційні ресурси", які поряд з матеріальними та енергетичними ресурсами необхідно включати в оцінку економічної потужності країни. Оцінки національних інформаційних ресурсів ще потребують свого уточнення, але за вхідні можна взяти, наприклад, оцінки інформаційної продуктивності та ефективності всіх засобів передачі й переробки інформації в країні, віднесені до кількості населення.

Інформаційні ресурси необхідно виробляти. У зв'язку з цим виникло поняття „промисловість оброблення даних" (ГІОД), тобто це вся сфера проектування, виробництва і промислової експлуатації інформаційних ресурсів.

 

2.2. Класифікація інформаційного забезпечення для прийняття управлінських рішень

З великої різноманітності ЕОМ виділяються три основні класи: великі, міні- і мікро-ЕОМ. Назва „ЕОМ" уже не зовсім точно відображає суть процесів, що відбуваються в ЕОМ. В ЕОМ останніх поколінь переважна кількість виконуваних дій пов'язана з пошуком, сортуванням і   розміщенням  даних  у  пам'яті,   редагуванням  і   перетворенням  текстів програм і документів, забезпеченням передач повідомлень і даних у діалоговому режимі роботи користувача з ЕОМ. Власне обчислювальні операції виконуються на ЕОМ дуже швидко й займають у загальному балансі машинного часу 15-20 %. Отже, під час еволюції обчислювальні машини фактично стали інформаційними системами, які за традицією, що встановилася, продовжують називати ЕОМ.

Велика ЕОМ - це комплекс значної кількості стойок різних пристроїв, що включає зовнішню пам'ять на дисках і стрічках загальним об'ємом у кілька сотень Мбайт, внутрішня розрядність представлення даних 32 - 64 біти, вартість - від декількох сотень тисяч до декількох мільйонів гривень. Як підклас великих ЕОМ можна виділити середні, порівняно невеликої вартості, але програмно та апаратно сумісних з великими ЕОМ. Серед класу великих ЕОМ виділяють ще підклас супер-ЕОМ, яких зараз є лише близько 1000 машин у світі. Таким ЕОМ користуються в основному для керування польотами космічних кораблів, дослідження навколоземного простору тощо.

Міні - ЕОМ разом із зовнішньою пам'яттю на стрічках і малогабаритних дисках об'ємом до десятків Мбайт розміщуються в одній або кількох стойках і оперують з даними розрядністю 16-32 біти. Загальна вартість Міні-ЕОМ - від кількох десятків до сотень тисяч гривень.

Мікро - ЕОМ, як правило, виконана у вигляді компактного настільного приладу. Процесор і оперативна пам'ять розміщені в корпусі дисплею, зовнішня - на міні-диску або касетному магнітофоні, об'єм пам'яті - від декількох сот Кбайт до кількох Мбайт, розрядність представлення