Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вдосконалення методів діагностики і лікування корнеосклеральних поранень ока

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ім. П.Л. Шупика
 
Аммар Алі (Мохаммед Саід) Дауд
 
УДК 617. 713: 616. 981. 41: 616-001. 4-07-08
 
ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ КОРНЕОСКЛЕРАЛЬНИХ ПОРАНЕНЬ ОКА
 
14. 01. 18. – очні хвороби
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Київ – 2004
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі очних хвороб Вінницького національного медичного університету їм. М. І. Пирогова МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Салдан Йосип Романович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Венгер Галина Юхимівна, Одеський державний медичний університет ім. М. І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб; доктор медичних наук, професор Сухіна Людмила Олексіївна, Донецький медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології факультету післядипломної освіти.
Провідна установа: Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова, АМН України, м. Одеса.
Захист відбудеться 17 вересня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26. 613. 05 при Київський медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (04112, Україна, м. Київ, просп. Комарова, 3, „Центр мікрохірургії ока»).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.. П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. В усьому світі в структурі інвалідності по зору травми та їх наслідки займають одне з перших місць. На Україні цей показник складає 25, 5% (Ферфильфайн И.Л., Крыжановская Т. В., Алифанова Т. А. с соавт., 1995).
Особливість анатомічного розташування ока в орбіті зумовлює те, що в результаті травми в 70, 85% випадків пошкоджується передній відділ ока. Клінічні прояви травми переднього відділу ока відзначаються поліморфізмом (Венгер Г. Е., 1984; Джалиашвили O. A., Горбань А. И., 1999; Либман E. G., Шахова Е. В. 2000). Найбільш важко перебігають проникаючі поранення корнеосклеральної локалізації та склери в зоні ціліарного тіла. Це пов'язано з анатомо-фізіологічними особливостями цієї зони, а саме, з особливо важливою функцією ціліарного тіла і кута передньої камери, що обумовлює різноманітність клінічних проявів, навіть невеликих проникаючих поранень в цій області (Антонюк Т. Н., 1985; Венгер Г. Е., Пенишкевич Я. И., Коломиец А. И. 1991; Cardillo JA; Stout JT; LaBree L. et al. 1997).
Практично всі проникаючі поранення переднього відділу ока є ускладненими. Вони часто супроводжуються випадінням в рану райдужної оболонки і ціліарного тіла, дислокацією кришталика, розвитком травматичної катаракти, втратою і помутнінням скловидного тіла, гемофтальмом, проникненням стороннього тіла в порожнину ока, ендофтальмітом. Практично завжди при важких пораненнях переднього відділу ока має місце поєднання декількох ускладнень (Боброва Н. Ф., 1991; Борисенко И. Ф., 1988; Волков В. В., Трояновский Р. Л., Шишкин М. М., и др., 2003; Гундорова P. A., Мошетова Л. К., Максимов И. Б., 2000).
В Україні основною причиною інвалідності хворих, які перенесли проникаючу травму ока, є пошкодження кришталика – 44, 4% і рогівки – 26, 1% випадків. Основну групу травмованих складають підлітки і молоді люди працездатного віку. Так, 82, 0% інвалідів внаслідок травм ока – особи віком 21-50 років, другий пік кривої частоти очних травм відповідає віку 75 років і старше. Найбільш часто в 87, 8% випадків травмуються чоловіки (Сергиенко Н. М., Логай И. М., Пучковская H. A., Ферфильфайн И. Л., 1994; Ферфильфайн И. Л., Крыжановская Т. В., Алифанова Т. А., и др., 1995).
Існуючі методи хірургічного і медикаментозного лікування корнеосклеральних поранень недостатньо ефективні. Травми в 12-20% випадків приводять до субатрофії очного яблука. Частота інфекційних ускладнень після проникаючих поранень ока, за даними різних авторів, коливається від 5 до 50% (Гундорова P. A., Вериго E. H., 1978; Волик Е. И., Архипова Л. Т., 2000; Венгер Г. Е., 1984; Валеева Р. Г., Гришина B. C., Петрова Т. Г., Илуринзе С. Л., 1998).
В зв'язку з цим актуальною проблемою сучасної офтальмології являється попередження очного травматизму, а також удосконалення методів надання кваліфікованої медичної допомоги як на етапі первинної мікрохірургічної обробки поранень очей, так і подальшого їх лікування з метою профілактики посттравматичних ускладнень і відновлення зорових функцій.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота являється фрагментом комплексної науково-дослідної теми кафедри очних хвороб Вінницького Національного медичного університету ім. М. І. Пирогова “Комплексне лікування запальних процесів переднього відділу ока” (№ державної реєстрації: 0197U014957).
Мета роботи. Покращення наслідків проникаючих корнеосклеральних поранень ока шляхом вдосконалення способів діагностики, хірургічного і медикаментозного лікування і ефективної профілактики посттравматичних ускладнень.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати причини корнеосклеральних поранень, їх питому вагу серед травм органа зору, а також їх наслідки в залежності від важкості відкритої травми ока.
2. Вивчити причини енуклеацій внаслідок відкритої травми ока (проникаючих поранень) і патологічні зміни в них (по архівному матеріалу 1997-1999 pp. клініки очних хвороб ВНМУ).
Фото Капча