Вдосконалення методів діагностики і лікування корнеосклеральних поранень ока

4. Розробити об'єктивний спосіб визначення площі неоваскуляризації рубця рогівки.

5. Розробити метод профілактики защемлення райдужної оболонки під час первинної мікрохірургічної обробки корнеосклеральних поранень ока.

6. Вивчити ефективність розроблених способів діагностики і лікування проникаючих корнеосклеральних поранень очного яблука і впровадити їх в клінічну практику.

Об'єкт дослідження: хворі з проникаючими пораненнями ока корнеосклеральної локалізації. Процес регенерації корнеосклерального рубця у експериментальних тварин (кролі) з моделлю проникаючого поранення ока.

Предмет дослідження: вплив 1% флуренізідової мазі на регенерацію корнеосклерального рубця в експериментальних тварин. Ефективність розроблених способів діагностики і лікування хворих з проникаючим корнеосклеральним пораненням ока.

Методи дослідження: для вивчення впливу 1% флуренізідової мазі на регенерацію корнеосклерального рубця в експерименті були використані клінічні та гістоморфологічні методи дослідження. Для діагностики стану корнеосклерального рубця застосовувався флюоресцеїновий тест і його об'єктивна оцінка, а також по розробленому нами способу визначалась площа неоваскуляризації корнеосклерального рубця. Результати досліджень фото документувались.

Хворим з проникаючим корнеосклеральним пораненням очей проводилось загальноклінічне обстеження. Дослідження органа зору включали: визначення гостроти і поля зору. Клінічний стан очей визначався за допомогою зовнішнього огляду, біомікроскопії, прямої і зворотної офтальмоскопії. Для діагностики і локалізації сторонніх тіл в оці проводили рентгенографію по методу Комберга-Балтіна, ультразвукове сканування. Результати клінічних досліджень були опрацьовані з використанням комп'ютерної програми Microsoft Excel 97.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше в експерименті (клінічними і гістоморфологічними методами) встановлено, що 1% флуренізідова мазь в комплексному лікуванні проникаючих корнеосклеральних поранень сприяє більш швидкій ліквідації посттравматичної запальної реакції, прискорює процеси репарації, що призводить до формування менш інтенсивного корнеосклерального рубця.

Вперше встановлено, що передня проліферативна вітреоретінопатія розвивається на 3-4 день після проникаючого корнеосклерального поранення, при якому пошкоджувались циліарне тіло та базальний вітреум.

Розроблено і вперше застосовано „Спосіб оптико-електронного контролю неоваскуляризації рогової оболонки» (Патент України 56506 А. 7 A61F5/00. Заявл. 01. 07. 2002; Опубл. 15. 05. 2003. Бюл. № 5. -4. 32 с.).

Розроблено і вперше застосовано при ПМХО корнеосклеральних поранень новий мікрохірургічний інструмент „канюля-шпатель» (Патент України 52323 А. 7 A61F9/00. Заявл. 09. 04. 2002; Опубл. 16. 12. 2002. Бюл. №12. – 4. 43 с.).

Практичне значення одержаних результатів.

Застосування нового способу оптико-електронного контролю неоваскуляризації рогової оболонки, дає можливість, при проникаючому корнеосклеральному пораненні в динаміці вивчати процес вростання новоутворених судин в рубець рогівки і судити про ефективність лікування.

Встановлено, що застосування 1% флуренізідової мазі при експериментальних корнеосклеральних пораненнях сприяє більш швидкій ліквідації посттравматичної запальної реакції (на 4-5 днів), прискоренню епітелізації (на 2-3 дня) і формуванню менш інтенсивного рубця рогівки.

Застосування нового мікрохірургічного інструменту „канюлі – шпателя» при проведенні первинної мікрохірургічної обробки (ПМХО) проникаючих корнеосклеральних поранень дозволяє підтримувати передню камеру ока, попередити защемлення райдужної оболонки в рані при накладанні швів на рогівку і значно зменшити травматизацію оболонок ока.

Встановлені клінічні критерії і строки розвитку передньої проліферативної вітреоретинопатії при проникаючому корнеосклеральному пораненні очного яблука, які дозволяють своєчасно проводити адекватне лікування.

Методи діагностики і лікування проникаючих поранень очного яблука корнеосклеральної локалізації впроваджені в Вінницькому обласному очному травматологічному центрі і відділенні мікрохірургії ока Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Автором спільно з керівником вибрана тема дослідження, методологія побудови роботи належить керівнику роботи доктору медичних наук, професору Й. Р. Салдан. Експериментальні дослідження автором проведені самостійно на базі віварію Вінницького Національного медичного університету. Гістоморфологічні дослідження в експерименті консультував завідувач кафедри гістології ВНМУ ім. М. І Пирогова, доктор медичних наук, професор М. С. Пушкар.

Пошук і аналіз історій хвороб в архіві Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова проведені автором самостійно. Гістоморфологічні дослідження енуклейованих в клініці очей консультовані завідуючим Вінницьким обласним патологоанатомічним бюро, кандидатом медичних наук Музикою М. М.

Оперативні втручання – ПМХО проникаючих поранень очного яблука, екстракція травматичних катаракт, енуклеації виконані спільно з лікарями травматологічного очного центра і співробітниками кафедри очних хвороб ВНМУ.

„Спосіб оптико-електронного контролю неоваскуляризації рогової оболонки» розроблено разом з співробітниками кафедри оптоелектроніки Вінницького державного технічного університету. Новий інструмент для попередження прошивання райдужки в рані при ПМХО проникаючих поранень очного яблука розроблений спільно з доктором медичних наук, професором Салдан Й. Р., кандидатом медичних наук Салдан Ю. Й.

Автором самостійно проведено аналіз клінічних спостережень і статистична обробка отриманих результатів, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались і обговорені на університетських підсумкових конференціях молодих вчених ВНМУ (Вінниця, 2002, 2003), на засіданні Асоціації офтальмологів Вінницької області (Вінниця 2002, 2003) ; Ювілейній науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю „Досягнення та перспективи розвитку сучасної офтальмології»« (Одеса, 2003) ; Десятому з'їзді офтальмологів України (Одеса, 2002) ; Науково – практичній конференції (Вінниця 2002) ; міжкафедральному засіданні ВНМУ (Вінниця, 2003).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 11 роботах, в тому числі в трьох журналах, рекомендованих ВАК України, одержано два патенти України на винаходи. Отримані автором і впроваджені в клінічну практику результати оприлюднені і повною мірою висвітлюють зміст роботи.

Обсяг і структура