Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вдосконалення взаємовідносин Національного банку України з комерційними банками

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
Розділ 1. Сутність міжбанківських кореспондентських відносин
1.1 Зміст міжбанківських розрахунків, їх форми
1.2 Поняття кореспондентських відносин між банками
1.3 Облік коштів на кореспондентських рахунках
Розділ 2. Аналіз взаємовідносин Національного банку України з комерційними банками
2.1 Контроль та регулювання діяльності комерційних банків з боку центрального банку
2.2 Кредитування комерційних банків
Розділ 3. Вдосконалення взаємовідносин Національного банку України з комерційними банками
Висновки
Список використаної літератури
 
Вступ
 
Надзвичайно важлива роль банків у системі організації суспільного виробництва і в забезпеченні державного регулювання економіки вимагає постійного розвитку всієї банківської системи і забезпечення стабільності її функціонування.
Досягнення цієї мети потребує регулярного контролю за їх діяльністю з боку центрального банку. Цей контроль, як і регулювання діяльності комерційних банків, в умовах розвиненої ринкової економіки забезпечується, головним чином, за допомогою економічних важелів, хоча це й не виключає використання суто адміністративних методів.
Регулювання діяльності комерційних банків з боку центрального банку здійснюється в кожній країні з ринковою системою економіки. Проте організація контролю за банківськими установами має суттєві відмінності залежно від країни, особливостей її банківської системи, рівня розвитку ринкових відносин тощо. Наприклад, у США центральний банк здійснює такий контроль разом з Федеральною корпорацією страхування депозитів та Службою контролю грошового обігу.
Головна мета цього нагляду полягає в забезпеченні стабільності всієї банківської системи і в захисті інтересів вкладників. Усі заходи, які здійснює в цьому напрямку НБУ можна звести до зменшення ризиків, які, як правило, поділяють на внутрішні і зовнішні. Актуальність теми роботи полягає в тому, що Національний банк сприяє забезпеченню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, і цінової стабільності, що є дуже важливим на шляху розбудови і вдосконалення банківської системи.
Об'єктом роботи є комерційні банки.
Предметом роботи є взаємовідносини комерційних банків з Національним банком України.
Метою роботи є розгляд та характеристика взаємовідносин комерційних банків з Національним банком України.
Завданнями курсової роботи є:
- охарактеризувати економічні та правові основи взаємовідносин КБ з НБУ;
- проаналізувати взаємовідносини НБУ з КБ;
- розглянути вдосконалення взаємовідносин НБУ з КБ.
 
Розділ 1. Сутність міжбанківських кореспондентських відносин
 
1.1 Зміст міжбанківських розрахунків, їх форми
 
Міжбанківські розрахунки – це система здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їхньої діяльності. Міжбанківські розрахунки – необхідний елемент платіжного механізму народного господарства України.
Головну роль в організації міжбанківських розрахунків відіграє система кореспондентських відносин.
Кореспондентські відносини – договірні відносини між банками про здійснення платежів, розрахунків та інших послуг, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку. З метою налагодження кореспондентських відносин банки відкривають кореспондентські рахунки.
Кореспондентські відносини встановлюються: між комерційними банками (установами) і регіональними управліннями Національного банку; безпосередньо між комерційними банками (прямі кореспондентські відносини).
Системи міжбанківських розрахунків призначені для здійснення платіжних трансакцій між банками, що зумовлені виконанням платежів клієнтів банків або власних зобов'язань одного банку перед іншим. Системи міжбанківських розрахунків різних країн можуть значно відрізнятися. В світі не існує єдиної платіжної моделі, але існують загальні принципи побудови платіжної системи.
Залежно від характеру стосунків між учасниками платіжного процесу розрізняють два основних методи здійснення розрахунків:
1) з використанням двосторонніх кореспондентських рахунків;
2) з використанням рахунків у центральному банку, який відіграє роль посередника у розрахунках.
За повнотою здійснення міжбанківських розрахунків розрізняють дві системи розрахунків: систему валових і систему клірингових розрахунків.
Система валових розрахунків (брутто, gross) передбачає розрахунок за кожним платіжним документом (тобто за кожною трансакцією) окремо.
Система клірингових розрахунків (нетто, net) забезпечує накопичення певного обсягу платіжних повідомлень, після чого виконується підрахунок чистої нетто-позиції кожного з банків-учасників (виконується неттинг). Тобто, за платіжними документами, що стосуються одного учасника, вираховується різниця між сумами коштів, які цей банк отримує, та коштами, які він сплачує, і ця різниця може бути як дебетовою, так і кредитовою. Саме ці чисті нетто-позиції відображаються потім на рахунках банків-учасників.
Залежно від того, хто є власником системи міжбанківських розрахунків, діють дві системи:
1) система, якою центральний банк володіє, яку він обслуговує і в якій виконує розрахунки;
2) система, що є власністю структур приватного сектора (банківських асоціацій або клірингових палат) і в якій центральному банку відводиться роль агента з остаточних розрахунків.
Обидві системи поєднує те, що остаточний розрахунок виконує центральний банк.
Залежно від режиму функціонування кореспондентського рахунку розрізняють дві системи міжбанківських розрахунків:
1) система розрахунків з наданням банком, який веде кореспондентський рахунок, кредиту-овердрафту;
2) система розрахунків без надання банком, який веде кореспондентський рахунок, кредиту-овердрафту, тобто платежі здійснюються у межах залишків коштів на кореспондентському рахунку.
За операційними параметрами електронних систем міжбанківських розрахунків розрізняють дві системи розрахунків:
- система пакетного режиму, коли платіжні документи обробляються періодично і групами (пакетами файлів платіжних документів) ;
- система реального часу, коли платежі зараховуються на кореспондентські рахунки у міру їх надходження.
Фото Капча