Вдосконалення взаємовідносин Національного банку України з комерційними банками

Комерційний банк (установа) зобов'язаний здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів у день їх одержання через систему електронних платежів у порядку черговості їх надходження і незалежно від змісту.

Міжбанківські розрахунки в СЕП відображаються в балансі банку таким чином.

Перерахування коштів з поточних чи інших рахунків банку А на рахунки отримувачів у банку Б:

Д-т Поточні або інші зазначені рахунки платника

К-т 1200 Кореспондентський рахунок банку платника А

Зарахування на поточні чи інші рахунки в банку Б:

Д-т 1200 Кореспондентський рахунок банку Б

К-т Поточні або інші зазначені рахунки отримувачів коштів

Прямі кореспондентські відносини виникають здебільшого між банками-резидентами України та нерезидентами.

За своїм економічним змістом операції, що проводяться за прямими кореспондентськими рахунками між установами банків у межах України та між установами банків, які розташовані на території України та зарубіжними банками, мають однаковий характер. Однак є різний порядок їх регулювання Національним банком України та органами державного управління.

Виходячи з мультивалютного принципу бухгалтерських рахунків, однакові за змістом операції, незалежно від того, чи виконуються вони в іноземній валюті, чи в гривнях, відображаються за однією групою рахунків. Коррахунки «лоро» і «ностро» можуть відкриватися як в іноземній, так і в національній валюті.

Операції за коррахунками «лоро» і «ностро» відображаються в балансі банку таким чином.

За повідомленням банку-кореспондента зараховано платіж на рахунок клієнта банку-резидента.

Д-т 1500 Кореспондентський рахунок в іншому банку

К-т 2600 Поточний рахунок СГД

За дорученням банку-кореспондента перераховано з його рахунка «лоро» в покриття акредитива:

Д-т 1600 Кореспондентський рахунок іншого банку

К-т 2602 Кошти в розрахунках

За дорученням клієнта банку списано з його поточного рахунка і кор-рахунка «ностро» в оплату імпортних поставок:

Д-т 2600 Поточний рахунок СГД

К-т 1500 Кореспондентський рахунок в іншому банку

Для обліку розрахунків зі своїми установами на балансі головного банку ведеться рахунок № 3901 (А-П) «Рахунки, що відкриті для установ банку». У випадку, коли установа є відокремленим підрозділом, який складає баланс, на її балансі відкривається рахунок № 3900 (А-П) «Рахунки, що відкриті в установах банку».

Призначенням рахунків 3900 та 3901 є облік розрахунків у національній або іноземній валюті між установами, підвідомчими одному банку.

Рахунок 3900 (активно-пасивний)

За дебетом проводяться суми, що надходять на користь банку та його клієнтів (установи комерційного банку (КБ)).

За кредитом проводяться суми, які списуються згідно з дорученням банку за його операціями та операціями його клієнтів.

Рахунок 3901 (активно-пасивний)

За дебетом рахунка проводяться суми, які списуються згідно з дорученням установи банку чи її клієнтів.

За кредитом рахунка проводяться суми, що надходять на користь банку та його клієнтів (установи банку в головному КБ).

Приклад

На поточний рахунок клієнта філії КБ «Синтез» надійшли кошти з поточного рахунка клієнта філії банку «Авізо».

КБ «Синтез» КБ «Авізо»

Д-т 1200 Д-т 3901

К-т 3901 К-т 1200

Філія КБ «Синтез» Філія КБ «Авізо»

Д-т 3900 Д-т 2600

К-т 2600 К-т 3900

Кожній установі КБ відкриваються аналітичні рахунки на рахунках 3900 і 3901 для обліку операцій в національній валюті та інших валютах.

Банки-кореспонденти – комерційні банки (філії), які встановили між собою кореспондентські відносини шляхом відкриття кореспондентських рахунків.

Грошові кошти – це кошти в касі, на кореспондентських рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів.

Консолідований кореспондентський рахунок – об'єднання коштів комерційного банку та його філії або певної кількості філій під час роботи за.

 

 

 

Регулювання діяльності комерційних банків з боку центрального банку здійснюється в кожній країні з ринковою системою економіки. Проте організація контролю за банківськими установами має суттєві відмінності залежно від країни, особливостей її банківської системи, рівня розвитку ринкових відносин тощо. Наприклад, у США центральний банк здійснює такий контроль разом з Федеральною корпорацією страхування депозитів та Службою контролю грошового обігу [16, с. 5].

Головна мета цього нагляду полягає в забезпеченні стабільності всієї банківської системи і в захисті інтересів вкладників. Усі заходи, які здійснює в цьому напрямку НБУ можна звести до зменшення ризиків, які, як правило, поділяють на внутрішні і зовнішні.

До внутрішніх слід зарахувати ризики, пов’язані з людським фактором (рівень кваліфікації працівників банку, дисципліна тощо), з технічними умовами організації банківської справи (наявність, надійність і ступінь ефективності матеріально-технічних засобів), з рівнем організації роботи банківських відділів (бухгалтерського, безпеки, зв’язку та ін.) [16, с. 6].

Зменшення ризиків пов’язано з такими заходами з боку НБУ, як процедура реєстрації банків, видача їм ліцензій на здійснення окремих операцій, проведення аудиторських перевірок тощо. Організаційно