Вогнева підготовка

Спостереження за полем бою й цілевказування

Спостереження ведеться з метою своєчасного виявлення розміщення та дій супротивника. Крім того, у бою необхідно спостерігати за сигналами й знаками командира й за результатами свого вогню.

Спостереження ведеться неозброєним оком.

Особливу увагу під час спостереження треба звертати на сховані підступи. Місцевість оглядати справа наліво від найближчих предметів до найдальших. Огляд робити непомітно.

Про помічені на полі бою цілі необхідно негайно доповісти командирові й правильно вказати їх розміщення. Ціль указується усною доповіддю або трасуючими кулями. Доповідь має бути короткою, зрозумілою і точною, наприклад: “Прямо – широкий кущ, ліворуч – кулемет”; “Орієнтир другий, праворуч два пальці, під кущем – спостерігач”.

Для автоматів найбільш характерними є живі цілі – розрахунки кулеметів і гармат, групи стрільців або окремі фігури, які ведуть вогонь із різних положень, а також жива сила на автомобілях, мотоциклах тощо. Крім того, з автоматів вогонь ведеться й по повітряних цілях. Цілі на полі бою можуть бути нерухомі, такі, що з'являються на короткий час, і рухомі.

Автоматник у бою, як правило, веде вогонь по цілях, які вказані йому командиром. Якщо стрільцю в бою ціль для ураження не вказана, він вибирає її самостійно. Передусім необхідно уражати найнебезпечніші й важливі цілі, наприклад, розрахунок кулеметів і гармат, командирів і спостерігачів супротивника. Із двох однаково важливих цілей вибирають для обстрілу найближчу й найбільш уразливу. З появою під час стрільби нової, важливішої цілі, негайно перевести вогонь на неї.

Щоб уразити ціль з першого пострілу, потрібно знати відстань до неї. Вона необхідна для правильного визначення величини поправок на бічний вітер, температуру повітря, атмосферний тиск, а головне, для встановлення правильного прицілу та вибору точки прицілювання.

Відстань до цілі визначається окомірно (у будь-яких умовах) та за допомогою кутових величин.

Окомірно дальність до цілей та місцевих предметів визначається: по відрізкам місцевості, які добре запам’яталися, по ступені видимості та величин цілей (предметів) яка задається, а також шляхом сполучення обох способів.

При визначені дальності по відрізкам місцевості необхідно будь-яку звичайну дальність, яка укріпилася у зоровій пам’яті (наприклад: відрізок 100 – 200 чи 300 м) у думці відкласти від себе до предмета (цілі).

При визначенні дальності за ступенем видимості та величині цілей (предметів) яка здається, необхідно порівняти видиму величину цілі з видимими розмірами даної цілі, які відклалися у пам’яті на певних віддаленнях.

Вночі дальність до цілей, які освітлені визначаютья так як і в день.

Кутові величини цілей у стрілецькій практиці вимірюються або визначаютья за допомогою польового бінокля та кутомірних приладів по кутомірним шкалам цих приладів, а також за допомогою елементів зброї. При цьому для вимірювання кутів користуються не градусами, а поділками кутоміра-тисячними.

Тисячною – називається центральний кут, що спирається на дугу, яка дорівнює 1/6000 довжини кола.

Якщо коло довільного радіуса розділити на 6000 рівних частин і з’єднанати радіусами кінці дуг із центром кола, матимемо 6000 рівних центральних кутів (Рис. 3. 7)

Для визначення лінійної величини центрального кута (записується 0 – 01) потрібно довжину кола розділити на загальну кількість кутів:

 де: 2π R- довжина кола;

R- радіус кола;

скоротимо на 6, 28.

Провівши спрощення матимемо:

У стрілецькій практиці вважається, що радіус кола R дорівнює дальності стрільби. Для зручності розрахунків 1/955 D округлюють до 1/1000 D. Тоді:

Виходячи з цього, можна визначити лінійну величину (В) будь-якого центрального кута, знаючи його кутову величину (Y) :

З цієї формули:

це формули тисячної, де:

D- дальність до об’єкта, що розглядається;

В- лінійні розміри об’єкта, що розглядається;

Y- кут під яким даний об’єкт спостерігається за допомогою приладів (у тисячних).

Так, при вимірюванні кутових величин за допомогою польового бінокля потрібно знати, що величина однієї великої поділки на шкалі дорівнює 10 тисячним, малої – 5 тисячним. (Рис. 3. 8)

Наприклад, кутова величина людини, за якою спостерігають у бінокль (середній зріст 1, 7м) дорівнює однієї малої поділки шкали бінокля (0-05). Встановлюємо відстань до людини:

Кути, які виражені у тисячних, записуються через риску та читаються роздільно: спочатку сотні, а потім тисячі та одиниці.

Якщо при цьому сотень чи десятків не виявиться, то замість них записуються та читаються нулі. Таким чином, відміни кутів отримуємо у вигляді, показаному у таблиці 3. 4

Кут у тисячнихЗаписуєтьсяЧитається

175017-05Сімнадцять нуль п’ять

1301-30Один тридцять

1001-00Один нуль

10-01Нуль нуль один

Кутові величини цілі можна визначити за допомогою підручних предметів (лінійки, олівця, коробки сірників), а також пальців руки. Для цього треба знати їх значення в тисячних.

 

1мм лінійки дорівнює 0-02 (двом тисячним) ;

Круглий олівець має діаметр 0-12;

Коробка сірників: довжина – 0-90,