Вогнева підготовка

Для ураження цілі, що з'являється, необхідно помітити місце її появи, швидко приготуватися до стрільби та відкрити вогонь. Швидкість відкриття вогню має вирішальне значення для ураження цілі. Ціль, яка з'являється, необхідноуражати чергами, які швидко здійснюються одна за одною.

Групову ціль, яка складається з окремих, чітко видимих фігур, обстрілювати чергами, послідовно переносячи вогонь з однієї фігури на другу.

Широку ціль, яка складається з нечітко видимих фігур або замасковану, і поодиноку замасковану ціль обстрілювати з розсіюванням куль по фронту цілі (маски) або з послідовним перенесенням точки прицілювання від одного флангу цілі (маски) до другого.

Стрільбу по живій силі супротивника, яка атакує на дальності від 200м і ближче, вести довгими чергами з розсіюванням куль по фронту цілі.

Стріляючи по цілі, яка рухається під кутом до напрямку стрільби, точку прицілювання необхідно вибирати попереду цілі й на такій відстані від неї, щоб за час польоту кулі ціль пересунулася на цю відстань (упередження). Для визначення упередження при стрільбі з автомата користуються спеціальною табл. [л. 9с. 167].

Вогонь по цілі, яка рухається під кутом до напрямку стрільби, ведеться способом супроводження цілі або способом очікування цілі (вогневого нападу).

По літаку, який летить осторонь або над автоматником, вогонь ведеться загороджувальним або супровідним способом.

По літаку, який пікірує вбік стрільця, стрільбу вести безперервним вогнем із прицілом 4 або „П”, прицілюючись у головну частину цілі або наводячи автомат по стволу. Вогонь відкривати на відстані 700 – 900м.

По повітряних цілях, які летять повільно, – вертольотах, транспортних літаках, а також по парашутистах, вогонь ведеться супровідним способом. Упередження визначається й відраховується у видимих розмірах цілі (у фігурах). Ведучи вогонь супровідним способом, автоматник утримує лінію прицілювання попереду літака (вертольота) на величину потрібного упередження й робить довгу чергу.

Вогонь по парашутистах ведеться довгими чергами.

Упередження під час стрільби по повітряних цілях і точка прицілювання при стрільбі по парашутистах визначається з табл. 3. 2 і 3. 3.

Способами стрільби є:

• стрільба з положення стоячи;
• стрільба в положенні з коліна;
• стрільба з положення лежачи;
• стрільба з руки і з упору;
• стрільба під час руху на машині тощо.

Усі прийоми стрільби стрілець виконує швидко, не припиняючи спостереження за ціллю.

Стрільба з пістолета складається з виконання таких прийомів:

приготування до стрільби (зарядження пістолета, прийняття положення для стрільби) ;

здійснення пострілу (прицілювання, спускання курка) ;

припинення стрільби (припинення натискання на хвіст спускового гачка, увімкнення запобіжника, тобто переведення його в положення “запобігання”, розрядження пістолета).

У бою вогонь із пістолета ведеться самостійно.

З навчальною метою для стрільби з різних положень подається команда (приблизно) “По такій-то цілі (по мішені), стоячи (лежачи, з коліна) – вогонь”. Виконуючи цю команду, необхідно прийняти зазначене положення, вимкнути запобіжник (опустити прапорець донизу) і, прицілюючись, зробити постріл самозведенням. Постріл при виконанні цієї команди може бути зроблений також з попереднім зведенням курка на бойовий звід. У цьому випадку після встановлення курка на бойовий звід необхідно прицілитися й натиснути на спусковий гачок.

Для виконання прийомів стрільби, які забезпечують найбільшу влучність і зручність дій стрільця, він повинен залежно від своїх індивідуальних особливостей виробити найбільш зручне й стійке положення для стрільби, домагаючись при цьому одноманітного положення рукоятки в руці й найбільш зручного положення корпуса, рук і ніг.

Приготування до стрільби включає зарядження пістолета та прийняття положення для стрільби.

Готуючись до стрільби по команді “Заряджай”, стрілець повинен:

• вийняти пістолет з кобури; вийняти магазин з основи рукоятки; вкласти пістолет у кобуру;
• спорядити магазин патронами;

ОцінкаПістолет

«Відмінно»16

«Добре»17

«Задовільно»20

• вийняти пістолет з кобури й вставити магазин в основу рукоятки;
• дослати патрон у патронник ствола, для чого зняти з запобіжника (опустити прапорець донизу), відвести лівою рукою затвор у крайнє заднє положення й відпустити його;
• увімкнути запобіжник (перевести прапорець запобіжника великим пальцем правої руки так, щоб він закрив червоний кружок) і вкласти пістолет у кобуру.

Для прийняття положення для стрільби стоячи (Рис 3. 11) необхідно:

• повернутися впівоберта ліворуч й, не приставляючи правої ноги, виставити її вперед у напрямку до цілі на ширину плечей (як зручніше по зросту), розподіливши вагу тіла рівномірно на обидві ноги;
• відстебнути кришку й вийняти пістолет з кобури;

• тримати пістолет прямовисно дуловою частиною догори проти правого ока, зберігаючи при цьому положення кисті руки на висоті підборіддя; ліва рука має бути вільно опущена уздовж тіла або закладена за спину;
• утримуючи пістолет дуловою частиною догори, накласти великий палець правої руки на прапорець запобіжника й опустити його вниз (вимкнути запобіжник) ; вкласти вказівний палець у спускову скобу, не торкаючись спускового гачка.

Під час стрільби з лівої руки положення корпуса зворотне; правою рукою