Використання національно-культурних традицій у вихованні школярів

Головна мета виховання – щаслива людина.

Люби не себе в дитині, а дитину в собі.

Не сварити, навчити.

Розвивати впевненість дитини в собі.

Ніколи не зраджувати дітей.

Не бути нудним.

Мірою вихованості є інтелігентність.

Виховання і повага вихованців.

Бути незвичайним вихователем.

Діти мають бути кращими за нас, а їхнє життя кращим за наше.

З метою створення виховного середовища, яке забезпечуватиме цілісність, наступність, послідовність і системність у вихованні і дозволятиме залучати різні соціальні інститути до організації виховної діяльності з учнівською молоддю, я та весь педагогічний колектив працюємо за районною програмою національного виховання учнівської молоді Березнівщини, над проблемним питанням «Ціннісні орієнтації і ставлення сучасної молоді». 

Кожен народ органічно продовжує себе через систему виховання в своїх дітях, генерує національний дух, ментальність, характер, психологію, родинно-побутову культуру, основу якої складає збереження рідної мови, пізнання духовної спадщини батьків, дідів, прадідів, вивчення свого родоводу, життя за нормами народної моралі тощо. В основу системи національного виховання покладено національну ідею як консолідуючий чинник розвитку суспільства і нації в цілому. Гадаю, що однією з рис національної системи виховання повинно бути формування культури, толерантності особистості, виховання відданості цінностям демократії, свободи у виборі власних світоглядних позицій, прагнення активно вникати в державотворчі процеси, громадське життя сільської чи міської громади, в якій живе дитина.

Важливим є виховання молодої людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності, формування культури здоров'я підлітка, здатності подолати шкідливі звички.

Одним із важливих напрямів національної системи виховання є формування гармонійних відносин дитини з природою, її екологічного світогляду, готовності до включення в активну природоохоронну діяльність.

Формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до світу неможливе без виховання в неї ціннісного ставлення до мистецтва. Учнівська молодь повинна знати фольклор, звичаї, обряди, котрими уславлена рівненська земля, про життя і діяльність славетних діячів історії, науки і культури краю, котрі гідні наслідування прийдешніми поколіннями.

Кожен народ має свою систему національного виховання, яка відповідає його характерним рисам. «Виховання, створене самим народом, має виховну силу, якої немає в найкращих системах, що ґрунтуються на абстрактних ідеях чи запозичені в іншого народу» - підкреслював К. Д. Ушинський. Він вважав, що «...виховання бере людину всю, якою вона є з усіма її народними і поодинокими особливостями, - її тіло, душу й розум...».

Основною метою національно-патріотичного виховання на сучасному етапі є передання вихованцям соціального досвіду, успадкування ними духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування незалежно від національної приналежності особистісних рис громадянина Української держави, духовності, трудової, моральної, розумової, естетичної, правової, фізичної та екологічної культури.

Певна річ, що національне виховання в системі освіти здійснюється з урахуванням пізнавальних можливостей та психологічно-вікових особливостей учнів певного класу. Особливе місце в цьому процесі належить учням початкового рівня освіти - 1-4 класів. Пояснюється це особливостями психології дітей, прикметою яких є здатність охоче пізнавати довколишній світ, нові знання, сприймати норми поведінки, виробляти власне світосприймання та світобачення. Саме тому основи національного виховання значною мірою закладаються в цей період життя та навчання.

Проблемна тема, над якою я працюю, «Національно-патріотичне виховання як засіб формування соціальних та життєвих компетентностей школярів» набуває особливої актуальності в умовах становлення Української держави.

Мета цієї роботи полягає у формуванні особистості з глибоким відчуттям своїх коренів, роду, родини, народу; у розвитку кращих ментальних рис дитини, у пробудженні інтересу та прищепленні глибокої любові до рідної мови, літератури, історії, поваги до символів, традицій та звичаїв українців.

Маючи вищу педагогічну освіту та дев’ятнадцятирічний трудовий стаж роботи з вихованцями, завжди ставлю перед собою завдання пошуку нових шляхів організації виховної роботи з учнями, бо цього вимагає демократизація та гуманізація виховного процесу. Демократизація та гуманізація сучасної школи зумовлює актуальність раціонального відродження в людині національної свідомості, духовної єдності поколінь, культури рідного народу.

В своїй роботі впроваджу різні заняття, використовуючи різноманітні форми нетрадиційних виховних заходів, які забезпечать поступове, поетапне, послідовне формування стійкої позитивної мотивації учнів до вивчення національно-культурних традицій українського народу.

У виховній діяльності значну увагу приділяю розвитку моделі навчально-виховного процесу шляхом активного впровадження системи національної освіти та виховання через засвоєння кожною особистістю духовної спадщини рідного народу, кращих надбань світової цивілізації, поєднання високого рівня загальноосвітньої предметно-профільної підготовки й культурного розвитку учнів. У закладі створювалися максимально сприятливі умови для інтелектуального, морального, фізичного й естетичного розвитку учнів. 

Програма національного виховання учнівської молоді визначає пріоритети в системі національного виховання учнівської молоді Березнівщини через формування системи життєвих цінностей особистості в урочній та позаурочній виховній діяльності. Програма є багатоаспектною і має гуманістичну спрямованість. Дібрані до неї методи, форми, технології організації виховної діяльності ґрунтуються на взаємодії вихователя та вихованця і забезпечують  цілісне формування гуманістичного світогляду особистості, закладають основи формування особистості, здатної у шкільному житті, діловій, громадській та сімейно-родинній сферах уникати конфліктів, поступатися і знаходити шлях до компромісів.

Виховна діяльність з учнями ліцею спрямована на виховання національної самосвідомості, почуття патріотизму, формування культури поведінки,