Використання проблемних ситуацій на уроках основ здоров’я у початковій школі

 

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи використання проблемного навчання в початковій школі

1.1. Історія становлення проблемного навчання

1.2. Основні функції і особливості проблемного навчання

1.3. Сутність технології проблемного навчання

1.4. Можливість використання проблемних ситуацій на уроках “Основи здоров’я" в початковій школі

РОЗДІЛ ІІ. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності застосування проблемних ситуацій під час вивчення  „Основи здоров’я" в початкових класах

2.1.  Методика проведення уроків проблемного змісту при вивченні курсу „Основи здоровя" в початкових класах

2.2. Аналіз ефективності та доцільності використання проблемних ситуацій у навчанні молодших школярів на уроках „Основи здоров’я"

 

Завдання школи полягає в тому, щоб адаптувати дитину, підлітка в соціальному середовищі. Нові життєві умови, в яких опинилися всі ми, висувають свої вимоги до формування молодих людей, які вступають у життя: вони повинні бути не лише обізнаними і вмілими, але й мислячими, ініціативними, самостійними. Ростити саме таких людей – ось замовлення нашого сучасного суспільства [5, C.56]

Саме використання проблемних ситуацій дозволяє ефективно вирішувати завдання розвитку творчості, передачі знань за допомогою активізації пізнавальної діяльності.

Тому застосування проблемних завдань на сьогодні є надзвичайно актуальним, адже це сприятиме формуванню особистостей, здатних вирішити будь-яке, в тому числі і творче питання.

Проблемою дослідження є підвищення рівня знань вмінь та навичок молодших школярів шляхом використання проблемних ситуацій на уроках „Основи здоров'я".

Об'єктом дослідження є організація навчально-виховного процесу на уроках „Основи здоров'я" в початковій школі.

Предмет дослідження: використання проблемних ситуацій під час вивчення курсу „Основи здоров'я" в початкових класах.

Мета дослідження – обгрунтування педагогічних умов, необхідних для ефективного застосування проблемних ситуацій при вивченні курсу „Основи здоров'я" в початковій школі, розробка методичної бази проблемних завдань та перевірка ефективності їх використання в практичній діяльності.

Завдання:

• дослідити місце та значення проблемних ситуацій в системі методів навчально-виховного процесу молодших школярів;
• з'ясувати основні функції і особливості проблемного навчання 
• обгрунтувати та експериментально перевірити можливості використання проблемних ситуацій на уроках „Основи здоров'я"
• провести аналіз ефективності та доцільність застосування проблемних ситуацій під час вивчення „Основи здоров'я" в початковій школі.

Гіпотеза дослідження: застосування проблемних ситуацій на уроках „Основи здоров'я" сприятиме підвищенню рівня якості оволодіння учнями навчального матеріалу.

Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури; вивчення передового педагогічного досвіду, метод: спостереження, бесіда; педагогічний експеримент, анкетування; співставлення, аналіз та узагальнення.

Проблемна ситуація як невід'ємний компонент будь-якої продуктивної розумової діяльності відіграє важливу роль в інтелектуальному розвитку людини. Адже процес мислення виникає саме на основі проблемної ситуації і якісно змінюється під впливом активної взаємодії суб'єкта з пізнавальним об'єктом на тому чи іншому етапі розв'язання задачі. [22, С.28]

Проблемна ситуація – особливий вид розумової взаємодії суб'єкта і об'єкта характеризується таким психічним станом, який виникає у суб'єкта (учня) при виконанні ним завдання, що потребує знайти (відкрити чи засвоїти) нові, раніше невідомі суб'єкту знання чи способи дії [22, C.28].

Дослідження використання проблемних ситуацій пов'язане з глибоким вивченням способу пізнавальної діяльності людини, з'ясуванням умов організації її високопродуктивної розумової праці. Йому приділяли багато уваги вітчизняні і зарубіжні психологи: Т.В. Кудрявцев, Л.М. Фрідман, М.І. Махмутов, А.В. Брушлінський, А.М. Матюшкін, С.Л. Рубінштейн, І.Я. Лернер, В.К. Оконь, І.А. Ільницька, К. Дункер [22, С.28-29].

Психолог С.Л. Рубінштейн вважає, що “мислити людина починає тоді, коли в неї виникає потреба щось зрозуміти. Мислення, як правило, починається з проблеми або запитання, з подиву або здобування, із суперечності” [14, С.347].

Вважається, що створення системи проблемних ситуацій у навчальному процесі є головним фактором посилення розвиваючої і виховуючої функції навчання, надійним шляхом підвищення його ефективності і якості.

Для того, щоб дійсно активізувати розумову діяльність учня, недостатньо поставити перед ним завдання, треба зробити так, щоб у нього сформувалося до завдання власне ставлення. Необхідно створити такі умови, щоб задача його зачепила, сколихнула внутрішній світ, щоб виникла особиста зацікавленість в її розв'язанні. Тільки тоді з'явиться той емоційний фон, який і призведе до підвищення ефективності розумової діяльності. Найбільш активно учень включиться в процес пізнання в тому випадку, якщо його особисті уявлення будуть розходитися з деякими поглядами, положеннями, які виникають у процесі навчання, тобто якщо він зіткнеться з протиріччями. Тоді прокинеться його внутрішнє „я”, гонор, виникає природнє бажання розібратися, з'ясувати, у чому справа. Проблемні ситуації можуть допомогти нам привчити учня сперечатися, висловлювати власну думку, відстоювати її. Не буде протиріч, не буде і суперечок, дискусій. [5, С.62-63]

Використання проблемних ситуацій призводить до того, що знання учнів змінюють структуру, вони стають більш усвідомленими, міцнішими. Коли виникає протиріччя, то часто активну позицію посідає незнання. Це дозволяє виявити і конкретизувати незрозуміле, чітко та ясно визначити, сформулювати утруднення. Після цього відбувається заміна неправильного дійсним, і цей процес здійснюється доволі продуктивно, оскільки учням зрозуміло, що на що міняється, яке місце займає нова інформація. [5, С.63]

 

 

Ідея проблемного навчання не нова. Найбільші педагоги минулого завжди шукали шляхи перетворення процесу навчання в радісний процес