Використання проблемних ситуацій на уроках основ здоров’я у початковій школі

Сам характер безпроблемного викладу знань в основних джерелах всіх відомостей для учнів - підручниках зробила фактично неможливим систематичне залучення учнів до вирішення проблемних завдань. Але ж до вступу до школи в життєвих стосунках проблеми поставали перед дитиною систематично. Тепер, ставши учнем, він послідовно осягає знання, що викладаються вчителем і описані в підручниках. Тому, зокрема, так важко говорити про масове впровадження проблемного навчання в шкільну практику і про розвиток на цій основі мислення, допитливості розуму, дослідницького підходу до досліджуваного явища у школярів, у порівнянні з тим, що спостерігалося в дошкільному віці. У чому ж суть проблемного навчання?

 Проблемне навчання - здебільшого явище в школі штучне, що йде не від учня, шукає відповідь на його запитання, а від вчителя, стурбованого тим, як би зацікавити учня навчальною роботою, яка до їх сьогоднішнього життя має відношення лише зовнішньої обов'язки, але не внутрішнього чинника. [9, с.98]

 Долаючи це положення, вчитель сам штучно створює проблемну ситуацію, тобто викликає такий стан учня, в якому вони в результаті зіставлення наявних у них знань, вироблених умінь з невідомим фактом, чи явищем виявляють невідповідність минулих знань новому факту.

 Проблемна ситуація - певний психічний стан [8, с.65] або інтелектуальне утруднення [9, с.53], що виникає при неможливості пояснити зацікавлене явище, факт, процес за допомогою відомих знань або виконати необхідну дію відомими способами. Як бачимо з визначення, в сучасній теорії проблемного навчання розрізняють два види проблемних ситуації: психологічну і педагогічну. Перша стосується діяльності учнів, друга представляє організацію навчального процесу. Педагогічна проблемна ситуація створюється за допомогою активізуючих дій, питань вчителя, підкреслюють новизну, важливість, красу та інші відмітні якості об'єкта пізнання. Створення психологічної проблемної ситуації суто індивідуально. Ні занадто важка, ні занадто легка пізнавальна задача не створює проблемної ситуації для учнів. Тому для створення проблемної ситуації необхідно враховувати її специфіку, тобто всі її компоненти. У числі таких компонентів А.М. Матюшкін називає: необхідність виконання такої дії, при якій виникає пізнавальна потреба в новому, невідомому способі або умові дії; невідоме, який має бути розкритий в виникнені проблемної ситуації; можливості учнів у виконанні поставленого завдання, в аналізі умов і відкритті нового. В якості дидактичного засобу, який забезпечує розвиток мислення учнів у процесі навчання українській мові, виступають навчальні завдання. Якщо навчальне завдання створює проблемну ситуацію максимально, таке завдання називають проблемним. Однак дана характеристика вимагає пояснення, так-як часом школярам пропонуються різні завдання, які з одного боку створюють для учнів певні інтелектуальні труднощі, але вони не можуть бути віднесені до проблемних, оскільки не створюють проблемної ситуації. Справа в тому, що поняття «проблемна ситуація» не може розглядатися у відриві від суб'єкта. Якщо суб'єкт не розуміє завдання, не може виконати розумові операції, то завдання для нього проблемним не є. Воно не є проблемним і в тому випадку, якщо субєкт легко впорався з ним, використовуючи вже відомі для нього способи дії. 

Таким чином, проблемне завдання - це необхідний компонент процесу навчання, метою якого є розвиток мислення учня. Необхідною умовою виконання цих завдань є активне використання прийомів розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення). Виконуючи мотиваційну функцію, проблемне завдання на цьому етапі дозволяють повторити раніше засвоєні питання, підготувавши учнів до засвоєння нового матеріалу, і сформулювати проблему, з рішенням якої пов'язано «відкриття» нового знання. Проблемні ситуації можуть створюватися на всіх етапах процесу навчання: при поясненні, закріпленні, контролі. Для забезпечення розвитку пізнавальної діяльності учнів у проблемному навчанні необхідна оптимальна послідовність проблемних ситуацій, їх певна система. Тому при організації проблемного навчання формуються завдання на декількох рівнях проблемності. Вони відрізняються ступенем узагальненості завдання, запропонованої учням для вирішення і ступенем допомоги з боку вчителя. 

Учитель створює проблемну ситуацію, спрямовує учнів на її рішення, організовує пошук рішення. Таким чином, необхідно ставити учня в позицію суб'єкта навчання і як результат у нього утворюються нові знання, він опановує новими способами дії. Труднощі управління проблемним навчанням в тому, що виникнення проблемної ситуації- акт індивідуальний, тому від вчителя потрібне використання диференційованого індивідуального підходу. Раніше ми відзначали, що пізнавальна діяльність - це система певних дій і які входять у них знань.

 Отже, необхідна певна система роботи з формування цих дій, що гарантує розвиток пізнавальної діяльності. Технологія проблемного навчання, через систему вирішення проблемних ситуацій, забезпечує розвиток пізнавальної діяльності. Існують наступні методичні прийоми створення проблемної ситуації: вчитель підводить школярів до протиріччя і пропонує їм самим знайти спосіб її розв'язання; зіштовхує протиріччя практичної діяльності; викладає різні точки на одине і те ж питання; пропонує учням розглянути явище з різних позицій, наприклад: командира, юриста, педагога і спонукає учнів робити порівняння, узагальнення, висновки, зіставляти факти; ставить конкретні питання на узагальнення, обгрунтування, конкретизацію, логіку, міркування; визначає проблемні теоретичні та практичні завдання (наприклад: дослідження); ставить проблемні завдання (наприклад: з не достатніми або надмірними вихідними даними, з невизначеними у постановці питаннями, з суперечливими даними, з явно допущеними помилками, з обмеженим часом рішення). 

Для реалізації проблемної технології необхідні:

• відбір найбільш актуальних, сутнісних завдань; 
• визначення особливостей проблемного освіти в різних видах навчальної діяльності; 
• побудова оптимальної системи проблемного заручення, створення навчальних і