Використання проблемних ситуацій на уроках основ здоров’я у початковій школі

Ефективність проблемного навчання проявляється в тому, що активізується мислення учня. З одного боку є проблема яку слід розв’язати а з іншого - є знання, вміння навички учня. Ці дві сторони перебувають у постійній суперечності, стимулюють активність процесів мислення, які здійснюються підчас пошуку шляхом розв'язання проблем. [21, С.30]

У розв'язанні проблеми учнями можна визначити такі етапи:

1. Створення вчителем проблемної ситуації.
2. Сприйняття проблеми учнями.
3. Здійснення пошукового вирішення завдання.
4. Реалізація і перевірка правильного вирішення завдання. [21, С.30]

Серед поставлених на уроках „Основи здоров’я" проблем можуть бути такі, що пояснюють значення здоров’я для людини, цінність і неповторність життя, чи такі, які вкажуть на причини виникнення пожеж, небезпечних ситуацій та інші.

У початкових класах на уроках “Основи здоров’я" найдоцільнішими і найпоширенішими прийомами створення проблемних ситуацій з метою розвитку пізнавальних інтересів, активізації пізнавальної діяльності є:

а) зіткнення учнів із суперечливими фактами. (На світлофорі горить зелене світло, а регулювальник забороняє перехід. Як ви вчинили у цій ситуації? Чому?)

б) показ помилок, до яких призводить незнання певної теми. (Виникає трудність кому й куди потрібно телефонувати при виникненні певних небезпечних ситуацій: в міліцію, швидку медичну допомогу, аварійну службу газу, пожежну охорону чи рятувальну службу)

в) постановка перед молодшими школярами дослідницьких завдань (Простежте, чи є у школі план евакуації, розгляньте його і зробіть висновок: як правильно покинути приміщення школи в разі небезпеки)

г) спонукання учнів до узагальнення фактів. (Які звички людини можна назвати шкідливими, а які корисними? Сформулюйте які належать до корисних, які до шкідливих. Чому?)

д) створення проблемних ситуацій, коли учні переконані в недостатності своїх знань і відчувають потребу набути нових, щоб відповісти на поставлене питання. (Як треба поводитись під час аварій, щоб не піддатись паніці?)

е) постановка проблемного питання на основі створення елементів дискусії;

є) спонукання учнів до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать їхньому життєвому досвіду [21, С.6]

Створенню проблемної ситуації передує підготовча робота, у процесі якої вчитель забезпечує учням мінімум знань, необхідних для розв’язання проблеми. Якщо учні в змозі самостійно розв’язати проблему, учитель вдається до навідних запитань. [21, С.6]

На початковій стадії застосування проблемного навчання вчитель сам висуває, формулює і розв'язує пізнавальну задачу, діти запам’ятовують хід її розв’язання. Надалі вчитель спонукає учнів до все більшої самостійності в розв’язанні проблемних ситуацій [21, С.6].

Таким чином, реалізація проблемного підходу створює умови для активізації творчого мислення, оскільки учні здобувають нові знання в ході самостійної продуктивної діяльності. [21, С.30]

Отже, в організації навчально-виховного процесу на уроках „Основи здоров’я" в початковій школі використання проблемних ситуацій сприятиме підвищенню рівня якості оволодіння учнями навчального матеріалу - „знання лише тоді знання, коли воно набуте силами своєї думки, а не пам’яті" (Л.М. Толстой)

 

 

Проблемний характер навчання - це світогляд вчителя, його спосіб інакше мислити. Проблемний підхід змушує вчителя не лише інакше викладати, але й у першу чергу інакше мислити. Учитель повинен розуміти, що з точки зору передачі кількості фактів проблемне навчання, звичайно програє порівняно з інформаційним. Але, звичайно, варто заради цього пожертвувати деяким числом фактів, не давати їх на уроках, а зекономлений час використовувати для узагальнення становлення світогляду, тобто для реалізації проблемного підходу.

Створення проблемної ситуації є найвідповідальнішим етапом у проблемно-розвиваючому навчанні. Для того, щоб проблемна ситуація була методично вірною, необхідно дотримуватися певних правил її створення.

Для створення проблемної ситуації перед учнем треба поставити таке практичне чи теоретичне завдання, виконуючи яке, він має виявити нові знання або дії, які потрібно засвоїти. Даючи завдання, яке створює проблемну ситуацію, необхідно дотримуватися наступних основних умов:

1. Завдання має грунтуватися на тих знаннях і вміннях, якими володіє учень. Вони мають бути достатніми для розуміння умов завдання, досягнення кінцевої мети і способів його виконання. У завданні має бути один невідомий елемент (відношення, спосіб чи умови дії), потребу в якому учень має відчути під час виконання завдання.
2. Невідоме, яке потрібно відкрити для виконання поставленого завдання, є тією загальною закономірністю, загальним способом дії чи певними загальними умовами виконання дії, які потрібно засвоїти.
3. Виконання проблемного завдання має викликати в учня потребу в нових знаннях.

Пропоноване учневі проблемне завдання має відповідати його інтелектуальним можливостям. Рівень складності пропонованого проблемного завдання можна оцінювати за двома головними показниками:

• за рівнем новизни матеріалу, який треба засвоїти;
• за рівнем його узагальненості.

Проблемне завдання має передувати поясненню навчального матеріалу, який треба засвоїти. Однак, у разі відсутності в учнів достатніх даних про досліджуване явище чи деяких елементарних способів