Виробництво тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів і виробів

Стабільністю.

Проте з часом літературні норми можуть змінюватися, тому виникають мовні варіанти. Вони співіснують в межах однієї мовної одиниці. Варіанти виникають відповідно до потреб суспільства і відображають тимчасове слововживання старого й нового в мові: алфавіт – алфавіт, вогонь – огонь (фонематичні), моста – мосту Р. В (морфологічні).

Мовні норми

відображені у словниках, довідниках, підручниках з української мови.

 

Тема 3. Композиція мовлення

Види підготовки до виступу

Студенти повинні:

• знати основні умови ефективного мовленнєвого спілкування, композицію публічного виступу; готуватися до публічного виступу;
• правильно сприймати фахову інформацію;
• володіти різними видами усного професійного спілкування.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

З яких елементів складається композиція виступу?

Які вимоги висуваються перед оратором під час публічного виступу?

 

ЗАВДАННЯ

1. Складіть тези статті “Композиція мовлення”.

2. Запишіть види підготовки до виступу

3. Підготуйте публічний виступ (на вибір) відповідно до свого фаху.

Література:

1.Глущик С. В. та інші. Сучасні ділові папери. Навч. посіб. для вищ. та серед. спец. навч. закладів. – 3-тє вид. – К. : А. с. к., 2000. – с. 193-195, 196-199

2.Зубков М. П. Сучасна українська ділова мова. – Х. : Торсінг, 2002 – с. 316-318

 

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

Види підготовки до виступу

Доповідач повинен знати заздалегідь:

1) тему засідання, конференції, круглого столу, зустрічі тощо;

2) склад аудиторії;

3) хто ще виступатиме на зібранні;

4) де й коли відбудеться засідання, конференція, круглий стіл, зустріч тощо

Проголошення доповіді вимагає серйозної підготовки.

Перший крок у підготовці – накреслити мету та завдання виступу, визначити коло питань, що їх він має охопити. Насамперед, заздалегідь слід сформулювати предмет та тему останнього (можливо, все це вже було визначено організаторами зібрання).

Другий крок – добір допоміжної інформації. Перш за все це тривалий процес нагромадження (збирання) інформації із чітким окресленням кола тем, проблем, зацікавлень на найближчий період та перспективних. Інформаційний бум останнього десятиріччя та сучасні засоби електронного зв'язку надають можливість відносно легко й оперативно отримати потрібну інформацію, а комп'ютерні технології полегшують її обробку, класифікацію та зберігання.

Під час опрацювання матеріалу слід навчитися зафіксовувати інформацію для виступу за належним порядком (положення, постулати, гіпотези, хід міркування, аргументація, приклади, порівняння, ілюстративний матеріал, цифрові дані, висновки).

Композиція мовлення

Будь-який виступ включає вступ, основний текст, висновок.

 

ВСТУП

 

Початок доповіді є визначальним і повинен чітко й переконливо відбивати причину та мету виступу, розкривати суть конкретної справи, містити докази. Першочергове завдання доповідача на цьому етапі – привернути й утримати увагу аудиторії. Для того аби не дозволити думкам слухачів розпорошитися вже після перших речень доповіді, потрібно висловлюватися чітко, логічно та змістовно, уникаючи зайвого. Отже, речення мають бути короткими і стосуватися виключно суті питання; варто інтонаційно виділяти найважливіші місця висловлювання і виражати своє ставлення до предмета мовлення.

Практичні поради промовцеві:

• подякуйте тому, хто представив вас аудиторії;
• чітко назвіть тему вашої доповіді та проблему, їй присвячену;
• стисло поясніть, в який спосіб ви аналізуватимете проблему, на що насамперед звернути увагу. Обмежте кількість аналізованих у доповіді питань. Зазначте, яку візуальну допомогу ви задієте (відеофільми, графіки, діаграми, таблиці та ін.)

Основний текст

В основній частині викладається суть проблеми і, дотримуючись попередньо визначеної структури доповіді, наводяться докази, пояснення, міркування. Слід пояснювати кожен аспект проблеми, добираючи переконливі цифри, факти, цитати (проте кількість таких прикладів має бути не надто великою – нагромадження ілюстративного матеріалу не повинно поглинати змісту доповіді). Варто подбати про зв’язки між частинами, поєднавши їх в єдину струнну систему викладу; всі питання мають висвітлюватися збалансовано. Постійно й уважно потрібно стежити за відповідністю між словом і тим, що воно позначає.

Надзвичайно важливо продумати, в яких місцях тексту потрібні своєрідні “ліричні” відступи, адже суцільний текст погано сприймається. Приміром, у політичних доповідях доцільно розповісти анекдот чи якусь кумедну історію. Анекдот – випробуваний і перевірений спосіб утримати увагу. Він дає можливість дещо розрядити напруження, а слухачам – перепочити.

При цьому не слід забувати, що подібні відступи обов’язково мають бути короткими і, певна річ, повинні ілюструвати повідомлення.

 

ВИСНОВКИ

 

Підсумуйте все сказане.

Висновки певним чином мають узгоджуватися із вступом і не випадати з загального стилю викладу.

У тому разі, якщо, готуючись до виступу, промовець вирішить записати доповідь на папері, йому слід враховувати, що розмовна мова значною мірою відрізняється від писемної. Тому не варто говорити так, як пишемо, навпаки, потрібно писати так, як говоримо, адже розмовна мова менш формалізована, менш структурована, вільніша, сприймається легше. При цьому не можна нехтувати дотриманням загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними і стилістичними засобами мови, адже важливою умовою успіху є бездоганна грамотність.

Варто записати промову на касету і прослухати, оцінюючи її критично.

Виступаючи, можна користуватися нотатками. Зважаючи на це, було б доречно записати найбільш важливі речення, щоб під час виступу відтворити їх дослівно. Останнє може бути особливо корисним у процесі виголошення