Вивчення адекватності та збалансованості харчування. Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб у харчових речовинах

Енерговитрати, що зумовлені нервово-м'язовою діяльністю та руховою активністю, тобто третю складову добових енерговитрат, визначають за допомогою даних, що наведені в табл. 5. В ході визначення енерговитрат, що пов'язані з виконанням певної роботи, слід звернути увагу на те, в яких одиницях (ккал/хв, або кДж/хв на 1 кг маси тіла) виражена їх величина у таблиці, а також на те, чи включають вони у свою структуру основний обмін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахунок потреб в харчових речовинах

Під час оцінки нутрієнтного складу харчового раціону та визначення потреби в основних харчових речовинах враховують величину добових енерговитрат, дані щодо професійної належності (група професій за ступенем інтенсивності праці), а також дані про те, яка частина (у%) добових енерговитрат повинна компенсуватися за рахунок білків, жирів та вуглеводів. При цьому орієнтуються на “Норми харчування для населення України ” (1999), (додаток). Вважається, що білки повинні складати не менше 11%, жири – не менше 25%, вуглеводи – 64% від величини добових енерговитрат.

Фізіологічні потреби в білках, жирах та вуглеводах приведені в таблиці 6.

 

 

Норми харчування дорослого працездатного населення залежно від статі диференційо-вані на чотири групи фізичної активності. При цьому враховується коефіцієнт фізичної актив-ності (КФА), тобто відношення загальних енерговитрат до величини основного обміну (табл. 7).

Норми повинні також враховувати вплив клімату. Потреби в енергії населення північ-них районів повинні перевищувати на 10-15% потреби жителів інших кліматичних зон.

Отже, в ході розрахунку добових потреб у конкретних харчових речовинах спочатку визначають енергетичну цінність харчового раціону, яка повинна дорівнювати величині добових енерговитрат. Потім з урахуванням процентного співвідношення основних харчових інгредієнтів визначають, яку частину калорійності добового раціону (в ккал або кДж) забезпечують відповідно білки, вуглеводи та жири. Зрештою, величину енергетичної цінності, що забезпечує окремий харчовий інгредієнт, ділять на відповідне значення так званих калориметричних коефіцієнтів: для білків – 4, 1; для жирів – 9, 3; для вуглеводів – 4, 1 (можна приблизно взяти 4, 9 та 4 відповідно), і, таким чином, знаходять необхідну кількість цих речовин у добовому харчовому раціоні в грамах.

Наприклад, необхідно збалансувати раціон для студента 20 років. що не займається спортом, добові енерговитрати (за хронометражним листом) 2300 ккал. Так як студент, що немає спортивних навантажень, відноситься до 1-ої групи інтенсивності праці, отже фізіологічна потреба в білках складає 13%, в жирах – 33%, а у вуглеводах – 54% від загальної калорійності раціону.

Знаходимо 13% від 2300 ккал, це буде складати 299 ккал. Отже, за рахунок білків має надходити 299 ккал. Поділивши на калориметричний коефіцієнт для білків – 4, 1 ккал, ми отримаємо необхідну кількість білків в грамах: 299: 4, 1 = 73 (г).

Жири мають складати 33% від загальної калорійності, це буде становити 759 ккал. Поділимо це число на 9, 3 ккал (калориметричний коефіцієнт для жирів) і отримаємо приблизно 83 г.

Тепер знаходимо 54% від 2300 ккал. Це буде складати 1242 ккал – стільки має приходитись на вуглеводи. Поділивши на калориметричний коефіцієнт для вуглеводів – 4, 1 ккал, отримаємо 303 г, це буде добова потреба у вуглеводах.

Потреби в вітамінах визначають також за енерговитратами, враховуючи, що на кожні 1000 ккал. повинно надходити: аскорбінової кислоти – 25 мг, тіаміну – 0, 6 мг, рибофлавіну – 0, 7 мг, піридоксину – 0, 7 мг, нікотинової кислоти – 6, 6 мг. Ретинолу – 1-1, 5 мг на добу (з ураху-ванням ретинолового еквіваленту -каротину, який дорівнює 2), токоферолу – 15 мг/добу.

Потреби в мінеральних речовинах становлять: калій – 4000 мг/добу, кальцій – 1000-1200 мг/добу (з них 400-500 мг/добу за рахунок молочних продуктів), фосфор – 1200 мг/добу, залізо – 10-18 мг/добу, з них 1, 0-1, 5 мг за рахунок гемового заліза (мясні продукти).

Співвідношення б: ж: в повинно бути приблизно як 1: 1: 4 за їх масою.

Співвідношення Са: Р – 1: 1, 5.

Протокол заняття студенти закінчують оформленням гігієнічного висновку, в якому вказують величину власних енерговитрат за добу, КФА, групу фізичної активності, а також добову потребу в основних харчових