Вивчення методики підготовки основних форм звітності на прикладі приватної фірми "Аркос"

Дохід визнається в Звіті про прибутки та збитки у момент, коли відбулось зростання майбутніх економічних вигод, пов'язаних із збільшенням активу або зі зменшенням зобов'язання, і його можна достовірно визначити. Це означає, що визнання доходу відбувається одночасно з визнанням зростання активу (наприклад, збільшення дебіторської заборгованості в результаті продажу продукції) або зменшення зобов'язань (надання послуг у рахунок погашення позики).

Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу між власниками).

Витрати означають споживання ресурсів (грошей, запасів, основних засобів тощо) в процесі діяльності підприємства та включають: собівартість реалізованої продукції, заробітну плату, комунальні платежі, амортизацію тощо. Крім того, до витрат належать збитки від інших операцій (продажу основних засобів) та подій (стихійного лиха), а також нереалізований збиток (наприклад, збиток від курсових різниць).

Витрати визнаються у Звіті про прибутки та збитки, коли має місце зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних зі зменшенням активу або зі збільшенням зобов'язань, що може бути достовірно визначено. Це означає, що витрати визнаються одночасно з визнанням зобов'язання (наприклад, нарахування заробітної плати) або зі зменшенням активів (реалізація товару).

Витрати визнаються у Звіті про прибутки та збитки виходячи з принципу відповідності.

Зіставлення доходів та витрат, визнаних в Звіті про прибутки та збитки, дає змогу визначити чистий результат (прибуток або збиток) діяльності підприємства за звітний період.

Структура Звіту про прибутки та збитки грунтується на класифікації діяльності підприємства, наведеній на рис. 3. 1.

Згідно МСБО №8 «Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці» звичайна діяльність – це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають внаслідок неї. Тому, у складі звичайної діяльності можна виділити основну діяльність (наприклад, виробництво та реалізація продукції, товарів, послуг) та інші операції (продаж основних засобів, будівництво нових цехів, купівля цінних паперів тощо).

Надзвичайні події є події (операції), які не трапляються регулярно і відрізняються від звичайної діяльності.

Така класифікація дає можливість прогнозувати майбутні доходи та витрати підприємства без урахування впливу надзвичайних факторів.

МСБО не визначають форму Звіту про прибутки та збитки, але містять вимоги щодо розкриття певних статей доходів і витрат.

МСБО №1 визначає такий мінімальний перелік статей, які мають бути відображені безпосередньо у Звіті про прибутки та збитки:

дохід;

результат (прибуток або збиток) операційної діяльності;

фінансові витрати;

частка прибутку або збитку асоційованих компаній або спільних підприємств, які обліковуються методом участі в капіталі4

витрати на податок з прибутку;

прибутки або збитки від звичайної діяльності;

надзвичайні (екстраординарні) статті;

частка меншості;

чистий прибуток або збиток;

Слід зазначити, що це також не вичерпний перелік рядків Звіту про прибутки та збитки. В ньому можуть бути наведені додаткові статті, заголовки та проміжні підсумки, якщо цього вимагають інші МСБО або це необхідно для правдивого відображення діяльності підприємства. Наприклад, МСБО №23 «Прибуток на акцію» передбачає, що підприємства звичайні акції яких відкрито продаються та купуються (або підприємства, які перебувають у процесі викупу таких акцій), мають обов'язково наводити у Звіті про прибутки та збитки показники, які відображають прибуток, що припадає на одну звичайну акцію.

Розглянемо основні статті Звіту про прибутки та збитки більш детально.

Операційні доходи

Доходи від операційної діяльності включають:

дохід від реалізації продукції;

дохід від реалізації товарів;

дохід від надання послуг та виконання робіт;

інший операційний дохід.

Дохід від реалізації продукції (товарів, послуг) визнається згідно МСБО №18 «Дохід» і звичайно відображається статтею «Продаж» (Sales).

Чистий дохід дорівнює валовому доходу від реалізації за мінусом отриманих знижок за довгострокову оплату (Sales discounts), повернення та уцінки проданих товарів (Sales returns and allowance) та податків з продажу (Sales taxes).

МСБО не визнають склад іншого операційного доходу. Тому в практиці існує розбіжності в підходах до змісту цієї статті і часто у складі статті «Інший операційний дохід» наводять:

дохід від оренди4

дохід (або прибуток) від реалізації необоротних активів;

списання сум невикористаних забезпечень (резервів) майбутніх витрат;

прибутки від курсових різниць;

отримані субсидії;

ліквідації господарської діяльності.

Операційні витрати

Згідно МСБО №1 підприємство повинно надавати в Звіті про прибутки та збитки або в примітках до нього аналіз операційних витрат.

Аналіз операційних витрат підприємства залежно від їхньої класифікації може бути поданий двома способами:

на основі функції витрат;

на основі природи витрат.

Перший спосіб передбачає групування операційних цого витрат за функціями (виробництво, збут, управління тощо). Внаслідок цього лише виробничі витрати включаються до собівартості реалізованої продукції, яка подається окремою статтею, а решта витрат відноситься до вкладу витрат на збут, адміністративних та інших операційних витрат.

При другому способі витрати групують за однорідними економічними елементами (матеріали, оплата праці тощо), а не за функціями (виробництво, збут, управління тощо).