Визначні місця Дніпра

 

Рис. 7. Катерининське міське кладовище

 

У Дніпропетровську за всі часи його існування було чимало великих і малих кладовищ, у тому числі такі відомі як Фабричне (Чечелівське), Севастопольське, старе і нове єврейські, Запорізьке, Сурсько-Литовське, Краснопільське та ін. Та найстарішим з них було Катерининське міське кладовище, на місці якого зараз розташований стадіон «Металург». Виникло воно ще у XVIII сг., одночасно з перебазуванням губернського Катеринослава на правий берег Дніпра. До 70-х років ХІХ ст. кладовище було на околиці міста, що закінчувалося тоді Базарною (Чкалова) вулицею. Далі була велика площа, за нею – кладовище, а ще далі по пагорбу – Сінний базар і степ. Пізніше, з розбудовою міста, воно опинилося між новими, верхніми кварталами Первозванівської (Короленка) і Херсонської вулиць.

 

Рис. 8. стадіон «Металург»

 

На початку ХХ ст. міське кладовище було добре впорядковане зелене, зі спланованими алеями і доріжками. Багато могил, сімейних склепів місцевої аристократії були увінчані оригінальними, художньо виконаними надгробниками. Серед тих, хто знайшов туг свій останній притулок, були такі відомі катеринославські діячі як лікар-rуманіст І. В. Ляшко-Попель, активістка на ниві жіночої освіти, директор Маріїнської жіночої гімназії О. Я. Риндовська, член Державної думи лідер трудової партії О. Л. Караваев, підступно вбитий у 1908 році за прогресивну діяльність чорносотенцями, редактор газети «Придніпровський край» В. В. Святловський – автор багатьох перекладних і власних книжок ('Вопросыобщественногоздоровья», «Фабричнаягигиена» та ін.), артист Градов та багато інших. На кладовищі містилася – над могилою другого катеринославського губернатора В. В. Нечуй-Каховського (1789-1794) – Воскресінська церква (вище від нинішнього готелю «Динамо'), збудована у 1795 році, і каплиця (там, де готель «Спорт»), з лівого боку якої (із сучасної вул Щорса) був центральний вхід на кладовищенську територію. У Воскресінській церкві до революції деякий час у хорі співав молодий І. С. Паторжинський, який тоді навчався в Катеринославській духовній семінарії (пізніше, у 1922 році, він закінчив Катеринославську консерваторію). ц радянський час Воскресінська церква і каплиця були зруйновані (перша у двадцяті, друга – у тридцяті роки), а саме кладовище закрите. На початку 30-х років міська влада прийняла рішення про спорудження на його території стадіону. До того часу головні футбольні та інші спортивні змагання проходили на примітивно облаштованому стадіоні в Саду фізкультурників (так тоді називався парк Глоби), а з початку 30-х років центральним стає створений на схилі Дніпра стадіон «Динамо» імені Менжинського (вхід на нього був з вул. Дзержинського). У зв'язку з тим, що населення міста швидко зростало, а цей стадіон вміщував лише близько 13 тисяч глядачів, постало питання про зведення нового, більшого. Вибір місця для нього саме на території кладовища у цивілізованому суспільстві навіть важко уявити. Очевидці розповідали, як під час будівництва варварськи нищилися могили, склепи і пам'ятники (у тому числі визначних катеринославських діячів), як вигрібалися, мов сміття, гори людських кісток, відбувалося «полювання» на дорогоцінності на похованих... Та «справу» було зроблено, і у 1939 році стадіон «Металург» (він став центральним у місті) будівельники здали в експлуатацію. Але це була, так би мовити, його перша черга. А сучасного вигляду він набув уже в післявоєнний час, коли були оновлені трибуни на 30 тисяч глядачів, створений цілий ряд нових спортивних майданчиків і кортів, зведено Будинок спорту (1961) з п'ятьма залами для тренувань і змагань є різних видів спорту, побудовано два готелі: «Спорт» (1966) та. «динамо» (1988) із залами для тренувань. Після спорудження стадіону «Метеор», що з 1966 року став головним у місті, спортивне життя на «Металурзі» не припинилося (хоч тепер він має занедбаний вигляд). Проводяться футбольні ігри на першість міста і області, тренування і змагання з баскетболу, тенісу, боксу, атлетичної гімнастики, шейпінгу, працюють спортивні школи тощо. А щоп'ятниці, суботи та неділі навколо стадіону, на його верхній площині, вирує речовий ринок І, мабуть, не буде перебільшенням, якщо скажемо, що переважна більшість тих, хто займається спортом на стадіоні, і тих, хто наполегливо намагається збути на речовому ринку свій товар, не здогадуються про те, що було раніше на цьому місці. І це дуже прикро, бо історію треба знати, а своїх предків – шанувати.

 

 

 

Рис. 9. Комерційне училище імені Миколи ІІ

 

Прискорений промислово-торговельний розвиток Росії (особливо на ії півдні) в останній чверті ХІХ сг. гостро поставив питання про підготовку потрібних для нього фахівців. У зв'язку з цим купецькі товариства багатьох міст країни почaли звертатися в урядові інстанції з проханням про відкриття комерційних училищ. 1896 року підготовлене Міністерством фінансів Положення про комерційні училища було «высочайше» затверджене, і в Російській імперії починається їх масове відкриття: в 1897 році їх було всього п'ять (у Петербурзі, Москві та Одесі), а в 1903 році – уже 147. У Катеринославі перше комерційне училище – після підготовчої роботи, яка велася з 1899 року, – було відкрите 17 вересня 1901 року. Воно тимчасово розміщалося в збудованому для нього – на кошти губернського і