утворення дерново-підзолистого типу ґрунту. Якість генетично-різних видів грунтотвірних порід визначається головним чином механічним складом. Для місцевих порід характерна добра відсорбованість складових їх гранулометричних елементів і майже повна відсутність глинистих частин. Більш багатими в цьому породами являються водно-льодовикові відклади. Морена являє собою породу сучасного складу - це порода червоно-бурого кольору з наявністю різних за розмірами вкраплень з кристалічних порід.
Пошук
Якіснa оцінка грунтів господарства ТОВ «Носівка Агро» Чернігівської області Носівського району
Предмет:
Тип роботи:
Бакалаврська робота
К-сть сторінок:
103
Мова:
Українська
Рослинність
На території господарства рослинність дуже різноманітна. Вона представлена багатьма видами лісової, лукової, болотної, культурної рослинності і бур'янами. Значна територія зайнята під лісами. Переважають мішані ліси. На культурних ділянках зустрічаються дуже часто тільки соснові насадження. Лісова підстилка обумовлює розвиток підзолистого ґрунтоутворюючого процесу, розвиток слабо-трав'яного дерново-ґрунтотворного процесу як допоміжного. Лугова і луго-болотна рослинність представлена осоками різних видів, бобово-злаковими, різнотрав'ям. Трав'яниста рослинність обумовлює розвиток дернового ґрунтотворного процесу. В деяких місцях з великою вологістю переважає розвиток болотного, ґрунтотворного процесу, що призводить до утворення торфовищ з відносно високим запасом гумусу. На орних землях рослинність представлена бур'янами, серед яких найбільш поширені: пирій повзучий, берізка польова, хвощ польовий, будяк польовий та ін.
Виробнича діяльність людини - це специфічний фактор дії на ґрунт (обробіток ґрунту, удобрення, меліорація) і на увесь комплекс оточуючих умов розвитку ґрунтоутворюючого процесу (рослинність, елементи клімату, водний режим). Цей фактор свідомого неправильного впливу на ґрунт, викликаючий зміни її властивостей і режимів (реакція на вапнування, поживного режиму при удобренні, водно-повітряного і окислювально-відновлювального режимів при зрошенні і осушенні) значно більшими і швидкими темпами, чим це проходить під дією природного ґрунтоутворення.
Виробнича діяльність людини в сучасний час стає вирішальним фактором ґрунтоутворення і підвищення родючості ґрунту на значній території. При цьому характер і значення зміни ґрунту залежить від соціально-економічних виробничих відносин, рівня розвитку науки і техніки.
Систематичне використання мір підприємств на підвищення родючості ґрунту з урахуванням їх генетичних властивостей і потреб вирощуваних культур призводить до окультурювання ґрунту, тобто, формування ґрунту з більш високим рівнем ефективної і потенційної родючості.
Неправильне використання ґрунту без врахування його властивостей, умов розвитку, з порушенням науково обґрунтованих рекомендацій використання того чи іншого прийому приводить тільки до відсутності необхідного ефекту в підвищенні родючості ґрунту, але може викликати значне їх погіршення (ерозія, подвійне засолення, заболочення).
2.5. Методика проведення досліджень
Для проведення якісної оцінки ґрунтів агрофірми «Носівка Агро» були закладені і описані 7 розрізів, відібрані зразки для проведення аналізів. Польові ґрунтові дослідження в межах обстежуваної ділянки проводили згідно "Методики проведення польових досліджень ґрунтів приведеної в книзі [16].
Дослідження агроекологічних та якісних показників ґрунтового покриву проводилися згідно "Методики суцільного ґрунтово-агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України", затвердженої спільним наказом УААН та Міністерством с.-г. і продовольства України відповідно 20.06.1994 р. та 29.06.1994 р.
Відбір ґрунтових зразків для агрохімічного аналізу ґрунту проводили згідно ДСТУ 4287:2004 "Якість ґрунту. Відбирання проб" [7].
Польові дослідження щодо ґрунтового обстеження та визначення якісних характеристик ґрунту земельної ділянки проводились разом із співробітниками Держродючості Чернігівської області.
Проведені польові дослідження включали морфолого-генетичні дослідження ґрунтового профілю, дослідження властивостей ґрунтотворної породи, вивчення особливостей рельєфу місцевості, геологічних особливостей, встановлення глибини залягання ґрунтових вод, природної та сільськогосподарської (культурної) рослинності, ґрунтової мезо- та зоофауни, антропогенного впливу на ґрунтовий покрив ділянки.
Дані по механічному складу ґрунтів, вмісту рухомих форм фосфору і калію були взяті з монографії ґрунтів господарства за матеріалами обстеження земельних філією інституту "Земпроект", а також з матеріалів по агрохімічному обстеженню ґрунтів господарства Держродючості Чернігівської області. Використовувались і літературні дані по ґрунтам області. Аналізи проводились в одній з лабораторій кафедри ґрунтознавства і охорони ґрунтів НУБіП України. Визначення вмісту амонійного та нітратного азоту –згідно ДСТУ 4729:2007 Якість ґрунту. Визначення нітратного та амонійного азоту в модифікації ННЦ ІГА ім. О.Н. Соколовського [9]. -Визначення вмісту органічної речовини (гумусу) - згідно ДСТУ 4289:2004 Якість ґрунту. Методи визначення органічної речовини [8].
Результати проведених аналітичних визначень та камеральних досліджень приведені в додатках. Повторність аналітичних досліджень триразова із змішаного зразка, відібраного з елементарної ділянки. Бонітет грунту розраховували за агроекологічним методомА.І. Сірого [3,15].
Середні показники по вмісту доступних форм фосфору і калію, по рН сольової витяжки виводились за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики.
Якісну оцінку, бонітування ґрунтів господарства проводимо агроекологічним методом (Сірий, 1981).
Для кожного діагностичного показника, що служить у якості одного з основних (типових) критеріїв, обчислювався бонітувальний бал як відсоткове відношення фактичного значення до стандартного. У якості стандарту, що оцінюється 100 балами, приймались наступні значення діагностичних показників: для запасу гумусу у шарі 0-100 см - 500 т/га; для максимально можливого запасу продуктивної вологи - 200 мм у шарі 0-100 см; для рухомого фосфору, що визначався за методом Чирікова - 20 мг, за методом Мачигіна - 6 мг на 100 г ґрунту; для обмінного калію, що визначався за методом Чирікова - 20 мг, за методом Мачигіна - 40 мг на 100 г ґрунту.
З усіх основних критеріїввиводився як середньоарифметичне середній бал даного ґрунту, який потім коректувався модифікаційним шляхом послідовного умноження його на поправочні коефіцієнти на негативні властивості ґрунту: солонцюватість, засолення, гідроморфність, а також вводився поправочний коефіцієнт на клімат.
Встановлений оціночний бал округлювався до цілого