Якіснa оцінка грунтів господарства ТОВ «Носівка Агро» Чернігівської області Носівського району

Залежно від мети та завдань досліджень, наявності необхідної інформації, оцінка умов одержання оптимальних урожаїв сільськогосподарських культур проводиться в різних аспектах: за виключено грунтовими, еколого-біологічними, агро-кліматичними та економіко-організаційними факторами. Перші три відносяться до розділу бонітування грунтів та клімату, а останній – до економічної оцінки земель. Бонітет грунтових умов – вільний показник оцінки всього комплексу їх ознак та властивостей. Поняття «оцінка родючості грунтів» на відміну від поняття «бонітування грунтів» є більш складним та комплексним. Воно дозволяє порівнювати родючість не тільки окремих ділянок, але й великих територій, що суттєво різняться за природно-кліматичними умовами.[В.І. Купчик, В.В. Іваніна, Г.І. Нестеров, О.Л. Тонха, М. Лі, Г. Метьюз 2007 р., Стр. 312]

Дослідження та практичні роботи щодо оцінки родючості грунтів у різних регіонах та країнах світу проводили і проводять за різними методиками, в основі яких різні підходи, що обумовлює суттєві відмінності при порівнянні оцінок грунтів у різних країнах. [В.І. Купчик, В.В. Іваніна, Г.І. Нестеров, О.Л. Тонха, М. Лі, Г. Метьюз 2007 р., Стр. 312]

 

1.9. Природна та ефективна родючість земель України за агропотенціалом сільськогосподарських культур 

Цінність землі як основного засобу сільськогосподарського виробництва у конкретній сільськогосподарській інфраструктурі визначається родючістю грунтів. Саме родючість грунтів зумовлює рівень продуктивності земель, їх господарську значимість і вартість. [Булигін С.Ю., Барвінський А.В., Ачасов А.Б., Ачасова А.Б. стр. - 237 ]

Ознаками високо родючого грунту є вміст у ньому доступних поживних речовин, води, повітря, а також відповідні температурні умови і відсутність шкідливих для рослин речовин. [М.К. Шикула, О.Ф. Гнатенко, Л.Р. Петренко, М.В. Капштик, стр.-398]

Слід зазначити що є деяка умовність у понятті про родючість грунту, оскільки вона належить і від біологічних особливостей окремих рослин: грунт може бути більш родючим для одних і менш родючим для інших рослин. Так, якщо в грунті багато важкорозчинних фосфатів і, навпаки, мало розчинних, то він буде родючим для гречки і люпину і малородючим (якщо не внести розчинних фосфорних добрив) для цукрових буряків, льону та іншихкультур. [Грабак Н.Х., Тоніха І.Н., Давиденко В.М., Шевель І.В., стр-496]

Природна родючість властива лише цілинним грунтам, які ніколи не оброблялись. Вона в певній мірі є потенційною, тобто такою, яка відображає можливості грунту, що реалізуються тільки внаслідок позитивного агротехнічного впливу на нього. В одному випадку вона може бути порівняно високою, в іншому - надто низькою, але у всіх випадках визначаєтьсявиключно поєднанням та спільним впливом природних факторів та умов грунтоутворення, тобто залежить від хімічного складу грунту та біологічних процесів, які відбуваються в ньому (вміст у грунті необхідних для рослин поживних речовин), а також від особливостей клімату (вміст у грунті вологи та відповідні температурні умови для росту і розвитку рослин). [Лактіонов М.І., стр.-156]

Важливою рисою природної родючості є екологічна відповідність грунту біологічним вимогам рослин, що склалася в результаті тривалого природного відбору. Наприклад, болотні грунти є високо родючими по відношенню до болотних рослин, але степові трави на них рости не можуть. Підзолисті грунти, що мають мало гумусу і кислу реакцію є родючими для лісової рослинності, багато з якої не може добре рости на родючих чорноземах. [Гнатенко О.Ф., Петренко Л.Р., Капштик М.В, Вітвіцький С.В., Кравченко С.Ю., Богданович Р.П., стр.-170]

 Що ж до продуктивності праці в землеробстві, то вона визначається не природною (потенційною), а штучною родючістю, бо потенційна родючість створюється сама по собі ще не має економічного значення. Штучна родючість створюється людиною внаслідок позитивного агротехнічного впливу на грунт, пов’язаного з його обробітком, удобренням, меліорацією тощо. Грунт набуває штучної родючості з того моменту, коли цілинні ділянки залучаються до сільськогосподарської культури, тобто коли грунт стає засобом виробництва. Таким чином, штучну родючість можна вважати наслідком спрямованого впливу людини, яка використовує грунт як головний та незамінний засіб сільськогосподарського виробництва. [Лактіонов М.І., стр.- 156]

 Під час сільськогосподарського використання грунтів природна і штучна родючість разом становлять ефективну, або економічну, родючість грунту, яка визначається врожайністю сільськогосподарських культур. [Крикунов В.Г., стр.-287]

 Ефективна родючість – це здатність конкретного, сформованого у відповідних біокліматичних та геоморфологічних умовах, грунту забезпечувати протягом конкретного періоду або певної фази розвитку потреби конкретної рослини всіма необхідними чинниками для росту-розвитку та отримання фітомаси, точніше врожаю основної та побічної сільськогосподарської продукції за рахунок грунтово-екологічних чинників і режимів за цілко конкретних погодних умов(посуха, зливи, град, заморозки тощо) при безпосередньому додатковому внесенні поживних речовин з добривами, води з поливами тощо або ж без такого допінгу. Рівень ефективної родючості залежить не тільки від природної родючості грунту , але й більше від процесу і характеру сільськогосподарського використання та культури землеробства. [Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А., стр.-400]

 Дуже часто на двох різних за родючістю ділянках одержують однакові врожаї. Це свідчить про однакову ефективну родючість грунтів на цих ділянках. Але, як правило, однакова ефективна родючість досягається неоднаковими затратами праці та коштів для одержання такого ж врожаю, як і на більш родючій ділянці. В таких випадках мова може