Якіснa оцінка грунтів господарства ТОВ «Носівка Агро» Чернігівської області Носівського району

 

1.4 Якісна оцінка грунтів методом спеціального бонітування

Для оцінки родючості, грунту та його екологічного стану використовують матеріали великомасштабного обстеження грунтів України (нариси, грунтові карти), матеріали детального агрохімічного і екологічного обстеження грунтів та результати польових дослідів з добривами, проведених агрохімічною службою України за 1966-1991 рр.[Булигін С.Ю., Барвінський А.В., Ачасов А.Б., Ачасова А.Б. стр. - 70]

На першому етапі складається еколого-агрохімічний паспорт поля, який характеризує стан родючості ґрунту та ступінь його забруднення токсичними агрохімікатами, важкими металами, радіонуклідами тощо. [Булигін С.Ю., Барвінський А.В., Ачасов А.Б., Ачасова А.Б. стр. - 70] 

На другому етапі проводиться оцінка родючості ґрунту поля (земельної ділянки). Для цієї мети розробляються нормативні дані урожайності зернових культур (озима пшениця, ярий ячмінь, горох, просо, овес) на різних типах ґрунтів. Нормативні врожаї розробляють на рівні адміністративних районів і областей. Нормативна врожайність відповідає переважно середнім показникам родючості ґрунту. На конкретному полі нормативна врожайність корегується на фактичні показники родючості ґрунту, які наведено в еколога- агрохімічному паспорті поля. Для корегування розроблено поправочні коефіцієнти на еродованість, заболоченість, солонцюватість, засоленість, гранулометричний склад, ступінь кислотності, вміст рухомих поживних речовин та інші. [Булигін С.Ю., Барвінський А.В., Ачасов А.Б., Ачасова А.Б. стр. - 70]

Корегування нормативної врожайності проводиться на найбільш істотні фактори. Спочатку на еродованість, заболоченість, засоленість, а потім на грунтові показники (гранулометричний склад, ступінь кислотності, вміст рухомих поживних речовин). Кількість поправочних коефіцієнтів повинна бути обмеженою і диференціювати в залежності від розміщення поля (рельєф, експозиція та ін.), поправочні коефіцієнти вводимо тільки на ті показники, які найбільше будуть знижувати врожайність. [Булигін С.Ю., Барвінський А.В., Ачасов А.Б., Ачасова А.Б. стр. - 70]

Наступним етапом єекологічна оцінка грунту. Як правило, встановлюється рівень забруднення грунту важкими металами, радіонуклідами, пестицидами та іншими токсичними речовинами. До визначення агрохімічного балу вводиться поправка на забрудненість. Одержаний бал з поправкою на забруднення переводиться в урожайність за шкалою. Одержана врожайність буде фактично можливою на конкретному полі. [Булигін С.Ю., Барвінський А.В., Ачасов А.Б., Ачасова А.Б. стр. - 71]

 

1.5 Бонітування грунтів і якісна оцінка земель

В умовах реформування земельних відносин ключовим питанням запуску ринкових механізмів в аграрному секторі економіки є встановлення економічно обґрунтовано ціни на землю, що дає її власникам широкі можливості в залучені інвестицій для інтенсивної розбудови сільськогосподарського виробництва. Ціна повинна враховувати можливу величину врожаю, нормативні затрати на його вирощування, реалізацію, а також прибуток, який буде отримано. При цьому слід враховувати, що занижена ціна на землю може призвести до неконтрольованого монопольного скуповування її через підставних осіб як вітчизняними, так й іноземними громадянами, а завищена — гальмуватиме ринкові процеси в сільському господарстві. [Городній М.М., Генгало О.М., Слюсар О.В. стр. - 121]

Основним призначенням сільськогосподарських земель є вирощування на них врожаю культур, який реалізується землевласником з метою одержанняприбутку. Величина врожаю за однакових кліматичних і економічних умов та нормативних затрат буде залежати від родючості ґрунтів, які входять до складу землеволодіння. [Городній М.М., Генгало О.М., Слюсар О.В. стр. - 121]

Родючість ґрунту — це його здатність відповідати потребам рослин і забезпечити їх водою, елементами живлення, а їхні кореневі системи -сприятливими екологічними умовами. Родючість ґрунту залежить від багатьох його властивостей, але в основному визначається кінцевою кількістю основних показників, серед яких найпершим є вміст і запаси гумусу. [Городній М.М., Генгало О.М., Слюсар О.В. стр. - 121]

Отже, найголовнішою умовою економічно обґрунтованої ціни на землю є точне визначення її якості, тобто родючості ґрунту чи кількох ґрунтів, що входять у землеволодіння. Кількісна оцінка якості ґрунтів визначається їх бонітуванням. Городній М.М., [Городній М.М., Генгало О.М., Слюсар О.В. стр. - 121]

Бонітування грунтів - спеціалізована, генетико-виробнича класифікація грунтів, побудована за їх об’єктивними природними і стійко набутими у процесі сільськогосподарського використання ознаками та властивостями, які мають найбільше значення для сільськогосподарських культур, і виражена кількісних показниках - балах. [Городній М.М., Генгало О.М., Слюсар О.В. стр. - 122]

Основна мета бонітування кількісне визначення відносної якості грунтів за їх родючістю, тобто на скільки один грунт краще чи гірше за інший здатний забезпечувати екологічні вимоги сільськогосподарських культур. [Городній М.М., Генгало О.М., Слюсар О.В. стр. - 122]

Будучи складовою частиною земельного кадастру, бонітування грунтів

мас велике самостійне значення, оскільки:

-дозволяє вирівнювати і групувати грунти за продуктивністю; 

-дас можливість виявляти найсприятливіші грунти для вирощування тих чи інших культур;

-сприяє ефективному використанню добрив, проведенню агротехнічних та меліоративних заходів;

-допомагає розробці та впровадженню зональних систем землеробства; 

-ставить за мету підвищення продуктивності природних кормових угідь та лісових насаджень;

-має велике значення в охороні грунтів від деградації (ерозії, забруднення важкими металами, пестицидами заболочення тощо).

Бонітет грунту – це показник якості грунту і його продуктивності, який є інтегральною величиною різних властивостей та ознак, вимірюваних різнимимірами ( мг, мг-екв, т, мм, % тощо), тоді як сам є