Якіснa оцінка грунтів господарства ТОВ «Носівка Агро» Чернігівської області Носівського району

Якщо кількість визначень характеристики менша 10, то її значення наносяться на інженерно-геологічні розрізи і візуально оцінюється розподіл цих значень у межах елемента. Тут можливі два випадки:

• часткові значення характеристики розподілені незакономірно (випадково);
• є закономірність у зміні характеристики - мінімальні значення зосереджуються у верхній або нижній частині елемента за глибиною, чи максимальні значення зосереджуються в одній частині елемента за площею, а мінімальні - в іншій.

У першому випадку виділення інженерно-геологічного елемента треба вважати закінченим, у другому випадку потрібно розглянути необхідність подальшого розчленування елемента. При кількості визначень характеристик більше 10, будують точкові графіки зміни їх значень за глибиною і в плані елемента. Якщо кількість визначень характеристики більша 30, для виявлення характеру її просторової мінливості необхідно поряд з якісною оцінкою використовувати статистичні критерії, а також виявляти аналітичну залежність величин показників властивостей ґрунтів від координат.

Якщо виявлено, що зміни характеристик ґрунту незакономірні в плані і за глибиною інженерно-геологічного елемента, приступають до обчислення нормативних значень відповідних характеристик ґрунтів. При наявності закономірності в зміні характеристик ґрунту в плані та за глибиною інженерно-геологічного елемента, подальше розчленування можна не проводити, якщо коефіцієнт варіації характеристики, що змінюється закономірно,не перевищує таких величин: для коефіцієнта пористості та вологості -0,15; для модуля деформації (за даними як польових, так і лабораторних випробувань), для опору зсуву (при однакових значеннях тиску, що ущільнює) та для тимчасового опору одноосному стиску - 0,30.

Якщо коефіцієнт варіації перевищує наведені величини, подальше розчленування інженерно-геологічного елемента здійснюють так, щоб для знову виділених інженерно-геологічних елементів коефіцієнт варіації не перевищував зазначених величин.При розчленуванні елемента на основі коефіцієнта пористості та вологості можливі такі випадки:- закономірно змінюються обидві характеристики;- закономірно змінюється одна з характеристик.В обох випадках додаткове розчленування необхідне, якщо коефіцієнт варіації однієї з характеристик перевищує 0,15.При використанні механічних характеристик оцінку просторової мінливості та додаткове розчленування інженерно-геологічного елемента здійснюють окремо для кожної механічної характеристики. У зв'язку з цим можливий випадок, коли за одною механічною характеристикою додаткове розчленування інженерно-геологічного елемента не потрібне, тому що ця характеристика змінюється незакономірно або при закономірній зміні її коефіцієнт варіації не перевищує 0,30, а за іншою характеристикою розчленування елемента необхідне.Вирішуючи питання про положення меж при поділі інженерно-геологічного елемента, необхідно врахувати такі фактори:

• рівень ґрунтових вод;- наявність зони, збагаченої рослинними залишками;- наявність зон просідаючих, набухаючих та засолених ґрунтів;
• наявність у скельних та нескельних елювіальних ґрунтах зон різних ступенів вивітреності;- наявність у моренних ґрунтах зон із великою кількістю гравію, гальки, валунів тощо.

Після виділення інженерно-геологічного елемента приступають до визначення нормативних та розрахункових значень характеристик ґрунтів.

З набуттям України незалежності і поступовим формуванням ринкових відносин, у держави виникає потреба оцінити якість грунту для об’єктивного його залучення у ринкові механізми. Замовлення на виконання цієї роботи було надано Інституту землеустрою, який до цього оціночними дослідженнями займався лише епізодично і не мав відповідного досвіду роботи, такого, який накопичено в Інституті грунтознавства та агрохімії (В.П. Кузьмович, Р.Г. Дерев’янко, Т.М. Лактінова і інші), або в Національному університеті біоресурсів і природокористування (А.І Сірий, М.К. Шикула). У результаті, як і слід було очікувати, запропоновано спрощену методику бонітування (Л.Я. Новаковський і інші., 1992). Позитивним в методиці було лише те, що за критерії бонітування було обрано властивості грунтів. Здається, головним аргументом для вибору критеріїв була вимога, щоб вихідні аналітичні дані були «під рукою», а саме: в обласних філіалах інституту землеустрою, які прискореними темпами провели розрахунки, спираючись на матеріали великомасштабних досліджень1957-1961 р. Матеріали агрохімічної паспортизації, яких на той час було аж за 5 турів, було проігноровано. Не зацікавили керівників розробки і матеріали технологічної паспортизації полів, що на той час були опрацьовані відповідним підрозділом Мінагрополітики. Хоча до створення методики залучено і А.І. Сірого, і наукових співробітників Інституту грунтознавства та агрохімії, їхніми пропозиціями не скористалися. Взагалі після завершення роботи будь-яка інформація про те, як результати бонітування сприйняли виробничники і регіональні установи, де матеріали використовували, як це стверджують розробники, для обчислення грошової вартості земель, податків і інших платежів, відсутні. Нема і наукового узагальнення результатів роботи. [В.В. Медведєв, І.В. Пліско, стр.-12-13]

Фактично з 1993 року методика стала чинною. У наступні роки невідомі будь-які спроби оновити методику і, взагалі, провести чергові тури бонітування, хоча у законі про оцінку земель встановлено, що бонітети треба перглядати кожні 7 років. [В.В. Медведєв, І.В. Пліско, стр.-13]

Отже, чинна методика як основні критерії у бонітуванні використовує вміст гумусу, фізичної глини, рН, глибину гумусованих і глейових горизонтів. Стверджується, що ці показники вирішальним чином впливають на врожай, хоча відповідних доказів не доведено. Фактично ці критерії обрано експертним шляхом. Посилання на попередні розрахунки Р.Г. Дерев’янко є не зовсім доречними, бо якраз нею встановлено (1983) дуже суперечливі зв’язки між властивостями грунтів і врожайністю сільськогосподарських культур. Між іншим не ясно, як основні критерії, будучі фактично відносно сталими, можуть вирішальним чином впливати на врожай, який, як відомо, є дуже варіабельною характеристикою як у просторі, так і за часом. [В.В. Медведєв,