Євроюст

the processing and protection of personal data at Eurojust as adopted unanimously by the College of Eurojust during the meeting of 21 October 2004 and approved by the Council on 24 February 2005.

Additional rules defining some specific aspects of the application of the rules on the processing and protection of personal data at Eurojust to non-case-related operations as adopted by the College of Eurojust on 27 June 2006.

Rules of Procedure:

Rules of procedure of Eurojust as adopted unanimously by the College of Eurojust at its meeting of 30 May 2002 and approved by the Council on 13 June 2002.

Access to Documents:

Decision to adopt rules regarding Public Access to Eurojust Documents as adopted by the College of Eurojust on 13 July 2004.

Decision concerning investigations conducted by OLAF:

Decision on the implementation of Regulation (EC) No 1073/1999 concerning investigations conducted by the European Anti-Fraud Office in accordance with Article 38 (4) of the Eurojust Decision (OLAF Decision) as adopted by the College of Eurojust on 13 July 2004.

Домовленості із партнерами:

EU partners:

Memorandum of Understanding between Eurojust and the European Union Agency for Fundamental Rights (FRA)  (signature: 11 November 2014; entry into force: 1 December 2014)

Memorandum of Understanding between Eurojust and the European Monitoring Centre for Drugs and Drug Addiction (EMCDDA)  (signature: 15 July 2014; entry into force: 1 August 2014)

Memorandum of Understanding between Frontex and Eurojust (signature: 18 December 2013; entry into force: 1 January 2014)

Memorandum of Understanding between the European Commission and Eurojust (signature: 20 July 2012; entry into force: 20 July 2012)

Memorandum of Understanding between Eurojust and CEPOL (signature: 7 December 2009; entry into force: 1 January 2010)

Agreement between Eurojust and Europol (signature: 1 October 2009; entry into force: 1 January 2010)

Practical Agreement on arrangements of cooperation between Eurojust and OLAF (signature: 24 September 2008; entry into force: 25 September 2008)

Memorandum of Understanding between Eurojust and the European Judicial Training Network (signature: 7 February 2008; entry into force: 1 March 2008)

Third States:

Agreement on Cooperation between Eurojust and the Republic of Moldova (signature: 10 July 2014)

Agreement on Cooperation between Eurojust and the Principality of Liechtenstein (signature: 7 June 2013; entry into force: 19 November 2013)

Agreement between the Swiss Confederation and Eurojust (signature: 27 November 2008; entry into force: 22 July 2011)

Agreement between the former Yugoslav Republic of Macedonia (fYROM) and Eurojust (signature: 28 November 2008; entry into force: 23 June 2010)

Agreement between the Republic of Croatia and Eurojust (signature: 9 November 2007; entry into force: 5 June 2009)

Agreement between the United States of America and Eurojust (signature: 6 November 2006; entry into force: 21 December 2006)

Agreement between the Republic of Iceland and Eurojust (signature: 2 December 2005; entry into force: 14 March 2006)

Agreement between the Kingdom of Norway and Eurojust (signature: 28 April 2005; entry into force: 26 October 2005)

In addition to the conclusion of an agreement, the United States of America and the Kingdom of Norway each seconded a liaison prosecutor to Eurojust.

Organisations:

Memorandum of Understanding between Eurojust and the International Criminal Police Organisation (ICPO-INTERPOL)  (signature: 15 July 2013; entry into force: 1 November 2013)

Memorandum of Understanding between Eurojust and the United Nations Office on Drugs and Crime (signature: 26 February 2010; entry into force: 26 February 2010)

Memorandum of Understanding between Eurojust and the Iberoamerican Network of International Legal Cooperation (Iber-RED)  (signature: 4 May 2009; entry into force: 4 May 2009) [10].

 

Цілі Євроюсту (станом на 2015 рік)

 

Нова правова основа Євроюсту набула чинності 4 червня 2009 р. щодо підвищення ефективності її діяльності. Council Decision 2009/426/JHA має такі основні цілі:

Поліпшення передачі інформації у системі Євроюсту;

Створення загального мінімального базису повноважень національних членів;

Створення аварійної ситуації на-Call координації;

Зміцнення зв'язків Євроюсту з національними органами влади та співпраця з Європейською судовою мережею;

Підвищення рівня відносини з партнерами, такими, як Європол, OLAF, Фронтекс, IntCen і третіми державами.

Своєчасне та ефективне здійснення переглянутого Євроюстом рішення як на практиці самим Євроюстом, так і в державах-членах має важливе значення в наданні допомоги, щоб забезпечити зону свободи, безпеки та правосуддя для громадян Європейського Союзу.

Загалом, відповідно до ст.. 3 Рішення Ради ЄС про заснування Євроюсту з метою посилення боротьби проти тяжких злочинів від 28. 02. 2002 р. (2002/187/ЮВС) цілями Євроюсту є:

1. В рамках розслідувань або кримінальних переслідувань, що стосуються двох або більше держав-членів, а також стосуються зазначених в статті 4 видів злочинної поведінки в сфері тяжких злочинів, зокрема у випадках організованої злочинності, цілі Євроюсту полягають у тому, щоб:

(a) стимулювати та покращувати координацію між компетентними органами держав-членів, що стосується розслідувань та кримінального переслідування в державах-членах з урахуванням будь-якого клопотання, що походить від компетентного органу будь-якої держави-члена та будь-якої інформації, наданої компетентним органом на підставі положень, ухвалених в рамках договорів;

(b) покращувати співробітництво між компетентними органами держав-членів, зокрема шляхом сприяння виконанню запитів про надання правової допомоги, а також рішень в цій сфері, що мають відношення зокрема до документів, що вводять в дію принцип взаємного визнання;

(с) іншим чином надавати допомогу компетентним органам держав-членів для підвищення ефективності їх розслідувань та кримінального переслідування.

2. Відповідно до передбаченого в цьому Рішенні порядку та у відповідь на запит будь-якого компетентного органу будь-якої держави-члена, Євроюст може також надати свою допомогу в розслідуваннях та кримінальному переслідуванні, що стосується лише цієї держави-члена та будь-якої третьої країни, якщо із зазначеною країною було укладено угоду про запровадження співробітництва на підставі частини 2 статті 26 або, якщо в певному конкретному випадку є суттєва зацікавленість у наданні такої допомоги.

3. Відповідно до передбаченого в цьому Рішенні порядку та у відповідь на запит будь-якого компетентного органу будь-якої держави-члена або Комісії – Євроюст може також надати свою підтримку в розслідуваннях та кримінальному переслідуванні, що стосується лише цієї держави-члена та Співтовариства.

 

Склад Євроюсту

 

1. Кожна держава-член направляє до Євроюсту, відповідно до її судової системи, національного члена, який є прокурором, суддею або офіцером поліції, що має аналогічну компетенцію.

2. Держави-члени роблять усе можливе для постійного та ефективного надання допомоги для реалізації Євроюстом його цілей, передбачених у статті 3. Для досягнення цих цілей:

(a) національний член зобов’язаний мати своє регулярне місце роботи за місцезнаходженням Євроюсту;

(b) кожному національному члену в роботі допомагають заступник та інша особа в якості помічника. Заступник та помічник можуть мати своє регулярне місце роботи за місцезнаходженням Євроюсту. Додаткові заступники або помічники можуть допомагати в роботі національному члену, а також можуть в разі необхідності та за наявності згоди Колегії мати своє регулярне місце роботи за місцезнаходженням Євроюсту.

3. Національний член обіймає посаду, що надає йому передбачені в цьому Рішенні повноваження, які дозволяють йому виконувати свої завдання.

4. Національні члени, заступники та помічники підлягають, що стосується їх статусу, виконанню положень національного права їх держави-члена.

5. Заступник повинен відповідати встановленим в частині 1 критеріям та повинен мати можливість діяти від імені національного члена або заміщувати його. Помічник може також діяти від імені національного члена або заміщувати його, якщо він відповідає критеріям, передбаченим в частині 1.

6. Відповідно до статті 12 Євроюст включений до національної системи координації Євроюсту.

7. Відповідно до цього Рішення Євроюст має можливість направляти магістратів зі зв’язків до третіх країн.

8. Відповідно до цього Рішення Євроюст має секретаріат, що очолюється адміністративним директором [ст.. 2, 1].

 

Висновок

 

Можна констатувати, що Євроюст прийняв форму міжнародного правозастосовчого агентства, яке виконує не тільки оперативні функції, а й функції з вироблення відповідної політики. Важливість і перспективність його роботи очевидні. В умовах, коли в рамках ЄС діють велика кількість національних правових систем, особливої актуальності набуває завдання координації зусиль правоохоронних органів. Судді і прокурори, які представляють держави-члени в Євроюсті, добре знають свої національні правові системи та мають достатні повноваження в своїх країнах, для того щоб дієвим чином сприяти вирішенню проблем транскордонної злочинності.

Звичайно, щоб успішно домагатися поставлених цілей, Євроюст повинен бути відповідним чином оснащений. Зокрема, перед ним стоїть завдання створити добре захищену базу даних, що забезпечує безпеку особистих даних. Уповноважений із захисту даних і загальний контрольний орган покликані здійснювати контроль за обробкою інформації і дотриманням законності. Але в той же час зазначається, що вже на нинішньому етапі методи дії Євроюсту дозволяють добиватися бажаного ефекту координації та співпраці в будь-якій окремо взятій і у всіх правових системах держав – членів Європейського союзу, що робить Євроюст сильним і ефективним органом по боротьбі з транскордонною злочинністю і тероризмом.

 

Використані джерела:

 

Рішення Ради ЄС про заснування Євроюсту з метою посилення боротьби проти тяжких злочинів від 28. 02. 2002 р. (2002/187/ЮВС) із змінами від 29. 09. 2003 р. та від 04. 06. 2009 р.

Consolidated version of The Treaty on the functioning of the European Union // OJ. – 2008. – № 115. – Р. 49.

Астапенко В., Лойша Д. Евроюст – общая правовая характеристика // Журнал международного права и международных отношений. – 2005. – №4. – С. 3-7.

Council Decision 2009/426/JHA of 16 December 2008 on the strengthening of Eurojust and amending Decision 2002/187/JHA setting up Eurojust with a view to reinforcing the fight against serious crime // OJ. – 2009. – - № 138. – P. 14-32.

Eurojust annual report 2010. – Eurojust, 2011. – 68 p.

Council Decision of 6 April 2009 establishing the European Police Office (Europol) // OJ. – 2009. – № 121. – P. 37-66.

Bunyan T. The Europol Convention. – Statewatch, 1995. – 37 p.

Council Decision of 28 February 2002 setting up Eurojust with a view to reinforcing the fight against serious crime (2002/187/JHA) // OJ. – 2002. – №063. – P. 1-13.

Alonso Blas D. Ensuring effective data protection in the field of police and judicial activities: some considerations to achieve security, justice and freedom. – Springer, 2010. – 38 p.

EUROJUST. Електронний ресурс. Режим доступу: http: //www. eurojust. europa. eu/about/legal-framework/Pages/eurojust-legal-framework. aspx (дата звернення 20. 05. 2015)