Загальні положення цивільного права України

2. Цивільна дієздатність. Її має кожна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. В залежності від віку та стану психічного здоров'я. Розрізняють наступні види цивільної дієздатності фізичної особи:

а) Часткова. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно:

- вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;

- здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної та творчої діяльності, що охороняються законом.

Решту цивільних прав частково дієздатної особи здійснюють від її імені її батьки чи інші особи, які виконують їх функції та є їх законними представниками. На цих же осіб покладається відповідальність за шкоду заподіяну малолітніми особами.

б) Неповна. Крім тих дій, що може вчиняти малолітня особа, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право самостійно:

- розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

- здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

- бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

- укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

На вчинення неповнолітньою особою правочину, щодо транспортних засобів або нерухомого майна, повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від будь-кого з батьків (усиновлювачів). У разі заперечення того з батьків (усиновлювачів), з яким проживає неповнолітня особа, правочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклування.

За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права.

Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.

Неповнолітня особа несе самостійну майнову відповідальність за заподіяну шкоду та невиконання цивільних обов'язків. Але якщо майна неповнолітньої особи недостатньо для відповідальності у повному розмірі, то в окремих випадках додаткова відповідальність може покладатись на її батьків (усиновителів, піклувальників).

в) Повна дієздатність настає з 18 років, або з моменту укладення шлюбу, якщо це відбувається раніше. Може бути надана також за рішенням суду, або органів опіки та піклування з 16 років особам, що працюють за трудовим договором; які записані матір'ю, або батьком дитини або бажають займатися підприємництвом.

г) Обмежена дієздатність, може бути встановлена за рішенням суду щодо осіб, які зловживають спиртними, наркотичними або токсичними речовинами та якщо особа страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними. Над такими особам призначається піклувальник. Обмежено дієздатний самостійно може вчиняти лише дрібні побутові правочини, а решту – лише за згодою піклувальника. У разі поновлення стану здоров'я можливе поновлення повної дієздатності особи за рішенням суду. Заяву про обмеження дієздатності або поновлення у повній дієздатності можуть подати до суду члени сім'ї такої особи, орган опіки та піклування, наркологічний або психіатричний заклад.

д) Недієздатність встановлюється за рішенням суду, щодо осіб, які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатні усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Над такими особами суд призначає опіку. Всі права та обов'язки від імені підопічного здійснює опікун. У разі поновлення стану здоров'я особа може бути поновлена у дієздатності за рішенням суду. Заява про визнання особи недієздатною або про поновлення у дієздатності можуть подати до суду члени сім'ї такої особи, близькі родичі незалежно від їх спільного проживання, орган опіки та піклування, психіатричний заклад.

Опікуном (як і піклувальником) може бути призначена лише повністю дієздатна особа за її згодою. Як правило опікуни і піклувальники призначаються переважно з числа родичів підопічного.

3. Цивільна деліктоздатність. Вона визначається наявністю у учасника цивільних відносин майна, яке відокремлене від майна інших осіб. Малолітні особи не несуть відповідальності за шкоду заподіяну ними, цю відповідальність несуть їх батьки (усиновителі).

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону та за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник. Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі.

Повнолітня особа самостійно відповідає за заподіяну нею шкоду та по укладених нею договорах в межах свого майна.

Обмежено дієздатні особи несуть самостійно майнову відповідальність.

Відповідальність за шкоду заподіяну