Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Загальні положення цивільного права України

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
22
Мова: 
Українська
Оцінка: 

довіреності, на підставі якої вона видана.

Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.
Представництво за довіреністю припиняється у разі:
1. закінчення строку довіреності;
2. скасування довіреності особою, яка її видала;
3. відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
4. припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
5. припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
6. смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;
7. смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність.
Особа, яка видала довіреність, може у будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.
Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.
Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.
Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час.
Представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю.
Представник зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє, про відмову від вчинення дій, які були визначені довіреністю.
Представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам.
Представник відповідає перед особою, яка видала довіреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог, встановлених частинами другою та третьою цієї статті.
 
5. Поняття, строки, значення та порядок застосування позовної давності
 
Відповідно до ст. 256 ЦК позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Розрізняють загальну та спеціальну позовнsу давність.
Загальний строк позовної давності встановлений законодавством у три роки. Він застосовується у всіх випадках, якщо законом спеціально не обумовлено інший строк позовної давності або він не збільшений за домовленістю (письмовим договором) між сторонами цивільного спору.
На окремі категорії позовних вимог встановлені спеціальні строки позовної давності більшої або меншої тривалості ніж загальний строк. Спеціальні строки позовної давності встановлені законодавством для таких категорій вимог:
1. 1 рік для вимог:
а) про стягнення неустойки (штрафу, пені) ;
б) про спростування недостовірної інформації, поданої у засобах масової інформації;
в) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;
г) у зв'язку з недоліками проданого товару;
д) про розірвання договору дарування;
е) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти;
є) про оскарження дій виконавця заповіту.
2. У п'ять років – до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.
3. У десять років – до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін і не може бути скорочена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Порядок перебігу строку позовної давності визначений ст. 261ЦК. У загальному випадку перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А фактично, відповідно до ст. 253 ЦК перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права чи про особу яка його порушила.
Перебіг позовної давності може бути:
1. зупинений у випадках і у порядку визначеному ст. 263ЦК;
2. перерваний у випадках і у порядку визначеному ст. 264ЦК;
Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. (ст. 267 ЦК).
Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
Перебіг позовної давності зупиняється:
1. якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) ;
2. у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
3. у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
4. якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
 
Контрольні запитання
 
1. Що таке цивільне право і які відносини воно регулює?
2. Які інститути відносяться до галузі цивільного права?
3. Які є суб'єкти цивільного права, їх види?
4. Що є об'єктами цивільного права?
5. Які підстави виникнення, зміни, припинення цивільних правовідносин?
6. Що таке угода?
7. Як Ви розумієте представництво?
8. Що таке довіреність?
9. Які умови виконання і забезпечення виконання обов'язків у цивільному праві?
10. На чому можуть ґрунтуватись повноваження представника?
11. Які існують способи захисту цивільних прав?
12. Якими органами здійснюється захист цивільних прав?
13. Яке призначення строку позовної давності?
14. Яка відповідальність у цивільному праві?
 
Тематика рефератів
 
1. Приватне право та його основна галузь – цивільне право.
2. Відповідальність за шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
3. Відповідальність за шкоду заподіяну посадовими і службовими особами державних органів.
4. Відповідальність за шкоду заподіяну недієздатними громадянами.
5. Визнання громадян безвісти відсутніми та оголошення померлими.
6. Опіка та піклування у цивільних відносинах.
7. Представництво та його види.
8. Види цивільних правочинів.
9. Види юридичних осіб та проблеми їх класифікації.
10. Види цивільно-правової відповідльності.
Фото Капча