Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Заходи реанімації при термінальному стані

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

всмоктування лікарських речовин знижене через порушення мікроциркуляції при гіпертермії. У цьому разі препарати вводять внутрішньовенне.

2. Препарати, що розширюють судини і збільшують тепловіддачу:
а) папаверину гідрохлорид – 2% розчин у поєднанні з 1% розчином дибазолу по 1-2 мг на рік життя;
б) еуфілін (2, 4% розчин по 3-5 мг/кг маси тіла) внутрішньовенне;
в) гангліоблокатори: 5% розчин пентаміну 1-4 мг/кг, 2, 5% розчин бензогексонію 1-2 мг/кг внутрішньовенне;
г) нікотинова кислота 0, 1-0, 5 мл 1% розчину внутрішньовенно.
3. Для нейровегетативної блокади потрібно вводити:
а) дроперидол (0, 25% розчин 0, 05-0, 1 мл/кг маси тіла) внутрішньом’язово або внутрішньовенно;
б) 2, 5% розчин піпольфену, 1% розчин димедролу, 2% розчин супрастину по 1-2 мг/кг маси внутрішньом’язово або внутрішньовенно;
в) седуксен або натрію оксибутират (як при судомному синдромі) ;
г) при відсутності ефекту показаним є внутрішньовенне титроване введення аміназину (1 мл 2, 5% розчину аміназину + 9 мл дистильованої води, вводити по 1, 0-2, 0 мл суміші внутрішньовенне з 10% глюкозою під контролем артеріального тиску, не знижуючи його).
Фізичне охолодження проводять тільки одночасно з нейровегетативною блокадою, інакше може бути зворотний ефект, тобто посилення теплопродукції та підвищення температури тіла.
Потрібно:
а) розкрити потерпілого;
б) обтерти шкіру 30-40% спиртом, розчином оцту (1 склянка на 1 л води) ;
в) обдувати тіло хворого вентилятором;
г) промити шлунок через зонд холодною водою (+4°С) поставити клізму з водою такої самої температури;
д) прикладати лід до голови і ділянки великих судин;
е) використовувати гіпотермічні апарати: спеціальні шоломи, матраци, апарати «Холод-2», «Холод-2ф» та ін.
Крім того, потрібна терапія основного захворювання, яку призначає лікар.
Судомний синдром. При судомному синдромі на догоспітальному етапі необхідно вжити таких заходів:
1. Забезпечити вільний доступ повітря.
2. Звільнити дихальні шляхи від слизу за допомогою катетера, гумової трубки, пальця, обгорнутого ватою або марлею,
3. Запобігти западінню язика.
4. Ввести внутрішньом’язово 25% розчин магнію сульфату (0, 2 мл / кг маси).
5. При спазмофілії замість магнію сульфату потрібно ввести внутрішньом’язфво 10% розчин, кальцію глюконату (0, 2-0, 3 мл /кг маси).
6. Ввести внутрішньом’язово або внутрішньовенна 0, 5% розчин седуксену (0, 5 мл / кг маси).
7. Всередину – фенобарбітал до 10 мг / кг маси.
8. Діуретикш внутрішньом’язово ввести 1% розчин лазиксу (1-2 мг/кг маси).
9. Терміново госпіталізувати хворого.
Лікування судомного синдрому в умовах стаціонара. В сучасних умовах найбільш швидкодіючим та ефективним методом є внутрішньовенне введення протисудорожних засобів. Інші шляхи введення (підшкірний, внутрішньом’язовий, оральний, ректальний) менш ефективні, тому в практиці інтенсивної терапії їх використовують здебільшого для профілактики приступів судорог.
1. Протисудомна терапія. Для негайного зняття виражених судом вдаються до внутрішньовенного введення 0, 5 – 1% розчину тіопенталу або гексеналу. Розчин (але не більш як 15 мг/ кг маси) уводять повільно, доки не досягнуть ефекту. Тривалість ефекту 29-30 хв.
Для зняття судом слід застосовувати 0, 5% розчин седуксену (0, 5 мг/кг маси) внутрішньовенне, 20% розчин натрію оксибутирату (100-150 мг/кг маси). Потенціює дію антиконвульсантів розчин дроперидолу (0, 1 мл/кг маси).
Для зниження частоти та інтенсивності судврог у шлунок через зонд вводять фенобарбітал, барбаміл або етамінал натрію у вікових дозах 3-4 рази на добу. Дещо знижує судорожну активність і 5% розчин унітіолу, який застосовують внутрішньом’язово по 0, 1 мл/кг маси 2-3 рази на добу.
Обов’язковою умовою протисудорожної терапії! е постійний контроль і спостереження за ефективністю зовнішнього дихання.
2. Якщо немає ефекту від терапії, що її проводять, показаними э люмбальна пункція (має діагностичне та лікувальне значення), у крайньому разі – гексеналовий або газбвий наркоз, введення міорелаксантів з переведенням дитини на штучну вентиляцію легень.
II. Дегідротаційна терапія. Краплинне внутрішньовенне введення гіперонкотичних розчинів та діуретиків:
а) альбуміну (10-15% розчин 5-10 мл/кг) ;
б) концентрованої плазми 5-10 мл / кг маси;
в) манітолу (1-2 г/кгу вигляді 15-20% розчину), швидко, краплинне – 50-60 кр/хв, а при порушенні кровообігу в малому колі чи при підозрі на недостатність нирок – лазикс 1-2 мг/кг внутрішньовенне. В подальшому вводять 10-20% розчини глюкози з препаратами калію, кальцію, реополіглюкін, реоглюман, гемодез при нульовому або слабко негативному водному балансі;
г) еуфіліну (2, 4% розчину по 3-5 мг/кг маси тіла) внутрішньовенне.
III. Підтримання основних життєвих функцій.
1. Забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів.
2. Оксигенотерапія.
3. Застосування серцевих засобів – корглікону, строфантину. Введення кофеїну, сульфокамфокаїну, ефедрину та аналогічних препаратів є протипоказаним, ос-кільки вони провокують судоми.
4. Використання глікокортикоїдів. Глікокортикоїди, маючи протизапальну дію, дають добрий терапевтичний ефект при запальних ураженнях центральної нервової системи. Застосовують: а) гідрокортизон 10-15 мг/кг; б) преднізолон 2-3 мг/кг маси; в) дексаметазон 0, 2-0, 5 мг/кг маси.
Краще застосовувати поєднання цих трьох препаратів, оскільки механізм їхньої дії різний. Призначати їх слід рівномірно на 4-6 прийомів на добу, щоб їхня концентрація у крові була більш сталою.
5. Застосування антигістамінних препаратів.
У зв’язку з тим що у виникненні набряку
Фото Капча