Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

ЗВІТ про проходження виробничої практики на КП «Чернівціводоканал»

Тип роботи: 
Звіт з практики
К-сть сторінок: 
66
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗВІТ
про проходження виробничої практики
на КП «Чернівціводоканал»
 
ЗМІСТ
 
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КП «ЧЕРНІВЦІВОДОКАНАЛ»
РОЗДІЛ 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
2.1. Облік фінансування грошових коштів і видатків загального фонду
2.2. Облік розрахунків з оплати праці, соціального страхування
2.3. Облік розрахунків з бюджетом та різними дебіторами і кредиторами
2.4. Облік необоротних активів
2.5. Облік матеріальних цінностей
2.6. Облік доходів і видатків спеціального фонду
2.7. Звітність бюджетних установ
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
3.1. Предмет, зміст і завдання аналізу господарської діяльності бюджетних установ
3.2. Методологія аналізу господарської діяльності бюджетних установ
3.3. Аналіз ресурсозберігання та виконання кошторису видатків
3.4. Аналіз кадрового забезпечення бюджетної установи
3.5. Аналіз організаційно-технічного розвитку бюджетної установи
3.7. Аналіз фінансового стану бюджетних установ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
 
ВСТУП
 
Мета виробничої практики полягає у закріпленні теоретичних знань з фінансового обліку та надбанні навиків практичної роботи з оформлення первинних документів, узагальненні облікової інформації, аналізу діяльності підприємства, заповненні балансу та звітності підприємства.
Завданнями практики є чітке та послідовне виконання програми практики, а також закріплення вивченого матеріалу на прикладі КП «Чернівціводоканал».
Науковим керівником практиці на підприємстві була Іванюк Л. В.
Звіт з виробничої практики включає такі частини:
Перша частина – це організаційно-економічна характеристика КП «Чернівціводоканал», який розташований в м. Чернівці, вул. Комкнальників, 5. У цьому розділі подана історія розвитку підприємства, його спеціалізація. Детально описана організаційна структура підприємства, наведені основні економічні показники підприємства за 2012-2013 рр.
Друга частина вміщає процес оформлення та використання первинних документів за напрямками облікової діяльності, а саме: облік фінансування грошових коштів і видатків загального фонду, облік розрахунків з оплати праці, облік розрахунків з бюджетом та різними дебіторами і кредиторами, облік необоротних активів, облік матеріальних цінностей, облік доходів і видатків спеціального фонду.
Аналіз господарської діяльності підприємства розкрито у третій частині звіту. У ній здійснено аналіз ресурсів та їх використання, досліджено динаміку, склад та структуру доходів та витрат підприємства, оцінено фінансовий стан і фінансові результати водоканалу. При аналізі враховувався вид діяльності підприємства, його розмір та подані джерела інформації. Після кожного підрозділу сформовані обґрунтовані висновки, надані пропозиції щодо підвищення ефективності використання чи зниження даних напрямів.
 
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КП «ЧЕРНІВЦІВОДОКАНАЛ»
 
Комунальне підприємство «Чернівціводоканал» є підприємством, що засноване на власності територіальної громади м. Чернівців, представницьким органом якого є Чернівецька міська рада. Підприємство створено згідно з рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23. 04. 1993 № 212/7 «Про державну реєстрацію суб’єктів комунальної власності». Відповідно до способу утворення підприємство є унітарним, в свою чергу комерційним. Підприємство розташоване в м. Чернівці на вулиці Комунальників, 5.
Для здійснення діяльності, підприємство має права, які передбачені статутом (див. Додаток А).
Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи, фірмовий знак, бланки організаційно-розпорядчої документації, необхідні для організації своєї роботи.
Основною метою діяльності підприємства є надання послуг з водопостачання і водовідведення населенню, комунально-побутовим, промисловим та іншим підприємствам, установам, організаціям.
До предмету діяльності належать:
  • забезпечення послугами водопостачання і водовідведення абонентів в кількісних і якісних параметрах згідно з існуючими технічними можливостями, а саме: збір, очищення та розподілення води, у тому числі утримання та експлуатація систем вуличної розподільчої мережі міста, розподіл питної води для населення та на комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ, очищення та доочищення питної води спеціальними засобами, включаючи використання спеціальних речовин та прекурсорів (придбання, зберігання, перевезення прекурсорів на технологічні потреби та лабораторно-виробничого контролю якості води;
  • розвиток галузі водопровідно-каналізаційного господарства. Будівництво та реконструкція споруд водопроводу та каналізації, технічне забезпечення, ремонт, функціонування і експлуатація водопровідно-каналізаційного господарства та охорона відповідних об’єктів та територій;
  • здійснення природоохоронних заходів по охороні водоймищ від забруднення промисловими та господарсько-побутовими стічними водами;
  • установка та ремонт засобів вимірювання та контролю;
  • діяльність пов’язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією об’єктів трубопровідного транспорту. Проектно-дослідницька та реконструкторсько-технологічна діяльність;
  • пошук, розвідка, розробка та розвиток родовищ підземних вод, розробка та вдосконалення системи обліку, контролю та розвідки запасів підземних джерел тощо.
Для здійснення господарської діяльності підприємства сформовано статутний фонд у розмірі основних і оборотних засобів, що передані підприємством представником власника, та який становить 84425960, 39 грн.
Основною ціллю підприємства є задоволення потреб споживачів та постачання води всьому населеному пункту, а також отримання прибутку. Проте дане підприємство є державною установою, воно є збитковим, тому ціллю також є і те, щоб не стати банкрутом.
Основними господарськими операціями даної установи є з надходження, збереження і використання основних засобів та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, запасів, зобов'язань та інших операцій з розрахунків, надходження і витрачання бюджетних коштів установ відповідно до затверджених кошторисів.
Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві покладено на бухгалтерську службу під керівництвом головного бухгалтера.
Склад бухгалтерії встановлюється штатним розкладом, а обов’язки та відповідальність кожного працівника, який веде облік, регулюються посадовими інструкціями, що затверджуються начальником підприємства. Керівники усіх структурних підрозділів, які оформляють первинні документи, повинні дотримуватись порядку їх заповнення.
З метою контролю за наявністю майна, оцінки його стану і забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і звітності щорічно підприємство повинно в період з 1 жовтня по 25 грудня проводити інвентаризацію активів і зобов’язань.
Як і всі підприємства, КП «Чернівціводоканал» має свою схему організаційної структури, яка зображена в додатку Б. Можемо побачити, що начальнику підприємства підпорядковуються головний інженер, господарський відділ, відділ з охорони праці і насосної станції, планово-економічний відділ, бухгалтерія і 1-ий заступник начальника.
На форму організаційної побудови та структуру апарату облікової служби впливають такі фактори:
• обсяг виробництва;
• загальна чисельність працюючих;
• кількість структурних підрозділів;
• види діяльності;
• характер організації технології виробництва;
• характер функціональних обов’язків;
• кількість філій (дочірніх господарств).
Бухгалтерія – такий самий підрозділ підприємства, як і всі інші адміністративні служби. Тому, розглянемо саме його структуру детальніше. На КП «Чернівціводоканал» діє централізований облік, під яким розуміють таку побудову облікового апарату, за якої всі облікові роботи (обробка документів, аналітичний і синтетичний облік, складання зведеного балансу і звітності) зосереджені в єдиному обліковому підрозділі – у бухгалтерії підприємства. При централізованому обліку в окремих підрозділах підприємства складають лише первинні документи (виписують прибуткові і видаткові накладні, прибуткові і видаткові касові ордери, інші документи). Документацію разом зі звітами матеріально-відповідальних осіб та касовими звітами передають до головної (центральної) бухгалтерії підприємства, в якій складають зведений бухгалтерський баланс та іншу звітність.
На даному підприємстві немає чітної структури облікового апарату, проте за кожним бухгалтером закріплена певна робота, яку він повинен виконувати.
Бухгалтерський облік в бюджетних установах ведеться методом подвійного запису за певною формою. Це означає, що кожна господарська операція реєструється в облікових регістрах на дебеті одного і на кредиті другого рахунку в однакових розмірах. Послідовність запису господарських операцій в облікові регістри та будова самих регістрів визначаються саме формою обліку. Під формою бухгалтерського обліку розуміють порядок узгодження різних видів облікових регістрів, техніки обробки облікових даних, послідовності і способів здійснення облікових записів, технічних засобів ведення обліку [3].
Основними, найбільш поширеними формами бухгалтерського обліку в бюджетних установах, та на досліджуваному підприємстві зокрема, на сучасному етапі є журнал-головна, журнально-ордерна і машинно-орієнтовані (комп'ютерні) форми обліку.
Значний вплив на структуру апарату бухгалтерського обліку, контролю та аналізу мають поширення економічних зв’язків, процеси централізації, розвиток форм внутрішньогосподарської самостійності виробничих підрозділів тощо.
На побудову структури апарату облікової служби впливає також застосування автоматизації, тобто використання ЕОМ. Є декілька програм, які використовуються на підприємтві при веденні обліку різних ділянок бухгалтерами, а саме: FAR, 1С. 7. 7. Підприємство, М. Е. Doc та ИС-ПРО.
Посадові інструкції призначені для того, щоб бухгалтер знав основні поставлені перед ним завдання та обов’язки, які він має права, відповідальність за порушення, повноваження і необхідні навики, що відносяться до конкретної посади в організації. Тобто посадова інструкція – це документ, що регламентує виробничий процес кожного працівника.
Діяльність посадової особи спрямована на реалізацію ряду завдань, які випливають із загальних завдань структурного підрозділу і об’єкта управління в цілому. Досягнення посадовою особою поставлених перед нею завдань забезпечується виконанням відповідних завдань, які випливають із завдань підрозділу, підприємства.
У посадовій інструкції докладно висвітлюють права, обов’язки і відповідальність посадової особи. Основою для визначення завдань і обов’язків є кваліфікаційний довідник посад службовців.
Що стосується графіка облікових робіт, то дана інформація є в посадовій інструкції. Наприклад, в посадовій інструкції бухгалтера I категорії абонентного столу по КП «Чернівціводоканал» вказано, що він веде журнали-ордери по рахунку 31 «Рахунки в банках», та надає їх до 05 числа для подальшої роботи бухгалтерії. До 12 числа подає звіти по реалізації з водопостачання та водовідведення для подальшої розноски до головної книги тощо (додаток В).
Документооборотом називаються порядок і шляхи руху документів з моменту їх складання або надходження до моменту здачі в архів. Головне завдання документообороту – прискорення руху документів, і чим коротше і швидше буде організовано цей процес, тим він буде ефективнішим, і користувачі зможуть вчасно отримати інформацію для прийняття рішень. Кожне підприємство, враховуючи специфіку своєї господарської діяльності та структури управління, визначає напрями й обсяги документів. Організовує документооборот на підприємстві головний бухгалтер.
У кожній бухгалтерії документи з моменту їх складання або одержання від інших підприємств та організацій до повного використання й передачі до архіву проходять обробку, передаються з одного робочого місця на інше, тобто проходять певний шлях. На окремих робочих місцях бухгалтерські документи затримуються іноді на кілька днів. Через це обов'язково потрібний контроль за зберіганням документів.
Протягом місяця документи, які обробляються, зберігають в окремих папках або технічних засобах діловодства.
У кінці кожного місяця документи поточного місяця формують в окремі папки за ознаками архівного діловодства, тобто згідно з номенклатурою. На обкладинці зазначають назву справи, її номер, рік, місяць, шифр синтетичного рахунку та кількість документів. Документи добирають за певними ознаками групування (прихідні, видаткові, авансові звіти), нумерації, послідовності здійснення господарських операцій та іншими ознаками.
На основі внутрішньої звітності приймаються рішення на всіх рівнях управління КП «Чернівціводоканал» Важливим елементом є час, який проходить від отримання звіту до вироблення рішення і втілення його в керуючі дії. Істотне значення при цьому мають доступна форма внутрішнього звіту, розташування і подання відповідної інформації. Так як стандартного набору внутрішньої звітності з єдиними формами і інформаційною структурою не існує, установа виробила індивідуальну внутрішню звітність.
За змістом інформації внутрішні звіти поділяються на комплексні, тематичні (за ключовими показниками), аналітичні.
Комплексні підсумкові звіти представляються, за місяць або інший звітний період (квартал, шість місяців і т. п.) і містять інформацію про виконання планів і використанні ресурсів за даний період, про доходи та витрати за центрами відповідальності, про виконання кошторису витрат, рентабельності, рух грошових коштів та інших показників для загальної оцінки і контролю.
Основні показники роботи підприємства виражені в балансі підприємства Ф-1 (дод. Г1, Г2) та звіті про фінансові результати Ф-2 (дод. Д1, Д. 2). На основі звітних даних наводимо табл. 1. 1., де розраховані основні показники фінансового становища підприємства.
 
Таблиця 2.1.
Оцінка складу і динаміки фінансових результатів КП «Чернівціводоканал» за 2012-2013 роки
 
Дані табл. 2.1. показують зниження ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства за два суміжні періоди, що підтверджується зростанням чистого збитку на 22896 тис. грн. або на 1622, 68%. Негативні співвідношення спостерігаються серед темпів приросту чистої виручки від реалізації і собівартості реалізованої продукції як 1, 44% до 3, 96%, що призвело до зменшення валового збитку на 1767 тис. грн. або на 19, 34%. Все це свідчить про зниження ефективності господарювання підприємства в цілому та організації виробничого і маркетингового менеджменту зокрема.
 
РОЗДІЛ 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
 
2.1. Облік фінансування грошових коштів і видатків загального фонду
 
Основним документом, що регулює ведення касових операцій на підприємстві, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15. 12. 2004 р. №637 зі змінами та доповненнями. У ньому розкриті основні вимоги, яких необхідно дотримуватись при проведені операцій з готівкою
Основним джерелом коштів бюджетних установ є державний бюджет. Виділення грошових коштів на видатки відповідно до затверджених кошторисів називається фінансуванням бюджетних установ.
Видатки окремої бюджетної установи фінансуються, як правило, з якого-небудь одного конкретного бюджету залежно від підпорядкованості установи, її територіального розміщення тощо.
Відомі два основні методи бюджетного фінансування. Перший – відкриття кредитів – базується на принципі авансування видатків на кредитній основі. Відкриття кредитів не означає перерахування грошових коштів на видатки головним розпорядникам коштів. Це дозвіл фінансового органу на видачу коштів, яка потім здійснюється установами банків у межах встановлених видатковим розписом (спеціальний документ) асигнувань.
Сутність другого методу, а саме перерахування коштів з рахунку бюджету на бюджетні рахунки розпорядників коштів, полягає у тому, що фінансовий орган перераховує бюджетні кошти з рахунку бюджету на рахунки розпорядників коштів тільки за їх наявності на цьому рахунку в цей момент.
В своїй діяльності КП «Чернівціводоканал» використовує два методи паралельно, оскільки дуже зручно позичати гроші в банку або інших контрагентах та перераховувати їх куди необхідно, і навпаки, коли держава надає грошові кошти підприємству на відкритий рахунок у банівській установі.
Підставою для перерахування є затверджені в бюджеті суми видатків. Такий метод використовувався в Україні при фінансуванні з місцевих бюджетів.
З 1 липня 1993 року, відповідно до Указу Президента України № 219/93 «Про порядок виконання Державного бюджету України» від 18 червня 1993 року, з метою забезпечення ефективного управління доходами і видатками державного бюджету тощо.
За відомчою структурою фінансуються установи, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів, та інші розпорядники коштів, перелік яких затверджується КМУ за поданням МФУ. При цій формі фінансування Головне управління ДКУ перераховує бюджетні кошти з єдиного казначейського рахунка на поточнірахунки головних розпорядників коштів в уповноважених банках, виходячи з поданих останніми розподілів бюджетних коштів завстановленою формою.
Фінансування КП «Чернівціводоканал» за відомчою структурою здійснюється через поточні бюджетні рахунки в уповноважених відділеннях комерційних банків «Діамант-банк» та «Апекс-банк». При фінансуванні через територіальні органи Державного казначейства поточні рахунки бюджетних установ у комерційних банках закриваються, а натомість розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства.
КП «Чернівціводоканал» утримується за рахунок Державного або місцевих бюджетів, фінансується через органи Державного казначейства України, яким в установ уповноважений банків відкривають єдиний казначейський рахунок.
Єдиний казначейський рахунок – це система бюджетних рахунків органів ДКУ в установах банків, на які зараховують надходження до державного бюджету і з яких органи ДКУ здійснюють платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів, та оплачують інші видатки бюджет них установ як у безготівковому порядку, так і готівкою.
Підставою для оплати видатків на досліджуваному підприємстві є платіжні доручення РК та документи, що підтверджують цільове використання коштів: рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт.
В КП «Чернівціводоканал» більшість грошових розрахунків здійснюється у безготівковій формі, а свої вільні кошти зберігаються на поточних рахунках у банках або реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунках в органах Державного казначейства.
Для обліку наявності цих коштів та операцій з ними у плані рахунків бюджетних установ передбачені синтетичні рахунки 31 «Рахунки у банках» та 32 «Рахунки в казначействі». Перший використовують в основному установи, які мають кошти в іноземній валюті, і яким відкривають поточні валютні рахунки у банках, а другий – установи, що обслуговуються в органах ДКУ. На досліджуваному підприємстві є тільки рахунок 31 «Рахунки в банках» із субрахунками, які зазначені в плані рахунків (дод. К)
Послідовність розрахунків платіжними дорученнями (дод. Л1) через органи Державного казначейства можна побачити на рис. 1. 1.
 
Рис. 1.1. Послідовність розрахунків платіжними дорученнями через ДКУ
 
Облік операцій за рухом грошових коштів на рахунках у банках та органах ДКУ ведуть у меморіальному ордері № 2 т. ф. № 381 (бюджет) – за коштами загального фонду та у меморіальному ордері N9 3 т. ф. № 382 (бюджет) – за коштами спеціального фонду. Проте на водоканалі меморіальні ордери не використовуються, тому вся інформація заноситься в 1С Бухгалтерію, тобто в програму, в якій можна побачити рух грошових коштів, який відбувався за певний період часу.
Також при веденні обліку грошових коштів підприємство виписує видаткові (дод. Л6) і прибуткові касові ордери (дод. Л5), вказуючи їх в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів, в яких зазначена сума та підстава видачі або оприбуткування.
Характерною особливістю обліку видатків бюджетних установ, в тому числі і досліджуваного підприємства, є їх поділ на касові та фактичні.
Фактичні видатки, на відміну від касових, це дійсні видатки установи для виконання кошторису, що підтверджені відповідними первинними документами. Проте, касові та фактичні видатки на практиці найчастіше не збігаються у часі, оскільки в їх основу покладено різні принципи запису бухгалтерських операцій: для касових видатків – це касовий метод, при якому запис доходів і видатків здійснюється в момент отримання коштів, незалежно від періоду, до якого вони належать; для фактичних видатків – це метод нарахувань, за яким запис операцій здійснюється в момент їх визначення (нарахування), а не в момент фактичного витрачання (виплати) коштів.
Облік касових видатків на досліджуваному підприємстві ведеться на синтетичних рахунках 31 «Рахунки в банках» у розрізі відповідних субрахунків. Цей рахунок є активним, грошовим. За дебетом відображаються суми грошових коштів, що були отримані у вигляді фінансування і плати за надані послуги, а за кредитом – використання вказаних грошових коштів та повернення плати.
Розмір суми грошових коштів у касі на кінець кожного робочого дня обмежується лімітом, який затверджується наказом керівника бюджетної установи. Ліміт каси КП «Чернівціводоканал» є сума в розмірі 5000 грн, яку можна перевищувати протягом трьох днів при виплаті заробітної плати. Після цього терміну не видані гроші здаються у банк і за першою вимогою установи видаються назад.
Приймання грошей у касу, їх зберігання та видачу здійснює спеціальна посадова особа – касир, який несе повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих ним грошових коштів та інших цінностей. При прийманні касира на роботу з ним укладається договір про повну матеріальну відповідальність за збереження грошей та інших цінностей у касі.
Для синтетичного обліку наявності та руху грошей у касі на підприємстві призначений активний рахунок 30 «Каса», який має такі субрахунки:
301. 1 «Каса в національній валюті (база) «
301. 2. «Каса в національній валюті (їдальня) «
301. 3. «Каса в національній валюті (Головна, відділ збуту) «
302 «Каса в іноземній валюті».
Для синтетичного обліку інших грошових коштів планом рахунків даної установи передбачені рахунки 33 «Інші кошти» та 34 «Короткострокові векселі одержані».
Рахунок 33 має на підприємстві три субрахунки:
331 «Грошові документи в національній валюті»,
333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»,
334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті».
На субрахунках 333 і 334 обліковують кошти, перераховані на поточний або реєстраційний рахунки в останній день місяця (або відправлені поштовим переказом) і які будуть зараховані на ці рахунки тільки в перших числах наступного місяця.
Кореспонденція як така не проводиться на підприємстві в окремих документах, оскільки вручну записуються дані на комп’ютер, а програма автоматично розносить їх на потрібні рахунки, що значно полегшує роботу бухгалтера. Проте, можна навести приклади кількох господарських операцій в загальному по підприємству в табл. 1. 1.
 
Таблиця 1.1.
Бухгалтерські записи господарських операцій за рахунком 30 «Каса» та за рахунком 31 «Рахунки в банках» на КП «Чернівціводоканал»
 
 
Отже, проаналізувавши облік фінансування грошових коштів і видатків загального фонду на КП «Чернівціводоканал» робимо висновок, що більшість коштів зосереджена на 311 рахунку «Рахунки в банках в національній валюті». Самий облік грошових коштів регулюється НП (С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». У Балансі (Звіті про фінансовий стан) інформація відображається в 2 розділі активу «Оборотні активи» групованою під назвою «Гроші та їх еквіваленти». Також у Звіті про рух грошових коштів відображаються усі надходження і вибуття від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності протягом операційного циклу.
 
2.2. Облік розрахунків з оплати праці, соціального страхування
 
Облік розрахунків з оплати праці регулюється НП (С) БО № 26 «Виплати працівникам», а також Законом України «Про оплату праці» від 24. 03. 1995 р.
Закон України «Про оплату праці» визначив, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник чи уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. У бюджетній сфері процес праці має певні особливості:
- результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність) ;
- праця носить переважно розумовий характер;
- у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці припадає від 60 до 85% усіх витрат;
- у бюджетній сфері досить високий рівень кваліфікації працюючих, а в деяких галузях (освіта, охорона здоров'я, мистецтво) частка спеціалістів вищої кваліфікації сягає близько 50% загальної чисельності працівників [5].
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників установ шляхом: встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів; оподаткування доходів працівників.
На досліджуваному підприємстві, згідно Галузевої угоди, вказано, що норми колективного договору, які допускають оплату праці нижче від норм, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців (додаток 8). Тобто, з 1 грудня 2013 року на підприємстві мінімальна заробітна плата становила 1147 грн, а з 1 червня становитиме 1218 грн, хоча згідно Закону України повинна була ставовити в даному розмірі вже з 1 грудня 2014 р (дод. М7).
Основними формами оплати праці в бюджетних установах є почасова й відрядна, але переважає, як правило, почасова оплата. Основою досліджуваної організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки (дод. М4), тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні характеристики.
Заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, плати за ранг, премій, надбавок за вислугу років тощо.
Крім того, у таких організаціях, як КП»Чернівціводоканал» має місце суміщення професій (посад), тобто виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи з іншої професії (посади). Доплати за суміщення професій (посад) максимальними розмірами не обмежуються і визначаються керівником установи, виходячи з одержаної економії за ставками і окладами суміщуваних працівників. Доплата за суміщення включається у середній заробіток у всіх випадках його обчислення. Прикладом суміщення посад у вищих навчальних закладах є виконання професором (доцентом) обов'язків декана факультету або його заступника.
Відповідно до ст. 108 КЗпП робота у нічний час (з 10 години вечора до 6 години ранку) здійснюється у підвищеному розмірі – до 40% годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
В державних установах стаття «заробітна плата» є захищеною, тому вона виплачується в першу чергу.
Облік праці та розрахунків щодо зарплати є однією з найважливіших ділянок облікової роботи в бюджетних установах. Його завдання такі:
- контроль за дотриманням штатної дисципліни і використанням фонду заробітної плати;
- контроль за використанням виділених на зарплату коштів загального і спеціального фондів;
- своєчасне складання необхідної звітності і забезпечення користувачів інформацією про працю і заробітну плату [2].
Виконання цих завдань можливе лише при раціональній організації всього облікового процесу і постійному контролі за ним з боку керівника, головного бухгалтера установи та органів державного казначейства, які видають дозвіл на отримання коштів на зарплату в межах кошторису.
Чисельність працівників бюджетних установ визначається штатним розкладом (додаток М9). Штати – це перелік і кількість посад, затверджених вищою організацією.
Загальна чисельність фактично працюючих відповідно до штатного розкладу бюджетної установи становить їх спискову чисельність. У той же час для виконання окремих робіт тимчасово можуть залучатися працівники, що не перебувають у штаті установи і працюють за трудовою угодою. Таких працівників зараховують до нештатного (неспискового) складу (дод. М2).
Основним джерелом інформації про використання робочого часу на КП «Чернівціводоканал» є дані табельного обліку, які знаходять відображення у «Табелі обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати» т. ф. № П-12. Табель – це іменний список працівників у розрізі відповідних структурних підрозділів, який складається до початку місяця в алфавітному порядку особою, призначеною керівником установи. У ньому повинні бути такі дані: табельний номер, прізвище, ім'я та по батькові працівника, його посада, ранг, оклад (ставка), кількість відпрацьованих годин за кожен день. Впродовж місяця у табелі у вигляді умовних позначень фіксуються також усі неявки на роботу на основі поданих документів – листків про тимчасову непрацездатність, викликів до військкомату, наказів про відпустку тощо.
На КП «Чернівціводоканал» табель обліку ведеться шляхом відмічання лише відхилень від нормування робочих годин.
Дані обліку чисельності працівників та відпрацьованого часу, а також дані обліку розрахунків з працівниками з оплати праці є підставою для складання звітів з праці (дод. М2, М3) та заробітної плати.
Нарахування заробітної плати на КП «Чернівціводоканал» здійснюється один раз на місяць. При почасовій оплаті праці підставою для нарахування зарплати є табель обліку використання робочого часу, який складають в окремих підрозділах установи і за підписом керівника підрозділу та особи, уповноваженої вести облік виходу на роботу працівників, подають до бухгалтерії. Нарахування зарплати за відпрацьований час може здійснюватися безпосередньо в табелі або в розрахунковій (розрахунково-платіжній) відомості, виходячи з кількості відпрацьованих днів (годин) та встановленого місячного окладу або погодинної ставки оплати (додаток Н4).
Крім основної оплати за виконану роботу або відпрацьований час, працівники установи можуть отримувати різного виду доплати, передбачені законодавством. На КП «Чернівціводоканал» державним службовцям доплачують за ранг, вислугу років на державній службі, за знання і використання в роботі іноземної мови, за роботу з секретними документами, за науковий ступінь, за звання «заслужений» і т. ін. Розміри надбавок обґрунтовуються відповідними розрахунками, підтверджуються необхідними документами та оформляються наказами керівника установи. Це і є підставою для бухгалтерії при нарахуванні надбавок. Згідно з наказом на підставі табеля відпрацьованого часу провадиться додаткова оплата і за роботу в святкові та неробочі дні, а також за роботу в нічний час.
Працівники бюджетних установ, як і всі громадяни України, мають право на щорічну відпустку, а також на додаткові, творчі та соціальні відпустки згідно із законодавством.
На даному підприємстві тривалість хвороби для розрахунку допомоги визначається кількістю робочих днів, що припадають на час хвороби. При цьому сума допомоги визначається множенням середньоденного заробітку на кількість робочих днів хвороби та на розмір допомоги залежно від страхового стажу: 60% – при страховому стажі до 5 років; 80% – при стажі від 5 до 8 років; 100% середньої зарплати – при страховому стажі понад 8 років, а також ветеранам війни та громадянам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, незалежно від страхового стажу.
Відрахування із заробітної плати працівників даної установи не мають якихось особливостей порівняно з відрахуваннями із зарплати працівників виробничої сфери. Вони здійснюються на загальних підставах відповідно до чинного законодавства.
Обо’язковими відрахуваннями на КП «Чернівціводоканал» є наступні:
  • єдиний соціальний внесок (із з/п, відпускних – 3, 6%; допома з тимчасової втрати працездатності – 2%) ;
  • податок з доходів фізичних осіб (15%) - відраховується щомісячно із загального оподатковуваного доходу як за місцем основної роботи, так і з доходу, отриманого від роботи за сумісництвом.
  • збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2% від суми заробітку. Для платників збору, які мають статус державного службовця або працюють на посадах, які дають право на одержання спеціальної пенсії на рівні державних службовців.
  • аліменти;
  • аванс.
Виплата заробітної плати здійснюється 2 рази на місяць: – аванс за першу половину місяця; – фактичний місячний заробіток з вирахуванням суми авансу та відрахувань.
На виплату авансу складають «Платіжну відомість», яка містить такі реквізити: табельний номер, прізвище, ім'я та по батькові працівника, сума авансу, розписка про отримання.
За другу половину місяця розрахунок суми заробітку та відрахувань здійснюють, як правило, у розрахунково-платіжній відомості (додаток Н4) або в особовому рахунку (додаток Н3), які виконують роль регістрів аналітичного обліку.
Можемо побачити, що у розрахункових (розрахунково-платіжних) відомостях та в особових рахунках відображають суми нарахованої зарплати за видами оплат, усі доплати, премії, допомоги, суми всіх відрахувань і визначають суму до видачі на руки за кожним табельним номером і в цілому за структурним підрозділом чи установою. В основному заробітна плата на підприємстві може видаватися як через касу, так і через пластиові картки через «Надра-банк».
Для обліку розрахунків з працівниками за всіма видами оплати Праці і допомоги за тимчасовою непрацездатністю у плані рахунків передбачено пасивні субрахунки 661 «Розрахунки із заробітної плати», 662 «Розрахунки з депонентами», до синтетичного рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці». За кредитом цього субрахунка відображаються нараховані суми, а за дебетом – відрахування, виплати, суми депонованої зарплати.
Для обліку розрахунків за сумами, відрахованими із заробітної плати працівників КП «Чернівціводоканал», передбачено субрахунки:
641. 1. 1 «Прибутковий податок (ПДФО) ; «Розрахунки за податками (ПДФО) «;
641. 5 «Розрахунки за податками (Податок на додану вартість) «
641. 8 «Розрахунки за податками (Податок за нестворені робочі місця для інвалідів) «; «Розрахунки за податками (Перевищення фактичного фонду споживання оплати праці) «
651 «Єдиний соціальний внесок (нар. на з/ту) з 01. 01. 11р. «; «Єдиний соціальний внесок (утр. на з/ту) з 01. 01. 11р. «
653 « Не використовується: розрахунки із страхування на випадок безробіття».
За кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом – виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.
Кореспонденцію з рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці» можемо побачити в табл. 2. 1.
 
Таблиця 2.1.
Кореспонденція рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці»
 
2.3. Облік розрахунків з бюджетом та різними дебіторами і кредиторами
Облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами регулюється П (С) БО № 10 «Дебіторська заборгованість» та П (С) БО № 11 «Зобов'язання». Основним податковим документом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України від 02. 12. 2010 р. № 2755-УІ (далі – ПКУ), який визначає не лише загальні правила адміністрування податків і зборів (заповнення та подання податкової звітності, сплати податкових зобов'язань, проведення перевірок, облік платників податків, а також притягнення до відповідальності та застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства), а й види податків, зборів (обов'язкових платежів) та порядок їх справляння.
Бюджетні установи у процесі виконання кошторисів виступають платниками різних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Для розрахунків за податками і платежами на КП «Чернівціводоканал» призначений рахунок 64 «Розрахунки з податків та платежів», який має такі субрахунки:
641. 1 «Розрахунки за податками (ПДФО) «
641. 5 «Розрахунки за податками (Податок на додану вартість) «
641. 8. «Розрахунки за податками (Плата за землю) «
641. 8. «Розрахунки за податками (Плата за землю, Новоселиця) «
641. 8. «Розрахунки за податками (Плата за землю, Заставна) «
641. 8. «Розрахунки за податками (Плата за землю, Кіцмань) «
641. 8. «Розрахунки за податками (Збір за геологорозвідувальні роботи) «
641. 8. «Розрахунки за податками (Збір за спеціальне використання природних ресурсів) спецвикористання»
641. 8. «Розрахунки за податками (Податок з власників транспортних засобіа та ін. самохідних машин та механізмів) «
641. 8. «Комунальний податок»
641. 8. «Розрахунки за податками (Плата на прибуток) «
641. 8. «Розрахунки за податками (Прибуток, що підлягає зарахуванню до міського бюджету) «
641. 8. «Розрахунки за податками (Держмито) «
641. 8. «Розрахунки за податками (Штрафи) «
641. 8. «Розрахунки за податками (Плата за патент) «
641. 8. «Розрахунки за обов’язковими платежами (Екологічний податок) «
641. 8. «Розрахунки за обов’язковими платежами (понаднормове забруднення стічних вод) перевищення ГДК»
642. 4. «Розрахунки за обов’язковими платежами (Збір за радіочастоти) «
642. 6. «Розрахунки за обов’язковими платежами (Відшкодування нестач виявлених під час інвентаризації»
643 «Податкові зобов’язання (водопостачання і водовідведення) «
6441 «Податковий кредит»
6442 «Неодержані податкові накладні».
За кредитом рахунка 64 відображаються операції нарахування податків та інших платежів, а за дебетом – їх перерахування.
Можемо побачити, що дане підприємство розділяє всі податки та платежі по субрахунках, що полегшує роботу при розподілі коштів.
Аналітичний oблік розрахунків за податками та платежами ведеться за їх видaми. В таблиці 3. 1. представлено рахунок 64 з рахунками, якими він може кореспондувати до дебету і кредиту.
 
Таблиця 3.1.
Кореспонденція рахунку 64 «Розрахунки за податками»
Досліджуване підприємство не повністю є державним, тобто Податкова інспекція вважає КП «Чернівціводоканал» бюджетною установою, а саме підприємство отримує кошти з власних додаткових надходжень, які отримує воно від жителів міста. Ось тому в плані рахунків є досить багато рахунків по розрахункам за податками і платежами.
Підзвітними особами можуть бути лише працівники установи, яким видаються аванси на здійснення деяких господарських витрат, на відрядження та наукові експедиції. Через підзвітних осіб може виплачуватися і заробітна плата, якщо в установі за штатним розкладом не передбачена посада касира або якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна (розрахунково-платіжна) відомість не може бути повернута довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії протягом трьох робочих днів, відведених на виплату зарплати готівкою. Проте на КП «Чернівціводоканал» посада касир є, і у зв’язку з цим, гроші видаються особисто тій людині, якій вони назначалися.
Розмір авансу на господарські потреби на підприємстві не лімітується, але підзвітна особа зобов'язана відзвітувати за отримані кошти не пізніше наступного робочого дня після їх отримання. У противному разі видана під звіт готівка, але не витрачена та не підтверджена авансовим звітом і не повернена до каси установи, наступного дня після закінчення зазначеного терміну включається розрахунково до суми фактичного залишку грошей у касі на кінець дня, який порівнюється з встановленим лімітом.
Термін відрядження визначається керівником установи, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, а за кордон – 60. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками у посвідченні про відрядження про дату вибуття та прибуття до місця постійної роботи. При цьому датою повернення вважається день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи.
На КП «Чернівціводоканал» сума відрядних на одну добу становить 50 грн, 100 грн, 150 та 180 грн. Це залежить від того, куди працівник їде. Якщо, до прикладу в Київ, то йому нараховується за одну добу 180 грн. В Кодексі України вказано, що підприємство може самостійно встановлювати суму добових на відрядження, але щоб вона не перевищувала мінімальної заробітної плати помноживши її на 0, 2. Тобто, на сьогоднішній день це 1218 * 0, 2 = 243, 6 грн.
Після повернення з відрядження підзвітна особа зобов'язана протягом трьох робочих днів подати авансовий звіт (дод. П2, П3) про витрачені у відрядженні кошти, до якого додаються посвідчення щ відрядження з відмітками про дати прибуття і вибуття, а також оригіналі інші документи, що підтверджують вартість витрат; (проїзні квитки, рахунки, чеки, квитанції тощо). Залишок невикористаних коштів підлягає поверненню до каси у тій валюті, якій був виданий аванс, не пізніше трьох робочих днів ніс повернення з відрядження.
Розрахунки з підзвітними особами обліковують на субрахунку 362 «Розрахунки з підзвітними особами» до синтетичного рахунка 36 «Розрахунки з різними дебіторами». На цьому ж субрахунку обліковують видані в підзвіт талони на бензин, талони на проїзд у міському транспорті та інші грошові документи, а також кошти на виплату зарплати (в окремих випадках).
Для обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами на КП «Чернівціводоканал» призначені активний субрахунок № 3771 «Розрахунки з іншими дебіторами», № 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами (у розрізі замовлень) « і пасивний субрахунок № 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами», № 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами (внутрішньо будинкові) «. Такий поділ субрахунків для обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами в Плані рахунків має умовний характер і може визначатися установою самостійно, виходячи з переважності дебетового чи кредитового залишку за окремими аналітичними рахунками.
Під іншими дебіторами і кредиторами розуміються установи, організації, особи, крім тих з них, розрахунки з якими обліковують на решті субрахунків класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» і класу 6 «Поточні зобов’язання» Плану рахунків.
За дебетом субрахунка № 377 записується збільшення дебіторської заборгованості, а за кредитом – її погашення. Відповідно за кредитом субрахунка № 685 – збільшення кредиторської заборгованості, за дебетом – її зменшення.
Для контролю за своєчасністю погашення заборгованості та правильністю її відображення в обліку і звітності бюджетні установи повинні періодично проводити інвентаризацію стану розрахунків. Згідно з «Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу», затвердженою наказом ДКУ від 30. 10. 1998 р. № 90 бюджетні установи проводять інвентаризацію розрахунків за платежами в бюджет та з вищою організацією не менше одного разу на квартал, розрахунків у порядку планових платежів і з депонентами – не менше одного разу на місяць, з іншими дебіторами та кредиторами – не менше двох разів на рік. Проте, на КП «Чернівціводоканал» інвентаризація як така проводиться 1 раз в два роки.
Інвентаризація розрахунків полягає у звіренні документів і записів у регістрах обліку та перевірці обґрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках. Комісія встановлює термін виникнення заборгованості, її реальність та винних осіб у випадках пропуску термінів позовної давності.
Дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, на підприємстві списується за рішенням керівника установи на результати виконання кошторису доходів та видатків за звітний рік. Але списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості. Таку заборгованість слід відображати поза балансом на рахунку 07 «Списані активи та зобов'язання» не менше п'яти років з часу списання для відстежування можливості її стягнення у разі змін майнового стану неплатоспроможних дебіторів.
Списання кредиторської заборгованості, що виникла з розрахунків за власними надходженнями, оформляється аналогічно, але наказ про її списання видає сам керівник бюджетної установи. Одночасно інформація про списання такої заборгованості доводиться до відома установи вищого рівня.
 
2.4. Облік необоротних активів
 
Облік необоротних активів регулюється НП (С) БО № 7 «Основні засоби». Основні засоби бюджетної установи – це матеріальні цінності, які використовуються у діяльності установи протягом періоду, що перевищує один рік, і вартість яких без ПДВ та інших платежів перевищує 1000 грн. за одиницю (комплект) та поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.
До основних засобів належать будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулювальні прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, бібліотечні фонди, музейні цінності (крім музейних експонатів), експонати тваринного світу, документація з типового проектування та ін. До основних засобів зараховують земельні ділянки, що на правах власності належать даній установі, і капітальні вкладення на покращання земель з метою їх сільськогосподарського використання (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи), а також капітальні вкладення у багаторічні насадження, незалежно від ступеня готовності їх до експлуатації.
Керівництво КП «Чернівціводоканал» має право самостійно вирішувати питання, які із засобів віднести до необоротних та щорічно нараховувати їх знос, а які – до малоцінних та швидкозношуваних предметів і списувати їх лише після закінчення терміну доцільного використання (враховуючи, звичайно, розрахунковий термін їх корисного використання). Але і в тому, і в іншому випадку необхідно забезпечити належний контроль за збереженням та раціональним використанням цих засобів.
Для того, щоб своєчасно і повністю мати правдиві дані про стан і ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів, досліджуваному підприємству необхідно правильно організувати їх облік. Тому, перед бухгалтерським обліком на дослыджуваному пыдприэмствы необоротних активів постають такі завдання:
- забезпечити контроль за наявністю і збереженням основних засобів та інших необоротних активів;
- точне і своєчасне визначення суми зносу основних засобів та їх відображення в обліку і звітності;
- своєчасне і якісне проведення інвентаризації необоротних активів, правильне оформлення її результатів та їх відображення в обліку і звітності.
Первинні документи повинні складатися у момент здійснення операції, а якщо таке неможливо, то негайно після її завершення.
З первинних документів, що застосовуються бюджетними організаціями для обліку основних засобів, найбільш поширені такі;
- ф. № 03-1 (бюджет) «Акт прийняття-передачі основних засобів» (додаток Р5) складається на кожний окремий об'єкт основних засобів, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій. На об'єкт, що раніше був у використанні, робиться запис про суму зносу. Акт складається у двох примірниках (один – для установи, яка здає; другий – для установи, яка приймає засоби) комісією, створеною за наказом керівника установи. Акт затверджує керівник досліджуваної установи
- ф. № 03-2 (бюджет) «Акт прийняття-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» (додаток Р3) застосовується для приймання-здавання основних засобів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації.
- ф. № 03-3 (бюджет) «Акт про списання основних засобів» (додаток Р4) застосовують для оформлення вибуття окремих інвентарних об'єктів, предметів основних засобів у разі повної або часткової їх ліквідації.
- ф. № 03-4 (бюджет) «Акт про списання автотранспортних засобів» (додаток Р1) застосовують для оформлення вибуття транспортних засобів внаслідок їх зносу, морального старіння, знищення в результаті аварії, стихійного лиха тощо.
На КП «Чернівціводоканал» з витягу із рішення виконавчого комітету «Про передачу, зарахування та надання згоди на списання ОЗ» вказано перелік майна, на яке надається згода на списання з балансу КП «Чернівціводоканал», а також вказано, дані щодо описуваних об’єктів, тобто найменування, інвентарний номер, рік випуску, первісна вартість, сума зносу, злишкова вартість, та висновок щодо списання об’єкту (додаток Р8).
Документами, що є підставою для оприбутковування нематеріальних активів на досліджуваному підприємстві, можуть бути: рахунки-фактури, платіжні доручення, акти, довідки, посвідчення, угоди тощо. Для списання нематеріальних активів, що вибувають з експлуатації за непридатністю, складають акт довільної форми.
Для оприбуткування і синтетичного обліку основних засобів «Планом рахунків бухгалтерського обліку КП «Чернівціводоканал» передбачено рахунки 10 «Основні засоби» та 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Необхідність застосування двох рахунків для цих цілей зумовлена великою різноманітністю, різним призначенням та вартістю таких засобів.
Рахунок 10 «Основні засоби» поділяється на такі субрахунки на досліджуваному підприємстві:
100 «Інвестиційна нерухомість»;
101 «Земельні ділянки»;
102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»;
103 «Будинки та споруди»;
104 «Машини та обладнання»;
105 «Транспортні засоби»;
106 «Інструменти, прилади та інвентар»;
107 «Тварини»;
108 «Багаторічні насадження»;
109 «Інші основні засоби».
Даний рахунок дебетує з такими рахунками, як: 15 «Капітальні інвестиції», 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 41»Пайовий капітал», 42 «Додатковий капітал», 53 «Довгострокові зобов'язання по оренді».
Кредитує даний рахунок з рахунками: 131 «Знос ОЗ», 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 42 «Додатковий капітал», 85 «Інші витрати».
Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» у своєму складі має такі субрахунки:
111 «Бібліотечні фонди»;
112 (ДК) «Малоцінні необоротні матеріальні активи (державні кошти) «;
112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи.
Синтетичний облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів ведеться у книзі Журнал-головна у розрізі окремих субрахунків. Записи до цієї книги здійснюють на підставі попередньо складених меморіальних ордерів – накопичувальних відомостей за рахунками обліку грошових коштів та розрахунків. Проте на КП «Чернівціводоканал» вся інформація заноситься в програму, де автоматично формується така відомість по основних засобах.
Облік основних засобів за місцем їх зберігання на КП «Чернівціводоканал» ведеться матеріально відповідальними особами у розрізі інвентарних об'єктів. Окремим інвентарним об'єктом вважається закінчений конструктивний елемент з усіма належними йому пристроями та приладдям; конструктивно відокремлений предмет, який призначений для виконання певних самостійних функцій, або відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів, що становлять собою одне ціле і спільно виконують певну роботу.
На досліджуваному підприємстві, зрозуміло що, яке займається наданням послуг такого роду, має досить багато основних засобів, які з часом втрачають свій вигляд і стан.
Знос нараховується на всі основні засоби, крім земельних ділянок. Знос предметів (об'єктів) основних засобів нараховується один раз на рік (за повний календарний рік), незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані чи побудовані.
Особи, відповідальні за експлуатацію та збереження основних засобів на досліджуваному підприємстві, повинні забезпечити своєчасне, повне і якісне виконання усіх правил їх технічного обслуговування і ремонту, необхідних для підтримання (відновлення) експлуатаційних властивостей цих засобів.
На КП «Чернівцідовоканалі» на кожен об'єкт, що підлягає поточному чи капітальному ремонту, складають відомість дефектів (додаток Р11), у якій вказують деталі, що потребують заміни, необхідні ремонтні роботи, норми часу на виконання робіт, виготовлення та заміну деталей, кошторисну вартість ремонту, строки початку і закінчення ремонту.
Якщо ремонт виконує підрядна організація, то відомість дефектів складають у присутності представника замовника. Один примірник відомості дефектів передають замовнику для контролю повноти і якості ремонту. Приймання виконаних підрядною організацією ремонтних робіт оформляється «Актом прийняття-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» (додаток Р3).
На КП «Чернівціводоканал» результати реконструкції, модернізації, дообладнання, добудови основних засобів обов'язково заносяться до інвентарної картки відповідного об'єкта.
Списання з балансу досліджуваної установи основних засобів проводиться в такому порядку:
а) коли утримуються за рахунок коштів державного бюджету:
- вартістю до 5000 грн. за одиницю – з дозволу керівника установи;
- вартістю від 5000 до 10000 грн. за одиницю – з дозволу вищої організації;
- вартістю понад 10000 грн. за одиницю – з дозволу міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади за підпорядкуванням;
б) з балансу установи, коли утримується за рахунок місцевих бюджетів:
- вартістю до 2500 грн. за одиницю – керівниками установи, які є розпорядниками коштів;
- вартістю від 2500 до 5000 грн. за одиницю – з дозволу вищої установи;
- вартістю понад 5000 грн. за одиницю – з дозволу місцевої державної адміністрації [10].
Списання на КП «Чернівціводоканал» проводиться через дозвіл, який надається з Департаменту. Пишеться спеціальна заява, в якій вказана вся інформація по об’єкту, який є непридатним. Якщо при розгляді даного документа, Департамент дозволить, тоді надходить на підприємство лист, в якому вказано вердикт, що необхідно зробити з об’єктом, що в ньому є придатне для подальшого використання, а що ні.
В умовах ринкових відносин у бюджетних установах, як і у підприємствах виробничого (матеріального) сектора економіки України, виникає специфічний об'єкт бухгалтерського обліку – нематеріальні активи [1].
У загальному вигляді під нематеріальними активами розуміють умовну вартість об'єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних майнових прав, визнаних об'єктом власності даної установи (підприємства).
Матеріальні активи – це затрати установи у заходи, що не створюють матеріальних об'єктів, але тривалий час повинні приносити певну користь від їх використання.
До таких нематеріальних активів в КП «Чернівціводоканал» можна віднести програмне забезпечення для електронно-обчислювальних машин, яке використовується протягом тривалого часу і зафіксоване на магнітних носіях інформації. Передача такого програмного забезпечення іншим користувачам без дозволу його автора, як правило, не дозволяється. Як було вже зазначено, підприємство користується програмами «Ис-про» та «МЕDoc», за які він платить, оскільки він користується даними послугами.
«МЕDoc», це найкращий помічник у роботі з усіма типами документів в електронному вигляді: податкові накладні, акти, рахунки і звіти. Будь-який електронний документ, створений у програмі «MEDoc» та підписаний ЕЦП (електронним цифровим підписом), є оригіналом паперового документа в електронному вигляді.
Система управління підприємством «Ис-про» – це комплексний програмний продукт, що дозволяє вести оперативний, бухгалтерський, податковий і управлінський облік в одній програмі, і призначений для вирішення практичних завдань управління підприємством. За допомою цієї програми на підприємстві переважно нараховують заробітну плату, проводять різні гарахування і вирахування в неї.
Порядок проведення інвентаризації необоротних активів бюджетних установ регламентується «Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу» [8].
Дана установа дотримується правил проведення інвентаризації, тобто складається комісія, проводиться звірка наявного і фактичного, а також перевіряється стан об’єктів, оскільки вони можуть бути непридатними для користування.
Усі відхилення, виявлені у процесі інвентаризації, повинні бути відображені в бухгалтерському обліку протягом 10 днів після її закінчення.
 
2.5. Облік матеріальних цінностей
Облік матеріальних цінностей регулюється П (С) БО № 9 «Запаси». Згідно із П (С) БО 9 „Запаси”, яким керується підприємство, запаси – це активи, які утримуються підприємством для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності.
Бюджетні установи у процесі своєї діяльності використовують чимало матеріальних цінностей короткострокового (упродовж одного року) споживання. Облік запасів є одним з основних напрямків обліку бюджетних установ і також потребує організації.
Організація бухгалтерського обліку запасів охоплює:
• організацію надходження запасів;
• організацію обліку наявності запасів;
• організацію обліку використання та вибуття [13].
На КП «Чернівціводоканал» надходженням і вибуттям запасів займаються два бухгалтери, тобто один – надходженням, а інший – вибуттям, оскільки дане підприємство є великим. Обидва вони використовують у своїй роботі програму 1С. Бухгалтерія та первинні документи.
Розглянемо детальніше облік матеріальних цінностей та все, що з ним пов’язано. Матеріальні запаси – це різноманітні речові елементи, що використовуються у процесі господарської діяльності як предмети праці, тобто це частина майна, що:
а) використовується у виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг;
б) використовується для управлінських потреб організації [11].
На досліджуваному підприємстві одиницею обліку матеріальних цінностей є, як правило, кожен вид, сорт, марка, тобто та класифікаційна одиниця, якій присвоєно окремий номенклатурний номер. Номенклатурний номер – це скорочене постійно діюче умовне позначення відповідної групи або виду матеріалів, яке використовується для полегшення внутрішньогосподарського обліку. Його проставляють на всіх первинних документах з обліку руху та витрачання матеріальних цінностей [5].
За планом рахунків КП «Чернівціводоканалу» матеріальні цінності відображаються в класі 2. «Запаси» В свою чергу він має такі рахунки:
- 20 «Виробничі запаси» із субрахунками:
201 «Сировина і матеріали»
201 (ДК) «Сировина і матеріали (державні кошти) «
201 (КБ) «Сировина і матеріали (кап. будівництво) «
203 «Паливо»
204 «Тара і тарні матеріали»
205 «Будівельні матеріали»
206 «Матеріали передані в переробку»
207 (ДК) «Запасні частини (державні кошти) «
209 «Інші матеріали»
209. 1 «Інші матеріали (після списання) «
- 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»:
22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
22 (КБ) «Малоцінні та швидкозношувані предтмеи (кап. будівництво) «.
Кореспонденцію по дебету і кредиту рахунку 20 «Виробничі запаси» можна побачити в табл. 5. 1.
 
Таблиця 5.1.
Кореспонденція з рахунком 20 «Виробничі запаси» та 22 «МШП»
 
До малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) зараховують засоби праці, що придбані для використання у статутній діяльності установи на строк менше одного року (дрібний господарський інвентар, інструменти, сценічно-постановчі засоби вартістю до 10 грн. за одиницю (комплект) тощо.
Економне і раціональне використання матеріальних цінностей у бюджетних установах базується на правильній організації обліку, основні завдання якого є наступними:
- правильне і своєчасне документальне оформлення операцій з надходження, руху та вибуття матеріальних цінностей;
- підготовка і подання своєчасної, повної та об'єктивної інформації керівництву установи і звітності вищим організаціям про наявність і використання матеріальних цінностей для прийняття обґрунтованих управлінських рішень [7].
Для правильної організації обліку матеріальних цінностей і контролю за їх витрачанням важливе значення має раціональна організація складського господарства і ведення складського обліку, правильне оформлення і своєчасне надходження до бухгалтерії (відповідно до графіка документообігу) первинних документів про рух матеріалів, відповідна організація аналітичного й синтетичного обліку матеріалів у бухгалтерії, контроль з боку працівників бухгалтерії за організацією складського господарства і веденням складського обліку, періодичні інвентаризації матеріальних цінностей і т. ін.
Первинні документи є основою матеріального обліку, оскільки саме за допомогою них ми можемо дізнатися інформацію про ту чи іншу дію бухгалтера стосовно матеріальних цінностей.
Запаси надходять до КП «Чернівціводоканал» шляхом: • безпосереднього одержання від постачальників, від підрозділів установи; • в порядку гуманітарної допомоги; • в порядку централізованого постачання; • через підзвітних осіб.
Основними документами щодо надходження запасів виступають:
  • рахунки-фактури (додаток) ;
  • прибуткові накладні (додаток) ;
  • акти приймання матеріалів (додаток).
В цих документах фіксуються наступні відомості:
  • від кого надійшли матеріали або продукти харчування;
  • найменування;
  • сорт;
  • кількість (вага) ;
  • ціна;
  • сума;
  • дата надходження;
  • підпис матеріально відповідальної особи, що одержала запаси.
Для отримання матеріальних цінностей зі складу постачальника уповноваженій особі видається довіреність на отримання цінностей. Матеріальні цінності, що надходять на склад бюджетної установи, перевіряються на відповідність їх асортименту, кількості, зазначених у супровідних документах.
Приймання матеріалів здійснюється комісією з обов’язковою участю матеріально відповідальної особи, представника постачальника або незацікавленої організації.
Обов’язковою умовою при оприбуткуванні запасів на підприємство є відмітка матеріально відповідальної особи про прийняття матеріалів на відповідальне зберігання (ставиться підпис).
При централізованій поставці, якшо запаси придбані за рахунок коштів спеціального фонду кошторису доходів і видатків, у документах на оприбуткування цінностей ставиться печатка установи.
Якщо матеріали отримують безпосередньо на складі постачальника, то виписується товарно-транспортна накладна на відпущені матеріали. Проте, на КП «Чернівціводоканал» товарно-транспортну накладну не виписують, бухгалтер виписує звичайну накладну, в якій вказує необхідну інформацію. Документи надходять до відділу постачання, де вони реєструються в журналі обліку вантажів, що надійшли, і передаються в бухгалтерію. Бухгалтерія здійснює перевірку документів постачальника і передає їх на склад для контролю при прийнятті вантажу. Але роль бухгалтерії не обмежується перевіркою документів – вона зобов’язана встановити: доцільність тієї чи іншої поставки матеріалів, чи задовольняє поставка потреби установи і чи не призведе вона до утворення понаднормованих запасів.
Якщо при прийнятті матеріалів на склад не виявлено розбіжностей між їх фактичною наявністю і документальною кількістю, матеріали можуть бути оприбутковані без виписки додаткових документів.
У процесі здійснення своєї діяльності в КП «Чернівціводоканал» відбувається вибуття запасів, яке включає наступні операції:
  • передачу в межах установи від однієї матеріально відповідальної особи до іншої;
  • витрачання;
  • реалізацію залежалих або зайвих запасів;
  • безоплатну передачу в межах відомства.
Порядок документального оформлення відпускання матеріалів залежить від того, які матеріали витрачаються і на які цілі, а також від періодичності їх використання.
  • Видача матеріалів зі складу здійснюється за документами, затвердженими керівником установи. Для цього потрібні:
  • накладна (вимога) – призначена для оформлення надходження запасів на склад та видачі запасів зі складу. Може застосовуватися при переміщенні запасів в установі. Накладна (вимога) виписується в двох примірниках (дод. Т2) ;
  • забірна картка – призначена для оформлення матеріальних цінностей, що видаються систематично протягом місяця. Забірна картка виписується на кожного одержувача на декілька найменувань цінностей (дод. Т8).
  • акти на списання цінностей – при передачі в експлуатацію МШП вартістю до 10 грн. тощо (дод. Т7).
На досліджуваному підприємстві дані з первинних документів вводяться в програму 1С. Бухгалтерію.
Для проведення інвентаризації наказом керівника комунального підприємства створюється комісія з числа працівників установи за обов'язковою участю головного бухгалтера. Очолює інвентаризаційну комісію керівник установи або його заступник. Наказом встановлюють також терміни початку та закінчення інвентаризації та порядок відображення її результатів у обліку.
 
2.6. Облік доходів і видатків спеціального фонду
 
Облік доходів і видатків спеціального фонду регламентується кошторисом підприємства. Кожне підприємство, в т. ч. КП «Чернівціводоканал» складає план використання бюджетних коштів (додаток Ф1, Ф2), а також дана інформація зазначена в Звіті про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (додаток Ф3, Ф4)).
Бюджетні установи в процесі своєї статутної діяльності можуть отримувати кошти не лише з державного або місцевих бюджетів, а й з інших джерел. Такі кошти прийнято називати власними надходженнями.
Усі власні надходження досліджуваного підприємства включаються до спеціального фонду бюджету, їх надходження та витрачання планується у кошторисі доходів і видатків бюджетної установи.
Спеціальні кошти – це доходи бюджетних установ і організацій, які вони отримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції або іншої діяльності, що провадиться на підставі відповідних нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням згідно з кошторисам доходів і видатків установи [9].
Суми на виконання окремих доручень (суми за дорученнями) – це кошти, які бюджетні установи отримують від фізичних і юридичних осіб та благодійних фондів для виконання окремих доручень або використання за цільовим призначенням, визначеним особою, що надає такі кошти [3].
Інші власні надходження – це надходження, не включені до складу спеціальних коштів або сум за дорученнями [1].
Субвенції, одержані з інших бюджетів- це кошти, виділені з бюджету іншого рівня органам державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, для виконання делегованих законами України повноважень органів місцевого самоврядування, або інших, визначених законодавством, функцій [13].
Інші доходи – це інші кошти спеціального фонду бюджету, включені до кошторису установи, крім інших власних надходжень [6].
Розпорядниками коштів спеціального фонду є керівник КП «Чернівціводоканалу», якому надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями. Планування доходів і видатків спеціального фонду здійснюється в тому ж кошторисі, що іі бюджетних коштів загального фонду, а їх облік ведеться за єдиним планом рахунків і на єдиному балансі. Операції з коштами спеціального фонду оформляються тими ж первинними документами; щодо них діє та ж сама класифікація видатків, що й для коштів загального фонду бюджету. Але облік операцій з коштами спеціального фонду ведуть у бюджетних установах на окремих, спеціально призначених для нього рахунках.
До спеціальних коштів досліджуваного підприємства зараховують інші доходи, крім бюджетного фінансування, надходження яких передбачено відповідними нормативно-правовими актами. Детальний перелік власних надходжень бюджетних установ і організацій затверджений постановою КМУ від 17. 05. 2002 р. № 659 «Про затвердження Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання»
Для зберігання коштів, одержаних як плата за послуги, КП «Чернівціводоканал» відкривається окремий спеціальний реєстраційний рахунок в органі ДКУ..
До депозитних сум на досліджуваному підприємстві належать кошти, що надходять у тимчасове розпорядження бюджетної установи і при настанні відповідних умов підлягають поверненню (перерахуванню) за призначенням. Це можуть бути передані на тимчасове зберігання кошти хворих, що знаходяться на лікуванні у медичних установах, суми, що знаходяться у тимчасовому користуванні судових органів і підлягають поверненню їх власникам або перерахуванню за належністю відповідно до рішення суду тощо.
Відмінністю депозитних коштів від розглянутих раніше надходжень є те, що вони ніяк не стосуються до кошторису доходів та видатків установи і тому кошторисом не передбачаються (не плануються), а відтак і не включаються до спеціального фонду бюджетної установи. Депозитні суми зберігають на окремих спеціальних реєстраційних рахунках і обліковують окремо. Термін зберігання депозитних коштів визначається депозитним договором відповідно до чинного законодавства України. Після закінчення встановленого терміну зберігання незатребувані депозитні суми підлягають перерахуванню в доход того бюджету, за кошти якого утримується установа.
 
2.7. Звітність бюджетних установ
 
Порядок визнання, визначення та обліку доходів, витрат та фінансових результатів регулюється НПСБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П (С) БО 15 «Доходи» та 16 «Витрати».
Бухгалтерська звітність КП «Чернівціводоканалe» складається на підставі даних облікових регістрів про господарські операції з виконання кошторису доходів і видатків установи за звітний період або про стан її коштів та розрахунків на звітну дату.
Установи та організації, в тому числі КП «Чернівціводоканал», що утримуються за кошти бюджету, щомісячно і щоквартально складають фінансові звіти про виконання кошторису доходів та видатків і подають їх вищим організаціям та органам Державного казначейства у терміни, передбачені нормативними документами. Так, згідно з «Порядком подання фінансової звітності», затвердженим постановою КМУ від 28. 02. 2000 р. № 419, бюджетні установи подають місячний звіт про використання бюджетних асигнувань не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, квартальний – не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а річний – не пізніше 22 січня наступного за звітним року.
Склад місячної і квартальної фінансової звітності бюджетних установ регламентується «Порядком складання місячної та квартальної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти з державного або місцевих бюджетів», який щорічно затверджує наказом ДКУ.
Згідно з цим Порядком квартальна звітність КП «Чернівціводоканалу» включає такі форми:
-»Баланс (Звіт про фінансовий стан) « (додаток Г1, Г2) ;
-»Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) « (додаток Д1, Д2) ;
- «Звіт про рух грошових коштів» (дод. Х2) ;
- Примітки до фінансової звітності (дод. Х1) ;
- Примітки до приміток фінансової звітності (це є особливістю установи, оскільки даний документ не ведеться на інших підприємствах).
Починаючи зі звіту за 2005 р., розпорядники бюджетних коштів разом з річною фінансовою звітністю про виконання кошторису доходів і видатків повинні подавати аудиторський звіт з висновками відносно її достовірності, складений органом державної контрольно-ревізійної служби.
Бюджетні установи, як і підприємства та організації інших галузей народного господарства та видів (сфер) діяльності, подають установлену нормативними документами статистичну звітність органам державної статистики та вищим установам відповідного підпорядкування.
Згідно із Законом України «Про державну статистику України», який набув чинності з 1 січня 2001 р., респонденти зобов'язані безкоштовно у повному обсязі, за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені терміни подавати органам державної статистики достовірну статистичну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку. На КП «Чернівціводоканал» до статистичної звітності відносять Звіт про сукупний дохід, Звіт про фінансовий стан, Звіт про рух грошових коштів та Примітки до фінансової звітності.
Перед складанням річної бухгалтерської звітності КП «Чернівціводоканал» обов'язково повинні проводити інвентаризацію засобів та розрахунків з мстою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю активів та зобов'язань. Інвентаризація проводиться відповідно до «Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу», затвердженої наказом ДКУ № 90 від 30. 10. 1998 р.
Відповідальність за організацію та своєчасне проведення інвентаризації несе керівник установи. Річна інвентаризація починається не раніше 1 жовтня і проводиться, як правило, станом на 1 число місяця. Наприклад, інвентаризація капітальних робіт і капітальних ремонтів має проводитися станом на 1 грудня; дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них, грошових коштів, грошових документів, розрахунків з бюджетом – станом на 1 січня і т. ін.
Результати інвентаризації оформляють інвентаризаційними описами, які складають у двох примірниках окремо за кожним балансовим рахунком (субрахунком) і матеріально відповідальною особою.
До складання річної звітності мають бути оброблені усі первинні документи, господарські операції відображені на рахунках в облікових регістрах, визначені результати виконання кошторису, закриті рахунки доходів та витрат, визначені фінансові результати, звірені залишки аналітичних і синтетичних рахунків (субрахунків). Методика складання і подання річної звітності визначається щорічно відповідною інструкцією, затвердженою наказом ДКУ.
До складання річної звітності мають бути оброблені усі первинні документи, господарські операції відображені на рахунках в облікових регістрах, визначені результати виконання кошторису, закриті рахунки доходів та витрат, визначені фінансові результати, звірені залишки аналітичних і синтетичних рахунків (субрахунків). Методика складання і подання річної звітності визначається щорічно відповідною інструкцією, затвердженою наказом ДКУ.
До річного балансу бюджетної установи додається довідка органу ДКУ або установи банку про залишки коштів загального та спеціального фондів на реєстраційних (спеціальних реєстраційних) або поточних рахунках бюджетної установи станом на 1 січня, на підставі якої складається реєстр про залишки коштів загального і спеціального фондів державного (місцевого) бюджету на реєстраційних (спеціальних реєстраційних) і поточних рахунках установи станом на 1 січня.
 
Розділ 3. Аналіз господарської діяльності
 
3.1. Предмет, зміст і завдання аналізу господарської діяльності бюджетних установ
 
У ході аналізу господарської діяльності всі явища вивчаються у взаємозв'язку та взаємообумовленості. Причинний або факторний аналіз виходить з того, що кожна причина, кожний фактор отримує відповідну оцінку [6].
Аналіз господарської діяльності орієнтований насамперед на оцінку виконання зобов'язань і стану підприємства, виявлення і реалізацію резервів виробництва і, що найголовніше, на обґрунтування управлінських рішень. Прийняттю будь-якого рішення повинні передувати аналітичні розрахунки, тому кожен представник апарату управління повинен бути добре обізнаний в теорії і особливо в методології аналізу господарської діяльності [7].
Практика підтверджує, що за допомогою аналізу господарської діяльності можна дати повну характеристику об'єкта управління; результати аналізу господарської діяльності служать цілям управління як засіб обґрунтування управлінських рішень і одночасно як засіб контролю за їх виконанням. Накопичені за допомогою аналізу господарської діяльності знання про закономірності розвитку об'єкта дослідження сприяють підвищенню ефективності виробництва, поповнюють систему знань науки управління.
Бюджетні організації та установи створюються і функціонують для забезпечення конституційної будови держави (вищі органи державної влади), незалежного судочинства (суд, прокуратура), місцевого самоврядування (сільради, міськради) та інше, а також для задоволення соціально-економічних, освітніх, культурно-просвітницьких потреб населення.
Виходячи з цього, їх господарська діяльність направлена в першу чергу на виконання тих функцій, що визначені їх статутними документами та Конституцією України, тобто основною функцією КП «Чернівціводоканалу» є забезпечення водою жителів міста.
Для виконання цих функцій вони отримують кошти з державного чи місцевого бюджетів у відповідності з затвердженим в установленому порядку кошторису доходів та видатків: на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, господарські потреби, придбання обладнання, медикаментів, учбових посібників, продуктів харчування, на ремонт і утримання приміщень, службового транспорту та інші. На досліджуваному підприємстві «Чернівціводоканал» кошти на заробітну плату підприємству не виділяється з бюджету, тому керівництво установи самостійно роз приділяє власні кошти на її виплату.
Змістом аналізу господарської діяльності є комплексне дослідження процесів основної діяльності підприємства та їх структурних підрозділів, визначення причинно-наслідкових зв'язків і тенденцій розвитку з метою обґрунтування управлінських рішень та оцінки їх ефективності.
Сукупним об'єктом аналізу є основна діяльність підприємства та її економічні результати. Основна діяльність – операції, пов'язані з реалізацією надання послуг на даному підприємстві, що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.
Предметом аналізу господарської діяльності є причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів діяльності підприємства. Тільки розкривши причинно-наслідкові зв'язки різних сторін діяльності, можна визначити, як зміняться фінансові результати основної діяльності за рахунок того чи іншого фактора, провести обґрунтування будь-якого управлінського рішення.
Завдання аналізу господарської діяльності визначаються його змістом та предметом. Основними з них є:
  • вивчення характеру дії економічних законів, установлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах підприємства;
  • наукове обґрунтування поточних і перспективних планів;
  • моніторинг виконання планів і управлінських рішень;
  • визначення економічної ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;
  • оцінка фінансових результатів діяльності підприємства;
  • виявлення та вимірювання внутрішніх резервів[12].
Класифікація аналізу має важливе значення для правильного розуміння його змісту і задач, для цього потрібно виокремити види аналізу господарської діяльності і кожен автор по-своєму їх виділяє.
 
3.2. Методологія аналізу господарської діяльності бюджетних установ
 
В сучасних умовах необхідна система знань про основи економічного аналізу господарської діяльності, його методах і методології, вміти використовувати економіко-логічні й економіко-математичні методи і моделі при вивченні економічних процесів, що відбуваються на виробничих підприємствах, навчитися методики аналізу головних показників, що характеризують господарську діяльність підприємства, з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
В основі методології фінансово-економічного аналізу КП «Чернівціводоканал» лежить діалектичний метод, тобто економічні явища, що вивчаються, аналізуються, розглядаються у зв’язку і взаємозалежності, русі і розвитку. Застосування діалектичного підходу до вивчення цих явищ викликає до життя такі найхарактерніші особливості методу аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств.
В загальному методи і прийоми аналізу діяльності можна розділити умовно на 3 основні групи:
- економіко – логічні;
- економіко – математичні;
- комплексної економічної оцінки.
За допомогою економіко-логічних методів КП «Чернівціводоканал» може вивчати тенденції економічного розвитку, виявляти причини, які впливають на фінансово-господарську діяльність, узагальнювати результати фінансової діяльності.
Умовами використання економіко-математичних методів в аналізі діяльності підприємства слугують: системний підхід до вивчення економіки установи з урахуванням існуючих взаємозалежностей, формування системи економічної інформації на підприємстві, розробка комплексу економіко-математичних моделей, які адекватно відображають економічні процеси.
Загальні закони розвитку господарства по-різному виявляються у його галузях. Тому при вивченні господарської діяльності КП «Чернівціводоканалу» аналіз господарської діяльності має спиратися на особливості таких галузей економіки, як економіка самого підприємства та економіка житлово-комунального господарства.
Іншою економічною дисципліною, з якою тісно пов'язаний аналіз господарської діяльності, є бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік і бухгалтерська звітність є основним джерелом інформації під час аналізу господарської діяльності.
Окрім даних бухгалтерського обліку, в процесі аналізу господарської діяльності досліджуваного використовують дані статистичного обліку і звітності, матеріали вибіркових досліджень. Щоб належним чином функціонувати в умовах ринкової економіки, необхідно отримувати адекватну інформацію до і після прийняття управлінського рішення.
Важливо виділити основні аспекти формування блоку інформаційного забезпечення економічного аналізу КП «Чернівціводоканал». По-перше, для того, щоб бути ефективним, інформаційне забезпечення повинно носити системний, а не випадковий або незв’язний характер. По-друге, формування блоку інформаційного забезпечення повинно включати в себе сукупність дій і процесів, таких, як збір, обробка та аналіз даних. По-третє, дані для оцінки можуть надходити із різних джерел, і перш за все від самого підприємства, постачальників, покупців, підприємств-конкурентів, статистичних і податкових органів тощо.
У зв’язку з тим, що КП «Чернівціводоканал» є неприбутковою установою, а також частково фінансується державою, то при аналізі його господарської діяльності слід враховувати формування його доходів за двома фондами, тобто за загальним і спеціальним, а також не забувати про власні кошти підприємства. Значення аналізу надходжень і використання коштів за загальним і спеціальним фондами визначається тим, що за його допомогою здійснюється контроль за правильністю їхнього утворення, а також вишукуються резерви по зміцненню матеріально-технічної бази установи і додаткових фінансових ресурсів.
 
3.3. Аналіз ресурсозберігання та виконання кошторису видатків
 
Сумарний обсяг витрат виробничої та інших видів операційної діяльності визначається їх кошторисом (бюджетом), який складається чи обліковується в цілому стосовно суб'єкта господарювання на обумовлений період. Кошторис операційної діяльності підприємства відображає поелементний показ витрат, оскільки цим досягається їх сумування незалежно від виду діяльності або виду продукції, що виробляється (робіт, послуг).
У зв’язку з тим, що КП «Чернівціводоканал» не утримується повністю за рахунок державних коштів, а держава лише в малих кількостях може виділити гроші, наприклад, на податки, і то, не завжди, тому фактичні видатки є відсутніми по суті. Останні роки підприємство складає план використання бюджетних коштів, але держава не дає гроші, оскільки резерви порожні. Це є недоліком для підприємства. У зв’язку з цим, не можна провести аналіз співвідношення касових і фактичних видатків, видатків за окремими статтями, капітальних видатків тощо.
Аналіз складу основної заробітної плати дозволяє з'ясувати обсяги застосування (ступінь розповсюдження) окремих систем оплати праці (відрядної, погодинної, контрактної та ін.).
Аналіз складу додаткової заробітної плати дає змогу визначити активність підприємства щодо застосування певних інструментів стимулювання продуктивності праці – преміювання надбавок та доплат, одноразових заохочень тощо; визначити обсяги компенсаційних виплат для компенсації працівникам особливих умов праці на даному підприємстві; оцінити розміри та визначити можливі причини зростання інших виплат у складі додаткової оплати праці (оплата щорічних та додаткових відпусток, збереження заробітної плати в передбачених законодавством випадках, здійснення витрат та купівля спеціального одягу та взуття тощо).
Характеристика змін у витратах на оплату праці на підприємстві та результати її аналізу подані у табл. 4. 2.
 
Таблиця 4.2.
Динаміка фонду оплати праці та його структури на КП «Чернівціводоканал», тис. грн.
 
З табл. 4. 2. можемо побачити, що фонд оплати праці в в цілому зменшився на 287, 3 тис. грн. У тому числі фонд основної з/п зріс на 240, 6 тис. грн. ; фонд додаткової з/п в цілому зменшився на 3, 6 тис. грн. У свою чергу, надбавки та доплати до тарифних ставок та окладів знизились на 2, 3 тис. грн., премії та винагороди, що вносять систематичний характер знизились на 39, 4 тис. грн. Заохочувальні та компенсаційні виплати в цілому знизились на 0, 3 тис. грн. В загальному бачимо зниження загальних сум по виплаті заробітної плати. Це пов’язано зі зменшенням доходів самого підприємства від жителів міста, оскільки досить багато заборгованостей перед установою.
 
3.4. Аналіз кадрового забезпечення бюджетної установи
 
Сучасна система кадрового забезпечення організації повинна бути пов'язана з розробкою та реалізації політики, що включає планування, відбір, найм, розміщення трудових ресурсів; адаптацію, навчання та підготовку працівників; просування по службі, кар'єру, методи та стимулювання праці; умови роботи; формальні інеформальні зв'язки;  консультування і переговори; подолання конфліктних ситуацій в колективі.
Успішна програма по формуванню системи кадрового забезпечення, на сучасному етапі, сприяє створенню такої робочої сили, яка мала б більш високими здібностями і сильною мотивацією до виконання завдань, що стоять перед організацією.
КП «Чернівціводоканал», як і всі установи, заповнює такі первин нині документи, як штатний розпис (додаток М9), тарифікаційні списки, табель обліку робочого часу (додаток Н5). Це необхідно для того, щоб можна було проаналізувати рух кадрів, достовірність в веденні інформації, та можливість її в подальшій перевірці у «Звіті з праці Ф№1-ПВ» (додаток М2) та «Звіті про використання робочого часу Ф№3-ПВ» (додаток М3).
Проведемо аналіз руху трудових ресурсів на КП «Чернівціводоканалі».
Коефіцієнт обороту трудових ресурсів з прийому (К1) :
Коефіцієнт обороту трудових ресурсів зі звільнення (К2) :
Коефіцієнт загального обороту робочої сили (К3) :
Коефіцієнт плинності кадрів (К4) :
Коефіцієнт стабільності кадрів (К5) :
В основі аналізу фонду робочого часу покладений бланс робочого часу, який складається в людино-днях або людино-годинах. На досліджуваному підприємстві він складаєьбся в людино- годинах.
Дані для проведення аналізу використання фонду робочого часу на прикладі сталеплавильного цеху наведені в таблиці 4. 1.
 
Таблиця 4.1.
Аналіз використання фонду робочого робочого часу на КП «Чернівціводоканал»
 
Як видно з таблиці 4. 1., фактичний фонд робочого часу у звітному році зменшився проти планового на 189 годин, у тому числі:
а) чисельность персоналу зменшилась на 3 особи. Абсолютне відхилення фонду робочого часу за рахунок чисельності персоналу склало (712 – 715) х 20 х 8 = -480 годин;
б) відпрацьовано на 2 дні більше, ніж планувалось, що позитивно вплинуло на загальний аналіз робочого часу. Абсолютне відхилення фонду робочого часу за рахунок перевищення планового показника робочого часу склало (22 – 20) х 712 х 8 = 1432 години;
в) тривалість робочого дня не була повністю виконана працівниками, тобто недовиконання плану становить -0, 2%. Абсолютне відхилення фонду робочого часу за рахунок зниження тривалості робочого дня склало (7, 8-8, 0) х 712 х 22 = -3133 годин.
Як економічна категорія продуктивність праці характеризує ефективність використання робочої сили і в загальному випадку відображає кількість споживчої вартості, створеної за одиницю часу (виробіток) або витрати робочого часу на виробництво одиниці споживчої вартості (трудомісткість). На практиці продуктивність праці, зазвичай, визначається як виробництво продукції в розрахунку на одного працівника основної діяльності. У зв’язку з тим, що КП «Чернівціводоканал» не є виробничим підприємством, а воно просто постачає і забезпечує м. Чернівці водою, то вирахувати продуктивність праці неможливо.
 
3.5. Аналіз організаційно-технічного розвитку бюджетної установи
 
Головною умовою розвитку виробництва є технічний прогрес. Від рівня техніки, технології та організації (управління) виробництвом безпосередньо залежать всі техніко-економічні показники діяльності підприємства.
Удосконалення організаційно-технологічного рівня господарської діяльності – це комплексний безперервний процес, що охоплює підвищення науково-технічного рівня виробництва продукції і використання в виробництві досягнень науково-технічного прогресу; раціоналізацію технології виробництва, структури господарської системи та методів господарювання.
Завдання аналізу організаційно-технологічного рівня господарюючого суб'єкта включають:
1) визначення науково-технічного рівня виробництва та оцінку його впливу на результати роботи організації;
2) оцінку ступеня ефективності управління виробництвом в організації праці та розвитку соціальних умов роботи в організації;
3) формування виробничої потужності організації, аналіз її приросту, обгрунтування рішень щодо поліпшення використання виробничої потужності;
4) виявлення можливостей і пошук шляхів підвищення організаційно-технічного рівня виробництва.
Інформаційною базою аналізу є статистична звітність форма № 11-03 «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос) « – річна; форма № 1 «Баланс (Звіт про сукупний дохід) «; форма № 5 «Примітка до річної фінансової звітності» – річна.
Для проведення аналізу складу, руху та стану основних засобів використовують коефіцієнти, які будуть нижче розраховані.
Показники технічного стану основних фондів:
Коефіцієнт зносу основних фондів:
К з = Знос * 100 / ПВ = 107420 * 100 / 175269 = 61, 29 (на поч. 2013 р.)
К з = Знос * 100 / ПВ = 112010 * 100 / 173761 = 64, 46 (на кін. 2013р.)
2. Коефіцієнт придатності основних фондів – виявляє, яку частку складає їх залишкова вартість від первісної вартості
К п = (ПВ – Знос) * 100 / ПВ = (175269-107420) *100/175269= 38, 11 (на поч. 2013 р.)
К п = (ПВ – Знос) * 100 / ПВ = (173761-112010) *100/61751= 100 (на кін. 2013р.)
Коефіцієнти руху основних фондів:
1. Коефіцієнт оновлення основних фондів – характеризує частку нових, введених в експлуатацію у звітному періоді основних фондів у складі усіх основних фондів, наявних на кінець звітного періоду.
К о = Ф н / Ф к * 100, (5. 1.)
де Ф н – сума нових основних фондів за первісною вартістю, що введені в експлуатацію у звітному періоді;
Ф к – сума основних фондів за первісною вартістю на кінець звітного періоду.
К о = 163068/164586*100=99, 08
2. Коефіцієнт вибуття основних фондів – показує, яка частка основних фондів, наявних на початок звітного періоду, вибула за цей період унаслідок старіння та зносу:
К в = Ф в / Ф о * 100, (5. 2.)
де Ф в – сума основних фондів, що вибувають у звітному періоді внаслідок старіння та зносу;
Ф о – сума основних фондів на початок періоду.
К в = 9872/163068=0, 06
Показники стану основих засобів:
Коефіцієнт зношеності (Кзнош) визначається як відношення суми зносу за весь період функціонування основних фондів (Зн) до їх первісної вартості (ОФп).
Кзнош =  = 0, 61 (на початок 2013 р.)
Кзнош =   = 0, 64 (на кінець 2013 р.)
2. Коефіцієнт придатності (Кприд) розраховується як відношення залишкової вартості основних фондів (ОФ) до їх первісної вартості (ОФп).
Кприд=  = 0, 39 (на початок 2013 р.)
Кприд=  = 0, 36 (на кінець 2013 р.)
Отже, було розраховано усі показники, які стосувались складу, руху та стану основих фондів, і можемо побачити, що в цілому основні засоби використовуються майже у повному обсязі і вони знаходяться з задовільному стані.
Мета економічного аналізу полягає у визначенні ступеня забезпечення підприємства основними фондами за умови найінтенсивнішого їх використання та пошуку резервів підвищення фондовіддачі.
Проте, на досліджуваному підприємстві не можна розрахувати дану інформацію щодо ефективності використання ОЗ, тому що дане підприємство використовує засоби для роботи з установленням, поставкою, ремонтуванням водопостачання по місту не враховуючи кількість наданої послуги.
 
3.7. Аналіз фінансового стану бюджетних установ
 
Фінансовий стан підприємства – це сукупність економічних параметрів, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Фінансовий стан підприємства характеризує забезпеченість власними оборотними коштами, оптимальне співвідношення запасів товарно-матеріальних цінностей з потребами виробництва, своєчасне проведення розрахункових операцій, платоспроможність [4].
Першочергові завдання аналізу фінансового стану:
- виявлення забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами і перевірка їх цільового використання;
- оцінка ступеня виконання планових фінансових заходів, програм, плану фінансових показників;
- визначення платоспроможності підприємства і ліквідності балансу;
- оцінка дотримання фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни;
- оцінка ефективності використання капіталу;
- оцінка оборотності капіталу;
- оцінка ділової активності підприємства [11].
Джерелами інформації для проведення аналізу фінансового стану підприємства є фінансова звітність:
-»Баланс», Ф № 1;
- «Звіт про фінансові результати», Ф № 2;
- «Звіт про рух грошових коштів», Ф № 3;
- «Звіт про власний капітал», Ф№ 4.
Фінансування КП «Чернівціводоканал» частково здійснюється на рахунок державного і місцевого бюджетів. Проте, як було вже зазначено, в цілому підприємство самофінансується.
Необоротні активи підприємства – це сукупність господарських засобів, що використовуються протягом тривалого часу, вартість яких поступово зменшується у зв'язку із фізичним і моральним зносом. Проаналізуємо дану статтю обліку в табл. 7. 1.
 
Таблиця 7.1.
Оцінка складу, динаміки і структури необоротних активів КП «Чернівціводоканал» за 2012-2013 рр.
 
З таблиці 7. 1. можна побачити, що необоротні активи установи складались з нематеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій та основих засобів. В цілому можна побачити зниження необоротних активів на 5, 06%. В свою чергу, нематеріальні активи знизились на 22, 22%, незавершені капітальні інвестиції зросли на 9, 61%, основні засоби знизились на 5, 06%.
Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Тому, проведемо аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості КП «Чернівціводоканалу» з усіма оборотними активами підприємства в табл. 7. 2.
 
Таблиця 7.2.
Оцінка складу та динаміки оборотних актиків КП «Чернівціводоканал» за 2012-2013рр.
 
Можна з табл. 7. 2. побачити, що найбільше оборотних коштів представлена дебіторською заборгованістю за продукцію, товари, роботи, послуги- на поч. року 37, 42%, на кінець 38, 94%, значна частина іншими оборотними активами на поч. і кін. року 26, 64% та 36, 43% відповідно. Запаси становлять на поч. і кін. року 5, 35% та 5, 61% відповідно. Грошові кошти мають незначну роль у структурі оборотних активів.
В цілому майно підприємства за аналізований період зросло на 357 тис. грн. або на 1, 31%, що може свідчити про збільшення обсягів діяльності. Це відбулося за рахунок інших оборотних активів на 2801тис. грн.
Позитивно впливає на підприємство дебіторська заборгованість за розрахунками, оскільки вона зменшилась в цілому на 53, 42%.
Розглянемо кредиторську заборгованість підприємства в табл. 7. 3.
 
Таблиця 7.3.
Оцінка складу та динаміки поточних зобов’язань і забезпечень на КП «Чернівціводоканал» за 2012-2013рр.
 
З таблиці 7. 3. можемо побачити, що в цілому кредиторська заборгованість зросла на 9066 тис. грн. або на 13, 66%. Це є негативною тенденцією, оскільки це негативно відображається на працівниках підприємства. В свою чергу КЗ за товари, роботи, послуги зросла на 11663 тис. грн. або 37%, за розрахунками з бюджетом знизилась на 4402 тис. грн. або на 55, 38%, за розрахунками з оплати праці зменшилась на 794 тис. грн. або на 33, 07%. Зрозуміло, що підприємству слід розплачуватись з боргами, бо це показує негативну ситуацію на підприємстві.
Далі проаналізуємо фінансову стійкість КП «Чернівціводоканалу» в табл. 7. 4.
 
Таблиця 7.4.
Коефіцієнтний аналіз фінансової стійкості КП «Чернівціводоканал» за 2012-2013 рр.
 
Дані табл. 7. 4. показують, що додатні значення забезпечення запасів та оборотних активів ВОК, також маневреностіі ВОК обумовлені присутністю у підприємства власного оборотного капіталу, що у певній мірі підвищує його фінансову стійкість.
Отже, в загальному, у підприємства нормальна фінансова стійкість, хоча воно в свою чергу є неприбутковим.
 
ВИСНОВКИ
 
Отже, при дослідженні КП «Чернівціводоканал» було вияснено, що основною його діяльністю є задоволення потреб споживачів, а саме постачання води населенню та виконання робіт, пов’язані з нею.
Дана установа не є бюджетною повністю, оскільки кошти з держави виділяються дуже рідко, у зв’язку з цим, установа самостійно оплачує борги, виплачує заробітну плату працівникам тощо.
Негативним явищем на дослідвуваному підприємстві було виявлено те, що воно працює в збиток, велика заборгованість є перед установою, а також взята велика сума кредиту, яку КП «Чернівціводоканал» поступово виплачує з розрахункового рахунку в банку.
Було виявлено, що в цілому підприємство дотримується нормативної бази.
Хотілось би зазначити щодо основних засобів підприємства: в цілому більшість з них не устарілі, але все одно час від часу закуповуються нові.
Щодо обліку грошових коштів, то впринципі, всі операції проходять через банки, з якими КП «Чернівціводоканал» співпрацює, а саме «Апекс-банк» та «Діамант-банк».
Заробітна плата на підприємстві ведеться на комп’ютері в програмі «ИС-про». Вона є дуже легкою у використанні, оскільки не треба вручну вираховувати, до прикладу, відпрацьовані робочі дні в місяці, автоматично в базі занесено усі дані працівників, що дає з можливість швидко відшукати того, кому треба вирахувати із заробітної плати аліменти тощо.
Є недолік стосовно обліку дебіторської заборгованості. Він ведеться за допомогою декількох програм, таких як 1С. Підприємтво та застарілої програми FAR, яку вже практично ніде не використовують. КП «Чернівціводоканал» можна запропонувати удосконалити програму 1С. Підприєство для всього бухгалтерського обліку, враховуючи при цьому специфіку своєї діяльності.
Що стосується фінансування з бюджету, то він відсутній по факту. На початку кожного року підприємство складає план використання бюджетних коштів, розраховує на них, проходить довгий час, держава ніби дозволяє використовувати заплановані підприємством кошти, але по суті, їх немає у держави, щоб надати установі ними користуватись. Це негативно пливає на стан підприємства, оскільки після цього КП «Чернівціводоканал» бере в кредит гроші, а потім, з часом, виплачує разом із відсотками, що знов ж таки, зменшує його прибуток.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  1. Аналіз діяльності бюджетних установ. – [Електронний ресурс]. – Доступ. – http: //bibliofond. ru/view. aspx? id=665254
  2. Атамас П. Й. Облік у бюджетних установах: [навч. посібн. ] / П. Й. Атамас – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 288 с.
  3. Грабовецький Б. Є. Економічний аналіз: [навчальний посібник] / – К. : Центр учбової літе-ратури, 2009. – 256 с. – [Електронний ресурс]. – Доступ. – http: //pidruchniki. ws/12980108/ekonomika/analiz_vikoristannya_robocho
  4. Івахненков С. В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: [навч. посібн. ] / С. В. Івахненков – К: Знання-прес, 2003 р. – 349 с. – [Електронний ресурс]. – Доступ. – http: //pidruchniki. ws/18210712/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/pobudova_strukturi_oblikovogo_aparatu
  5. Ковальчук К. Ф. Банківські операції: [навчальний посібник] / К. Ф. Ковальчук, І. В. Вишнякова, Л. М. Савчук, І. Г. Сокиринська – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 326 с. – [Електронний ресурс]. – Доступ. – http: //pidruchniki. ws/1924070146475/bankivska_sprava/analiz_vikoristannya_fondu_robochogo_chasu
  6. Михайлов М. Г. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: [навчальний посібник] / М. Г. Михайлов. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – [Електронний ресурс]. – Доступ. – http: //pidruchn iki. ws/10160520/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/osoblivosti_finansovo-gospodars koyi_diyalnosti_byudzhetnih_ustanov
  7. Мних Є. В. Економічний аналіз установах: [навчальний посібник] / Є. В. Мних. – К. : Знання, 2011. – 630 с. – [Електронний ресурс]. – Доступ. – http: //pidruchniki. ws/1414011341868/ekonomika/analitichniy_protses_yogo_osoblivosti_umovah_zastosuvannya_suchasnih_informatsiynih_tehnologiy_sistem
  8. Основи обліку в бюджетних установах: [навч. посібн. ] – [Електронний ресурс]. – Доступ. – http: //djerelo. com/economika/48-osnovu-obliku-v-biudzhetnuh-ustanovah/2854-34-dokymentalne-oformlennya-nadhodzhennya-ta-vybyttya-zapas% D1% 96v
  9. Рзаєва Т Г Економічний аналіз: [навчальний посібник] / Т. Г. Рзаєва. – Хмельницький: ХНУ, 2003. – 198 с.. – [Електронний ресурс]. – Доступ. – http: //lubbook. net/book_248_glava_15_Tema_15. _% D0% 86nforma% D1% 81% D1% 96jjne_zabe. html
  10. Свірко С. В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах: [навч. посібн. ] / С. В. Свірко.  – К. : КНЕУ, 2003. – [Електронний ресурс]. – Доступ. – http: //ukrkniga. org. ua/ukrkniga-text/45/29/
  11. Філліпова Т. В. Особливості аналізу фінансово-господарськоїдіяльності бюджетної організації. / Т. В. Філліпова. – [Електронний ресурс]. – Доступ. –
  12. http: //ukrefs. com. ua/47403-Osobennosti-analiza-finansovo-hozyaiystvennoiy-deyatel-nosti-byudzhetnoiy-organizacii. html
  13. Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку [підручник] / В. Г, Швець. – К. : Знання, 2004. – 447 с. – [Електронний ресурс]. – Доступ. – http: //library. if. ua/book/46/3170. html
  14. Яришко О. В. Фінансовий аналіз бюджетної діяльності / О. В. Яришко. – [Електронний ресурс]. – Доступ. – http: //web. znu. edu. ua/h erald/issues/2008/econom_2008_1/2008-26-06/yarishko. pdf
 
 
 
 
 
 
Фото Капча