Звіт з переддипломної практики на Відкритому акціонерному товаристві Тернопільське об’єднання "Текстерно"

Звіт про власний капітал (форма № 4) – П (С) БО 5

Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5) Наказ № 302

Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6) – П (С) БО 29

5 Звітний період Календарний рік

6 Дата балансу 31 грудня звітного року

7 Порівнянність як якісна характеристика фінансової звітності Передумовою порівнянності є наведення відповідної інформації попереднього періоду і розкриття інформації про облікову політику та її зміну

8 Державний контроль і нагляд за господарською діяльністю Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання в таких сферах: збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин – щодо стану і достовірності бухгалтерського обліку та звітності

9 Обов'язковість первинного та бухгалтерського обліку Усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також подавати відповідно до вимог закону фінансову звітність і статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом, або з порушеннями порядку, установленого законом

10 Аудит річної фінансової звітності Достовірність і повноту річного балансу та звітності господарського товариства у випадках, визначених законом, має бути підтверджено аудитором (аудиторською організацією) 

11 Хто подає фінансову звітність На підставі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність

12 Хто подає консолідовану та зведену фінансову звітність Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов'язані складати і подавати консолідовану фінансову звітність. Об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено засновницькими документами об'єднань підприємств відповідно до законодавства

13 Хто підписує фінансову звітність Фінансову звітність підписують керівник і бухгалтер підприємства

14 Кому надається фінансова звітність Підприємства зобов'язані надавати річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до засновницьких документів, якщо інше не передбачено Законом № 996. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність надається відповідно до законодавства

Фінансова звітність надається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до засновницьких документів, а також згідно із законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики та податковим органам

15 Терміни подання фінансової звітності Не пізніше 20 лютого наступного за звітним року 

Для консолідованої та зведеної фінансової звітності – не пізніше 15 квітня наступного за звітним року

16 Дата подання фінансової звітності для підприємства Нею вважається день фактичної передачі звітності за належністю, а в разі направлення її поштою -дата отримання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата

17 Оприлюднення фінансової звітності Відкриті акціонерні товариства, підприємства – емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні5 фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднити річну фінансову звітність і консолідовану звітність шляхом опублікування у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань

18 Інвентаризація Перед складанням річної фінансової звітності є обов'язковим проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства

19 Контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність Контроль законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами

20 Відповідальність за ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку Передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ). За ті ж дії протягом року – штраф у розмірі від 10 до 20 НМДГ

21 Відповідальність за неподання фінансової звітності Передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 8 до 15 НМДГ. За ті ж дії протягом року – штраф у розмірі від 10 до 20 НМДГ

22 Відповідальність за порушення порядку надання даних державних статистичних спостережень Передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу: – для громадян – від 3 до 5 НМДГ; – для посадових осіб та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності – від 10 до 15 НМДГ. За ті ж дії протягом року: – для громадян – від 5 до 10 НМДГ; – для посадових осіб та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності – від 15 до 20 НМДГ

 

Складена фінансова звітність за 2008 р. по ВАТ «Текстерно» подана у Додатку № 15 «Баланс» та Додатку №16 «Звіт про рух грошових коштів».

 

 

Для повної та достовірної інформації на кожному підприємстві, незалежно від форми власності повинні здійснюватись відповідні перевірки, як правило раз на календарний рік. На ВАТ «Текстерно» також існують певні контролюючі органи.

Тобто створюється відповідна ревізійна комісія, метою діяльності якої є перевірки правильності здійснених розрахунків між постачальниками, підрядниками, бюджетом, працівниками тощо, достовірності наданих фактів та повноти відображення інформації щодо здійснених господарських операцій.

До методів фінансового контролю належать конкретні способи (прийоми), що застосовуються при здійсненні контрольних функцій. Методи фінансового контролю:

Ревізія;

Перевірка;

Аналіз фінансового стану;

Аудит;

Фінансові експертизи;

Службове розслідування;

Слідство;

Обстеження;

Інспекція;

Нагляд;

Спостереження;

Інвентаризація.

Аналіз фінансового стану – це вивчення періодичної або річної фінансово-бухгалтерської звітності.

Обстеження (тематична перевірка) – перевірка фінансового стану підконтрольного об'єкта для з'ясування його фінансових можливостей, майнового стану; проводиться за низкою питань або за визначеною темою через ознайомлення на місці з певними ділянками господарської чи фінансової діяльності. Характерним для обстеження є використання таких прийомів, як анкетування, опитування, зіставлення фактичного стану справ із нормативним, тобто перевіряють стан дотримання нормативів, інструкцій, лімітів, установлених законодавством. Обстеження є одним із методів попереднього контролю.

Аудит – форма контролю, що є незалежною експертизою стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів і балансів.

Мета аудиту – підтвердити достовірність показників балансу й фінансової звітності, а також перевірити, чи ведеться бухгалтерський облік згідно з чинними в державі нормативно-правовими положеннями.

Аудит відрізняється від ревізії не тільки цілями здійснення, а й організаційними формами його проведення. Аудит виконують незалежні аудиторські фірми чи особи, які здійснюють приватну підприємницьку діяльність і мають сертифікат і ліцензію на проведення аудиту, причому на платній основі за договорами з адміністрацією різних підприємницьких структур, які бажають одержати такі аудиторські послуги.

Експертиза – форма державного фінансового контролю, яка передбачає дослідження й оцінювання законодавчих та інших-нормативно-правових актів, фінансових та економічних результатів діяльності, підготовку обґрунтованих висновків і пропозиції для прийняття рішень щодо об'єкта експертного дослідження.

Службове розслідування – це форма контролю дотримання1 працівниками підприємств, організацій службових обов'язків, а також нормативно-правових актів, які регулюють виробничі відносини. Проводиться спеціальною комісією за наказом керівника підприємства в разі виявлення крадіжок, нестач, втрат.

Нагляд – здійснюється органами контролю стосовно суб'єктів, які отримали від цього органу дозвіл або ліцензію на здійснення певних видів діяльності (наприклад, банківський і валютний нагляд).

Спостереження – постійний контроль з боку кредитних установ за цільовим витрачанням кредитних ресурсів, який передбачає загальне ознайомлення зі станом фінансової діяльності об'єкта контролю.

Інспекція – перевірка стану фінансів підприємств на місцях, яку періодично здійснюють державні органи для ознайомлення із загальним станом справ на місцях і надання оперативної практичної допомоги.

Інвентаризація – це перевірка відповідності фактичної наявності матеріальних цінностей і засобів у місцях їхнього зберігання даним бухгалтерського обліку. За допомогою цього прийому фактичного контролю перевіряючі можуть переконатися у вірогідності даних бухгалтерського обліку, проконтролювати дотримання умов по забезпеченню схоронності матеріальних цінностей і засобів, а також визначити розмір надлишків або недостач, виявлених у цілому по підприємству або в розрізі матеріально відповідальних осіб.

Виконання робіт із порівняння даних бухгалтерського обліку про залишки цінностей, що перевіряються, з їхньою фактичною наявністю доручається спеціально створеній комісії. При здійсненні внутрішньогосподарського контролю склад інвентаризаційної комісії визначає керівник підприємства. Коли інвентаризація проводиться з ініціативи різних контролюючих органів, у робочу комісію повинен входити представник організації, яку перевіряють. І в першому, і в другому випадках обов'язкова присутність матеріально відповідальної особи.

Часткові інвентаризації спрямовані на перевірку окремих найменувань цінностей. У цьому випадку контролю піддається сировина, що становить основу вироблених продуктів, дорогі матеріали, будівельні матеріали, а також матеріальні цінності, по яких були виявлені розбіжності в ході інвентаризацій, проведених раніше.

Ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, за дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку та звітності. Це спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнень і крадіжок матеріальних цінностей та коштів. Ревізія є системна діяльність спеціальних органів фінансового контролю з дослідження звітної документації, правильності ведення обліку та звіту. Здійснюється з метою запобігання фінансовим зловживанням. За наслідками ревізії складають акт ревізії – службовий двосторонній документ, який підтверджує факт проведення відповідної ревізії, відображає її результати за наслідками певних фінансово-господарських операцій або діяльністю підприємства загалом і є носієм доказової інформації про виявлені та систематизовані за економічною однорідністю недоліків господарювання й порушення законів та інших нормативно-правових актів. Підписують акт керівник ревізійної групи, керівник підприємства, бухгалтер.

Перевірка – це обстеження та вивчення певних ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації чи їх підрозділів. Перевірка передбачає окрему контрольну дію. Під час перевірки відбувається зіставлення фактичних даних контролю з даними, що відображені в первинній документації. Наслідки перевірки оформлюються довідкою чи доповідною запискою.