Адаптація українського законодавства у сфері регулювання діяльності акціонерних товариств до норм європейського права: проблемні питання

«Директива про гармонізацію вимог щодо прозорості відносно інформації про емітентів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку» [1], встановлює до акціонерних товариств вимогу забезпечувати доступ дорічної фінансової звітності хоча б протягом 5 років.

Також відповідно до вказаної директиви у вітчизняному законодавстві необхідно передбачити обов’язкове оприлюднення проміжних фінансових звітів за перше півріччя, що мають включати наступні відомості (ст. 5 та ст. 6) :

• короткий перелік фінансових звітів;
• проміжний адміністративний звіт (загальний опис фінансового стану, пояснення важливих подій та угод за певний період та їх вплив на фінансовий стан емітента та контрольованих ним підприємств) ;
• офіційні звіти посадових осіб, виконані всередині товариства.

Одинадцята директива Ради [9] встановлює вимоги до розкриття інформації про філії, які відкриваються в інших країнах. Відповідно до цієї директиви, якщо відкриття філії акціонерного товариства здійснюється на території однієї з країн ЄС іншою або у разі відкриття філії товариством з третьої держави, чиє правове становище схоже до акціонерних товариств, то розкриття інформації про філію здійснюється за законодавством цієї країни.

Відповідно до ст. 5 закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» [6] іноземні суб’єкти господарювання мають право здійснювати діяльність в Україні шляхом відкриття відокремленого підрозділу, який не набуває статусу юридичної особи. Проте на сьогодні інформація, що міститься в Реєстрі представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, відповідно до п. 5 Наказу «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні» [8], є конфіденційною.

Взагалі є неприпустимим, коли обмежується доступ до інформації про відокремлені підрозділи акціонерних товариств, юридичних осіб в цілому.

Таким чином, необхідно прописати норму, яка б передбачала реєстрацію філій товариств, правовий статус яких (товариств) подібний до статусу акціонерних товариств, із включенням до реєстру наступної інформації та можливістю вільного доступу до неї:

• адреса, види діяльності, припинення діяльності філії;
• реєстр, де знаходяться документи компанії, та номер справи;
• фінансова звітність компанії; уповноважені представники.

Доцільно було б включити цю статтю до закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприєм- ців» [5].

Згідно із правом ЄС, поглинання (приєднання) не є окремим видом припинення юридичної особи як у праві України, а злиття тлумачиться набагато ширше. Згідно з Третьою директивою ЄС [16], злиттям є як створення нової юридичної особи, до якої переходять усі права та обов’язки компаній, які беруть участь у злитті, з одночасним їх припиненням, так і перехід таких прав та обов’язків до вже існуючої компанії [2, с. 467]. Однак, на нашу думку, така різниця тлумачення термінів не принципова та не потребує змін законодавства.

Аналіз Третьої директиви Ради [16] дає можливість зробити висновок, що процедура злиття та поглинання за законом «Про акціонерні товариства» [3] потребують наступного вдосконалення:

По-перше, відповідно до ст. 17 Директиви [16] необхідно передбачити положення, що визначало б точну дату/момент набрання чинності угоди про злиття/поглинання (наприклад, випуск акцій тощо).

По-друге, закон «Про акціонерні товариства» [3] не вказує умови та підстави визнання поглинання та злиття недійсними, тому необхідно імплементувати положення статті 22 Третьої директиви Ради [16]:

• поглинання/злиття може бути визнане недійсним лише рішенням суду;
• поглинання/злиття може бути визнане недійсним протягом 6 місяців після набрання чинності угоди про злиття;
• поглинання/злиття може бути визнане недійсним тільки: або за відсутності адміністративного нагляду за правомірністю злиття; або якщо злиття не було належно оформлене чи завірене; або коли доведено, що рішення загальних зборів є або може бути визнане недійсним відповідно законодавству;
• недійсність поглинання/злиття не тягне недійсності зобов’язань, набутих після злиття/поглинання;
• судом має бути наданий час для усунення порушень, що мали місце під час по- глинання/злиття, якщо є можливість виправити такі порушення;
• рішення суду про визнання поглинан- ня/злиття недійсним має бути опубліковане в офіційному друкованому або електронному ЗМІ.

Шоста директива Ради [18] передбачає два види: шляхом утворення нових товариств та шляхом придбання (передбачає перехід прав та обов’язків від одного акціонерного товариства до двох чи більше, які отримають майно акціонерного товариства, що ділиться, а його акціонери отримують частки у товариствах-правонаступ- никах).

Процедура поділу шляхом придбання має певні особливості, які слід передбачити в законі «Про акціонерні товариства» [3], як і сам поділ акціонерних товариств шляхом придбання. Особливістю цієї процедури є необов’язковість затвердженняпроекту поділу товариствами-правонаступ- никами за дотримання наступних умов: 

• оприлюднення проекту поділу здійснене кожним з товариств-правонаступни- ків, не пізніше, ніж за місяць до дати проведення загальних зборів товариства, що ділиться, на яких ухвалюється рішення про затвердження проекту умов поділу;
• протягом принаймні місяця до дати, зазначеної в попередньому пункті, усім акціонерам кожного товариства-правонаступника має бути забезпечене право ознайомитися з проектом, фінансовою та бухгалтерською звітністю, звітами органів управління за місцезнаходженням товариства;
• одному або більше акціонерам одного з товариств-правонаступників, які володіють мінімальною часткою капіталу, має бути забезпечене право вимагати скликання загальних зборів такого товариства-пра- вонаступника для затвердження поділу. Ця мінімальна частка не може бути більшою за 5%.

Щодо адаптації положень про поділ як шляхом утворення нових товариств, так і шляхом придбання мають бути встановлені: умови та підстави визнання поділу недійсним (вони є ідентичними до умов та підстав визнання поглинання/злиття недійсним) ; дата/момент набрання чинності угоди про поділ (ідентичні до процедури злиття/поглинання).