Адміністративно-правове забезпечення управління комунікаціями

Мета: вивчення понять організаційно-правових засад управління комунікаціями, системи органів управління транспортом і шляховим господарством: залізничнім транспортом, морським і річковим транспортом, цивільним повітряним транспортом, трубопровідним транспортом і шляховим господарством.

 

Під управлінням комунікаціями розуміють управління транспортом, зв'язком, мережами й системами паливного, енергетичного та водного постачання, тобто управління всіма галузями господарства, що обслуговують сфери виробництва (промисловість, агропромисловий комплекс тощо) та життєдіяльність людей, але не створюють матеріальних цінностей.

В Україні діє єдина транспортна система, яка повинна відповідати вимогам суспільного виробництва й національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки.

До єдиної транспортної системи належать: транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт і метрополітен) ; промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний транспорт; шляхи сполучення загального користування.

Державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України (далі – Мінтранс України), спеціально уповноважені на те органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування

 

1. Організаційно-правові засади управління комунікаціями.
2. Органи управління транспортом і шляховим господарством: залізничним транспортом, морським і річковим транспортом, автомобільним транспортом, цивільним повітряним транспортом, трубопровідним транспортом, шляховим господарством.

 

 

У широкому плані під управлінням комунікаціями розуміють управління транспортом, зв'язком, мережами й системами паливного, енергетичного та водного постачання, тобто управління всіма галузями господарства, що обслуговують сфери виробництва (промисловість, агропромисловий комплекс тощо) та життєдіяльність людей, але не створюють матеріальних цінностей.

Термін «комунікації» означає шляхи сполучення, сукупність усіх видів шляхів сполучення, які підготовлено та влаштовано таким чином, щоб забезпечувати процес переміщення людей і вантажів різного призначення, і є складовою частиною кожного виду транспорту. Регулювання діяльності транспорту й зв'язку належить до різних галузей права: адміністративного, цивільного, фінансового та ін.

Управління транспортом і зв'язком регулюють закони, кодекси, статути, положення про окремі види транспорту й зв'язку. Організаційно-правові, економічні засади діяльності транспорту визначає Закон України «Про транспорт» від 10 листопада 1994 р..

В Україні діє єдина транспортна система, яка повинна відповідати вимогам суспільного виробництва й національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки.

До єдиної транспортної системи належать: транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт і метрополітен) ; промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний транспорт; шляхи сполучення загального користування.

Правовий статус залізничного транспорту визначає Закон України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 р., а також Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р., морського – Кодекс торгового мореплавства України, річкового – Водний кодекс України, авіаційного – Повітряний кодекс України, автомобільного – Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р. (в редакції від 10 листопада 1994 р.), а також Статут автомобільного транспорту України, трубопровідного – Закон України «Про трубопровідний транспорт» від 15 травня 1996 р.

 

 

Державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України (далі – Мінтранс України), спеціально уповноважені на те органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування. Мінтранс України є центральним органом, що забезпечує управління транспортом на території всієї держави. Діяльність Мінтрансу України регулює Положення про нього, затверджене Указом Президента України від 11 травня 2000 р.

Мінтранс України

• реалізує державну політику в галузі транспорту й дорожнього господарства;
• сприяє структурній перебудові економіки України;
• здійснює керівництво транспортно-дорожнім комплексом;
• несе відповідальність за його розвиток;
• координує роботу об'єднань, установ, підприємств і організацій залізничного, морського, річкового, авіаційного, автомобільного та дорожнього господарства, які входять до сфери його управління.

На Мінтранс України покладено такі завдання: здійснення державного управління транспортним комплексом України; реалізація державної політики становлення й розвитку транспортного комплексу України для забезпечення своєчасного, повного та якісного задоволення потреб населення й суспільного виробництва в перевезеннях; забезпечення взаємодії та координації роботи автомобільного, авіаційного, залізничного, морського й річкового транспорту та дорожнього комплексу; здійснення заходів щодо створення єдиної транспортної системи України; створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту всіх форм власності; забезпечення входження транспортного комплексу України до європейської та світової транспортних систем.

Відповідно до цих завдань Мінтранс України: забезпечує виконання єдиної державної економічної, тарифної, інвестиційної, науково-технічної та соціальної політики на транспортно-дорожньому комплексі; забезпечує захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування; сприяє розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків, а за дорученням Кабінету Міністрів України представляє інтереси транспортно-дорожнього комплексу в міжнародних організаціях й укладає міжнародні договори; видає ліцензії на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів залізничним та автомобільним (крім країн СНД), повітряним, річковим, морським транспортом; контролює дотримання ліцензійних умов під час здійснення цих видів діяльності; здійснює контроль за додержанням підприємствами законодавства й міжнародно-правових норм тощо.

Щодо завдань органів, які входять до системи Мінтрансу України, то стосовно них здійснюється розмежування їх повноважень.

 

 

Через Мінтранс України здійснюється управління залізничним транспортом держави. До складу залізничного транспорту належать підприємства залізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, рухомий склад залізничного транспорту, залізничні шляхи сполучення, навчальні заклади, технічні школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної