Адміністративно-правові засади управління внутрішніми справами

Правову основу здійснення органами внутрішніх справ дозвільної системи становлять чисельні нормативні акти різної юридичної сили. Сучасне законодавство України йде шляхом розширення повноважень органів дозвільної системи. Так, змінами, які було внесено до Положення про дозвільну систему, з кола її предметів вилучили наркотичні, психотропні й радіоактивні речовини. Тепер порядок обігу цих речовин повністю врегульований відповідними законами й підзаконними нормативними актами відомчої спрямованості. 

Органи внутрішніх справ організовують роботу щодо здійснення дозвільної системи через структурні підрозділи міліції громадської безпеки (відділи, відділення, групи дозвільної системи), старших інспекторів дозвільної системи, а також дільничних інспекторів міліції. 

Нормативні акти регламентують, наприклад, порядок виготовлення, продажу, придбання й перевезення сильнодіючих отрут; порядок відкриття майстерень по виготовленню й ремонту вогнепальної і холодної зброї та піротехнічних майстерень, стрілецьких тирів, магазинів, у яких здійснюють продаж зброї та боєприпасів до неї. 

Здійснення дозвільної системи стосовно цих об'єктів покладено на органи міліції. 

Значну частину діяльності органів внутрішніх справ щодо здійснення дозвільної системи займає видача відповідних дозволів (наприклад, дозволи на виготовлення, придбання, зберігання й перевезення вибухових матеріалів видають тільки державним підприємствам, установам і організаціям). Громадяни України користуються правом придбання мисливської гладкоствольної зброї після досягнення 21 – річного віку, а мисливської нарізної – 25-річного віку. Нормативними актами врегульовано умови та порядок видачі дозволів на придбання й зберігання (носіння) газових пістолетів і револьверів та патронів до них. Дозволи на придбання й зберігання (носіння) газової зброї видають громадянам, які досягли 18-річного віку, за умови наявності висновку (довідки) медичного закладу про те, що за станом здоров'я вони можуть володіти спеціальним засобом самооборони, а також ознайомлення з порядком їх зберігання (носіння) й застосування. Суб'єктам підприємницької діяльності видають дозволи на придбання газових пістолетів і револьверів з метою захисту життя, здоров'я, честі та гідності своїх працівників. При цьому дозвіл на зберігання (носіння) газової зброї оформляють на конкретних працівників, до яких висувають ті ж вимоги, що й до окремих громадян. 

Положенням про дозвільну систему врегульовано також умови та порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток із зображенням Державного Герба України, простих трикутних печаток, металевих печаток для посвідчень, спеціальних перепусток, металевих гербових печаток для установ Національного та комерційних банків України й підприємств зв'язку і кутових банківських штампів тощо. Інші штампи та вироби (пломбіратори, факсиміле, штемпелі тощо) виготовляють без дозволів органів внутрішніх справ. Важливе значення для охорони безпеки й громадського порядку має дотримання правил дозвільної системи при поводженні з вибуховими речовинами, які широко використовують у народному господарстві. 

Передбачено, що дозволи (ліцензії) на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття й функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширено дозвільну систему, видають строком на три роки. Дозволи на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин видають на строк до трьох місяців. Організацію обліку й контролю за об'єктами дозвільної системи покладено на органи внутрішніх справ. Здійснюючи профілактичні заходи, працівники органів внутрішніх справ виявляють і вилучають у населення зброю, боєприпаси, вибухові матеріали, сильнодіючі отруйні, наркотичні та радіоактивні речовини, печатки й штампи, які зберігають незаконно. 

За порушення правил дозвільної системи встановлено дисциплінарну, адміністративну, матеріальну й кримінальна відповідальність. 

Адміністративна відповідальність наступає за порушення правил дозвільної системи, які КпАП України визнає адміністративними проступками. Види таких правопорушень та відповідальність за їх вчинення передбачено статтями 94, 133, 189, 190-1954 КпАП Україн

 

 

Виходячи з вище сказаного, можна зробити висновок, що жодна держава ще не відмовилася й не відмовиться від державного управління як із політичних, так і з соціальних причин. Державно-управлінська діяльність завжди була і буде необхідною, а її форми й методи диктують умови суспільного життя. Сьогодні відбуваються процеси, що свідчать про зменшення прямого управлінського впливу на деякі сторони суспільного життя, але в такій сфері, як адміністративно – політична діяльність, загальний обсяг, прямого управлінського впливу не зменшується. Одночасно держава все більше й більше стає на шлях формування сильної виконавчої влади, спроможної забезпечити необхідний рівень управління суспільними відносинами. 

Підсумовуючи викладене зазначимо, що сфера внутрішніх справ є багатоаспектною, оскільки містить різні види (групи) суспільних відносин, які складаються у господарчій, фінансовій, житлово-комунальній, медичній, соціальній, правоохоронній та інших сферах життєдіяльності держави. Як об’єкт управління внутрішні справи необхідно розглядати у широкому та вузькому значенні. У широкому – як сукупність усіх існуючих в державі напрямків (видів, сфер) діяльності, що дозволяють забезпечити її стале функціонування та розвиток. захистом прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, боротьбою із правопорушеннями, забезпеченням громадського порядку, громадської безпеки та власності, тобто складають основу забезпечення внутрішньої безпеки від такого виду внутрішніх загроз як правопорушення. 

Управління внутрішніми справами визначено як самостійний вид державного управління, який має правоохоронний характер, здійснюється органами загальної та спеціальної компетенції і спрямований на забезпечення реалізації, охорони та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб та прав і законних інтересів юридичних осіб, боротьбу з правопорушеннями, забезпечення охорони та захисту громадського порядку, громадської безпеки та власності. 

До елементів (напрямків) організаційної діяльності у сфері управління внутрішніми справами віднесено: 

1) аналітичну роботу; 

2) планування роботи; 

3) проведення інструктажів, нарад, зборів трудового колективу та інших подібних масових заходів; 

 4) діловодство; 

5) забезпечення управління внутрішніми справами (правове, інформаційне, кадрове, матеріально-технічне, фінансове) ; 

6) організацію взаємодії та координування під час управління внутрішніми справами; 

7) організацію контролю та нагляду за його здійсненням; 

8) масово-роз’яснювальну роботу як серед населення, так і серед персоналу органів спеціальної компетенції 

 

 

1. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін. ; За ред. Ю.П. Битяка; К. : Юрінком Інтер, 2006. C. -5

2. В.К. Колапков, О.В. Кузьменко “Адманістративне право України”, підручник, Київ, 2005 р. C. -6

3. В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко “Адміністративне право України”, Київ, 2004 р. 

4. Конституція України із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-ІV від 8 грудня 2004року. К. : Велес 2006. 

5. Закон України «Про оборону» від 6 грудня 1991 р. 

6. Закон України «Про Збройні Сили України» від 6 грудня 1991 р. 

7. Закон України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 р. C. -10

8. Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р. C. -7, 11, 21

9. Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р. C. -18

10. Закон України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» від 26 березня 1992 р. C. -20

11. Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22 червня 2000 р. 

12. Закон України «Про алтернативну (навійськову) службу» (в редакції від 18 лютого 1999 р.). 

13. Кодекс України про адміністративні правопорушення станом на 23 жовтня 2006 р. ; К. : Велас, 2006. 

14. Закон України «Про оперативно – розшукову діяльність « від 18 лютого 1992р C. -12

15. Закон України «Про організаційно – правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30 червня 1993р

16. Закон України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» від10 січня 2002р C. -10

17. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел Л.Л Попова 1990рC. -20

18. Адміністративна відповідальність І.П. Голосніченка2007р C. -8

19. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ І. П. Голосніченка1995р

20. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх прав України: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991р. // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – К., 1993р

21. Положення про Міністерство внутрішніх справ Затверджено Указом Президента України від 17 жовтня 2000р

22. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. А. Т. Комзюка. 3-е вид., доопр. – Харків: Харківський нац. ун-т внутр. справ, 2007. 

23. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю. П. Битяка. – Харків: Право, 2000р

24. Административное право Украины: Учебник / Под общей ред. С. В. Кивалова. – X. : «Одиссей», 2004р

25. Проект Концепції реформування системи Міністерства внутрішніх справ України. – К. : МВС України. – 2007р.