Актуальні проблеми сучасної психології

гармонійної особистості як суб’єкта суспільно-особистісних цінностей;

громадянина як патріота;

компетентного фахівця як суб’єкта діяльності.

Зазначений цілісний розвиток людини у контексті інтегрального формування трьох її аспектів передбачає цілісний й комплексний розгляд зазначеного процесу, коли формування особистості, громадянина і фахівця мають вивчатися спільно у площині загальних методологічних принципів у контексті спільного вивчення й аналізу ціннісної, ідеологічної і діяльнісної сфер людини. Тому евристичним та перспективним можна вважати такий комплексний напрям сучасного психолого-педагогічного та, взагалі, гуманітарного, дослідження, як професійний розвиток особистості. В ідеалі можна говорити про психолого-педагогічну програму дослідження феномену громадянського розвитку особистості професіонала, що передбачає поєднання в одному теоретико-методологічному полі трьох цілей розвитку людини у системі освіти.

Розвивально-професіографічні засади актуальності та доцільності дослідження проблеми професійного розвитку особистості педагога зумовлюються загальнонауковими закономірностями розвитку людини, професійний розвиток особистості якої здійснюється протягом безперервного становлення педагога-професіонала, що відбувається у системі а) середньої-спеціальної та б) вищої освіти, в) у період подальшої трудової діяльності, яка включає як саморозвиток педагога, так і його самовдосконалення у системі перепідготовки та додаткової професійної освіти, що окреслює андрагогічний аспект професійного розвитку особистості педагога. Суттєво, що саме на третій період розвитку професійних якостей педагога припадає остаточне формування його особистості як фахівця, коли кількісні зміни діалектичним чином трансформуються у якісні. Відтак, професійний розвиток особистості педагога у його найбільш суттєвих аспектах здійснюється на третьому підсумковому етапі становлення педагога- професіонала, що вимагає поглибленого дослідження.

Парадигмальні засади доцільності та актуальності дослідження зумовлюються зазначеною вище докорінною загальноцивілізацій- ною трансформацією сучасного життя, яке знаменується кризою сучасної системи освіти і є складовою глобальної цивілізаційної кризи, що значною мірою зумовлена вузько дисциплінарними установками сучасної освіти, відчуженням її гуманітарних і природничо-наукових компонентів. Наслідок цього явища проявляється у фрагментарності бачення людиною реальності, що в умовах народження постіндустрі- ального інформаційного суспільства не дає людям адекватно реагувати на загострення енергетичної і екологічної кризи, на девальвацію моральних норм і духовних цінностей, калейдоскопічність зміни технологій, нестабільність політичної та економічної ситуації. Науковці зазначають, що нині під лавиною інформації ми страждаємо від нездатності охопити комплексність проблем, зрозуміти зв’язки і взаємодію між речами, які перебувають для нашої сегментованої свідомості в різних сферах. Тому кризу сучасної освіти можна назвати кризою розмаїтості, яка пов’язана передусім з відсутністю однозначного і зрозумілого способу включення освіти в сучасне суспільство, коли проблематичною залишається сама місія і призначення педагога.

Вчені стверджують, що сучасна педагогічна наука в Україні, як і школа, перебувають в кризовому стані, що впливає й на розуміння теоретико-методологічних, концептуальних засад педагогіки, її структури, змісту, на визначення цілей, завдань і змісту, методів навчання та виховання дітей. Кризовий стан педагогічної науки викликав у науковців прагнення, з одною боку, знайти й аргументувати нові засади, нову парадигму своєї науки, а з іншого, – науково описати, підвести науковий фундамент під сучасні інноваційні процеси, що відбуваються в освітньому просторі України.

Зазначений теоретичний аналіз дозволяє говорити про появу нових гуманітарно та професійно орієнтовних парадигм освіти, нових освітніх напрямів, новітніх прогресивних аспектів дискурсу педагогічної думки, які актуалізувалися у контексті цивілізаційних трансформацій та спричинили декларацію десятків нових освітніх парадигм.

Загалом, процес становлення нових освітніх парадигм зумовлює нові вимоги до особистості педагога-професіонала, які відбуваються за умов докорінних цивілізаційних змін, які знаменують собою різного роду кризи. Суттєво, що проблема кризи як головного показника епохи цивілізаційних змін, стає однією з ключових проблем гуманітарного знання й порушується у величезній кількості робіт значної кількості вчених, починаючи з кінця XIX століття.

Універсальним проблемним полем нових освітніх парадигм є проблема розвитку особистості, яка, своєю чергою, визначається пев- ною метою, що спрямовує та організує цей розвиток. Якщо найбільш істотною й універсальною властивістю світу в цілому і кожного його окремого елементу є рух, зміна, розвиток, то розвиток людини виступає її фундаментальною характеристикою, системотвірним чинником, що визначає інші людські властивості й особливості. Відтак, наявна парадигмальна множинність підходів до професійного розвитку особистості в системі освіти, а розвиток людини, її особистості постає важливою практичною і світоглядною проблемою, яка особливо гостро стоїть нині перед людством, що увійшло до третього тисячоліття своєї історії.

 

 

Аксіологічна психологія особистості: монографія / З. С. Карпенко. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2009. – 512 с.

Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. Т. 10, вип. 4. Психологія навчан-ня. Генетична психологія. Медична психологія / Ред. : С. Д. Максименко; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., 2008. – 391 с.

Дубасенюк О. А. Психолого-педагогічні фактори професійного становлення вчителя: Монографія / О. А. Дубасенюк. – Житомир. держ. пед. ун., 1995. – 260 с.

Загальна психологія: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К. : А. Г. Н., 2002.

Загальна психологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закладів / За заг. ред. акад. С. Д. Максименка. – К. : Форум, 2000.

М’ясоїд П. А. Загальна психологія: Навч. посіб. / 3-тє вид., випр. – К. : Вища шк., 2004.

Основи психології / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К. : Либідь, 1996.

Психологія: Підручник / Під ред. Ю. Л. Трофімова, 3-тє вид., стереотипне. – К. : Либідь, 2001.

Таланова Ж. В. Трансформація підготовки наукових і науково- педагогічних кадрів вищої кваліфікації в Україні в процесі реформ упродовж 1987-2008 років: досвід для сьогодення / Ж. В. Таланова // Педагогіка і психологія творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук, праць / редкол. : Т. Сущенко (голови, ред.) та ін.. – Запоріжжя. – 2009. – Вип. 54. – 500 с.

Шахов В. І. Базова педагогічна освіта майбутнього вчителя: загально- педагогічний аспект / В. І. Шахов. – Вінниця, 2007. – 383 с.