Акушерство

3) вказівний і середній пальці вводять у піхву;

4) введеним у піхву пальцем визначають стан промежини, стан м'язів тазового дна, піхви (ширину, довжину, особливості стінок, складчастість) ; глибину, болючість склепінь, форму, консистенцію, довжину шийки матки, наявність рубців і розривів, форму зовнішнього вічка. Під час пологів з'ясовують положення та ступінь «зрілості» шийки матки (розм'якшення, згладжування, розкриття), оцінюють краї зовнішнього вічка (товсті, тонкі, ригідні, податливі), цілість плодових оболонок, характер передлеглої частини плоду, її положення та ступінь

просування, обстежують доступну пальпації внутрішню поверхню малого тазу, мис (promontorium), вимірюють діагональну кон'югату.

4. Бімануальне (дворучне) дослідження

Виконується двома руками: пальці правої руки введені у піхву, лівою рукою проводиться пальпація через передню черевну стінку.

Техніка проведення:

1. Пальці, введені у піхву, розміщують у передньому склепінні.

2. Пальцями лівої руки обережно натискають на передню черевну стінку малого тазу, назустріч пальцям правої руки.

3. Зближуючи пальці обох рук, знаходять тіло матки, визначають його положення, форму, величину, консистенцію.

4. Переміщуючи обидві руки від кутів матки до бокових стінок тазу, пальпують маткові труби, яєчники. Ознаки вагітності, що досліджуються при бімануальному дослідженні

1. Ознака Горвіца-Гегара: розм'якшення перешийка матки, що дає змогу при дворучному дослідженні зблизити кінчики пальців.

2. Ознака Снєгірьова: під час дворучного дослідження матка внаслідок механічного подразнення скорочується і стає щільнішою.

3. Ознака Піскачека: у ранні терміни вагітності нерідко визначається асиметрія матки, в одному з її рогів (місце імплантації плідного яйця) з'являється куполоподібне випинання.

4. Ознака Губарєва: легке зміщення шийки матки, що зумовлене розм'якшенням її перешийка.

5. Ознака Гентера: значна антефлексія матки внаслідок розм'якшення її перешийка, а також утворення гребенеподібного виступу на передній поверхні матки по середній лінії.

При розпізнаванні вагітності не слід задовольнятися одним із зазначених симптомів, потрібно враховувати їх сукупність і дані анамнезу

 

У першому, другому, на початку третього триместрів вагітності, коли розміри плоду порівняно невеликі, навколоп-лодових вод відносно багато, його розміщення в порожнині матки досить варіабельне. В останні 2-3 місяці вагітності положення плоду стає більш стійким і зберігається до його народження. Для характеристики розміщення плода у матці користуються спеціальними термінами.

Членорозміщення (habitus) – це співвідношення окремих частин плоду (голови, кінцівок, тулуба), фізіологічним вважається згинальне членорозміщення плоду (habitus flexus), коли тулуб зігнутий, голівка нахилена до грудної клітки, верхні кінцівки

схрещені на грудях, ніжки зігнуті в колінних і кульшових суглобах і притиснуті до живота.

Положення плоду (situs) – це відношення осі плоду до вертикальної осі матки. Вісь плоду – це лінія, що проходить по його спинці від потилиці до куприка. Розрізняють поздовжнє, косе і поперечне положення.

Поздовжнє положення (situs longitudinalis) – вісь плоду співпадає з вертикальною віссю матки.

Поперечне положення (situs transversus) – вісь плоду і вісь матки перетинаються під прямим кутом.

Косе положення (situs obliqus) – вісь плоду і вісь матки перетинаються під гострим кутом.

Позиція плоду (positio) – розташування спинки плоду щодо правого або лівого боків матки. Розрізняють першу та другу позиції.

Перша позиція – спинка плоду обернена до лівого боку матки.

Друга позиція – спинка плоду обернена до правого боку матки. При поперечних і косих положеннях плоду позицію визначають за голівкою.

Вид позиції – відношення спинки плоду до передньої чи задньої стінки матки. Розрізняють передній та задній вид. При передньому виді спинка плоду обернена до передньої стінки матки, при задньому – до задньої.

Передлежання плоду (praesentatio) – розташування крупної частини плоду (голівки чи тазу) щодо площини входу в таз. Відповідно розрізняють головне і тазове передлежання.

Передлегла частина – це та частина плоду, яка знаходиться ближче до входу в малий таз і першою проходить через родові шляхи. Якщо при головному передлежанні найнижче розміщується потилиця, то таке передлежання називається потиличним.

Вставлення голівки – розміщення сагітального шва відносно симфізу і крижового мису (промонторію). Розрізняють осьове, або синклітичне, і позаосьове, або асинклітичне вставлення голівки. При вузькому тазі може виникнути передній або

задній асинклітизм. Передній асинклітизм – у вхід до порожнини малого тазу вставляється передня тім'яна кістка, сагітальний шов розміщений ближче до мису. Задній асинклітизм – у вхід до порожнини малого тазу вставляється задня тім'яна кістка, сагітальний шов розміщений ближче до симфізу.

 

 

 

 

Зовнішнє акушерське дослідження за допомогою прийомів Леопольда-Левицького

При зовнішньому обстеженні вагітних і роділь для визначення розташування плоду в матці застосовується пальпація, яку проводять послідовно, використовуючи 4 прийоми, запропоновані Леопольдом і Левицьким.

Вагітна лежить на твердій кушетці на спині. Лікар чи акушерка стає (або сідає) праворуч від вагітної обличчям до її обличчя.