Аналітична оцінка ефективності господарської діяльності підприємства

Оцінюючи ефективність заходів удосконалення організації управління виробництвом, слід врахувати, що фактичний ефект від такого удосконалення значно вищий суми економії витрат на управління. Удосконалення системи управління не тільки призводить до підвищення продуктивності праці управлінського персоналу, а й сприяє кращій організації і підвищенню результативності праці всіх працівників підприємства, зростанню виробітку, скороченню простоїв людей, техніки тощо. Крім того, підвищується загальна культура виробництва і управління, зміцнюється дисципліна праці, поліпшуються умови, за яких людина в повній мірі може розвивати свої здібності.

Ефективність окремих заходів, пов'язаних з раціоналізацією системи управління (зміна структури управління, норм управління і обслуговування, забезпеченості кваліфікованими кадрами тощо), можна оцінити за допомогою факторного аналізу. При цьому треба обов'язково забезпечити елімінування впливу інших факторів на формування кінцевих результатів виробничо-фінансової діяльності підприємств (якість земель, забезпеченість основними фондами, робочою силою, характер спеціалізації тощо) [11].

На ефективність управління впливають рівень підготовки кадрів, використання спеціалістів згідно з їхньою кваліфікацією, наукова організація праці та інші фактори.

 

 

Оскільки процес управління виробництвом впливає на всю багатосторонню діяльність підприємства, то це дає можливість визначити вплив управлінської праці на безліч показників виробничої діяльності. При цьому ефективність його зводиться до економії, одержуваної від впливу управлінського персоналу на виробничу діяльність підприємства, порівняної з витратами на управління.

Економічна ефективність управлінської праці (Еп) (у розрахунку за рік) визначається за формулою:

 

  (10)

 

де Ее – економічний ефект;

By – сумарні річні витрати на управління.

Економічний ефект (Еу) представляє собою приведену за рік суму економії на управлінську діяльність:

 

 , (11)

 

де Еі – економія і-го виду робіт;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності (0, 15) ;

п – число виконуваних робіт, що дали економію.

Ефективність управлінської праці виражається показниками виробничої діяльності підприємства. Загальний вид формули буде такою:

 

  (12)

 

де Eyi – економічна ефективність управління по і-му показнику підприємства;

Пi – результат роботи підприємства по і-му показнику.

Управлінський персонал своєю діяльністю впливає на скорочення трудомісткості продукції, що випускається, підвищення ритмічності роботи, поліпшення матеріально-технічного постачання й обслуговування основного виробництва, оптимізацію техніко-економічного й оперативного планування. Тому економічну ефективність його можна визначити за формулою:

 

  (13)

 

де Епр – економічна ефективність управлінського персоналу за рахунок зростання продуктивності праці;

Пп – продуктивність праці підприємства.

Управлінський персонал впливає і на зниження собівартості продукції, що випускається, особливо умовно-змінних витрат. Це можна виразити в такий спосіб:

 

  (14)

 

де Еузв – річна економічна ефективність за рахунок зниження умовно-змінних витрат у собівартості;

Ерупв – річна економія умовно-перемінних витрат.

 

Ерупв = Ем + Еп + Езп + Езб + Енв + Епо + Еоб, (15)

 

де Ем – економія від зниження матеріальних витрат;

Еп – економія палива й енергії на технологічні нестатки;

Езп – економія заробітної плати виробничих робітників;

Езб – економія від зменшення втрат від браку;

Енв – економія від зменшення невиробничих витрат;

Епо – економія витрат на підготовку й освоєння виробництва;

Еоб – економія витрат на утримання і експлуатацію обладнання.

Економічну ефективність управлінського персоналу варто оцінювати і за приростом прибутку:

 

  (16)

 

де Еп – економічна ефективність управлінського персоналу;

Епр – річна економія за рахунок приросту прибутку;

By – сумарні річні витрати на управління.

 

  (17)

 

де А1, A2 – річний обсяг реалізованої продукції відповідно до і після раціоналізації робіт в управлінні;

С1, С2 – витрати на гривню реалізованої продукції відповідно до і після раціоналізації робіт в управлінні;

П1 – прибуток від реалізованої продукції до впровадження раціоналізації робіт в управлінні [8].

Економію можна визначити й у самій сфері управління. Тут на неї впливають такі фактори, як зниження трудовитрат управлінського персоналу, умовне вивільнення працівників, скорочення втрат робочого часу. Економічний ефект від зниження трудомісткості обробки інформації обчислюється за формулою:

 

  (18)

 

де Еіmр – економічний ефект від зниження трудомісткості;

Т1, Т2-трудомісткість і-ї управлінської процедури (операції) до і після раціоналізації робіт, людино-дні;

S – середня річна вартість людино-дня управлінського персоналу;

n – число процедур (операцій).

Поліпшення структури апарату управління підприємством, механізація й автоматизація – найважливіші напрямки в його роботі. Ефективність уданому випадку розраховується в такий спосіб:

  (19)

 

де Еч – економія витрат за рахунок умовного вивільнення працівників;

Ф1, Ф2 – фонд робочого часу в середньому на одного працюючого відповідно до і після раціоналізації, год. ;

Ч – чисельність працюючих до раціоналізації, чол. ;

S'- середня річна заробітна плата одного працівника [5].

 

 

Економічна наука розробила, а господарська практика випробувала загальну методологію