Аналіз ефективності заходів з охорони водних ресурсів

Тема 5. Аналіз ефективності заходів з охорони водних ресурсів

 

5.1. Поняття природоохоронних заходів.

5.2. Визначення загальної економічної ефективності водоохоронних заходів.

5.3. Визначення порівняльної економічної ефективності водоохоронних заходів.

5.4. Техніко-економічне обґрунтування водоохоронних проектів.

5.5. Еколого-економічна ефективність заходів з охорони водних ресурсів.

 

5.1. Поняття природоохоронних заходів

 

До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, спрямованих на зниження і ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу країни:

1. будівництво і експлуатація очисних споруд і обладнання;

2. розвиток мало- або безвідходних технологічних процесів;

3. розміщення підприємств з урахуванням екологічних вимог;

4. рекультивація земель;

5. боротьба з ерозією ґрунтів;

6. відтворення флори і фауни;

7. охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів.

Здійснення природоохоронних заходів – це функція держави і підприємств-забрудників.

 

5.2. Визначення загальної економічної ефективності водоохоронних заходів

 

Ефект характеризує результат певних дій в абсолютних показниках, а ефективність – це відносний показник, що характеризує співвідношення ефекту і потрачених на його досягнення коштів. Ефект від водоохоронних заходів буває 3 видів:

1. економічний;

2. екологічний;

3. соціальний.

Ефект прийнято оцінювати у вартісних показниках. Його можна розрахувати на загальнодержавному рівні і рівні окремого підприємства, а також розрізняють коротко- і довгостроковий ефект.

В економічних розрахунках ефектом від водоохоронних заходів можна вважати зниження еколого-економічних збитків.

Ефективність оцінюється за допомогою таких показників як:

ü абсолютна економічна ефективність

 % - зміна прибутку;

- зменшення збитку;

- капітальні вкладення. ü ефективність витрат

- експлуатаційні витрати;

- нормативний коефіцієнт ефективності

 

5.3. Визначення порівняльної економічної ефективності водоохоронних заходів

 

Порівняльна економічна ефективність природоохоронних витрат визначається мінімальними приведеними витратами, скоректованими за фактором часу. Цей показник використовується при доборі найекономічнішого варіанта за умови досягнення однакових екологічних, соціальних та економічних результатів в усіх варіантах, у межах території, на яку розповсюджується вплив природоохоронного заходу

де С — поточні витрати;

К — капітальні вкладення;

Ен — нормативний коефіцієнт еф-сті (коефіцієнт дисконтування).

 

5.4. Техніко-економічне обґрунтування водоохоронних проектів

 

Важливим госпрозрахунковим показником роботи підприємства є рентабельність виробництва. Рівень рентабельності належить до узагальнюючих підсумкових показників діяльності підприємств. Вона відображає як кількісні, так і якісні результати, одночасно відіграючи стимулюючу роль. Розрахунок рентабельності як відношення прибутку (П) до вартості основних фондів і нормованих оборотних засобів (Ф) стимулює підприємство краще використовувати основні фонди, але не враховує того, що цього можна досягнути і за рахунок нераціонального природокористування.

У виробництві беруть участь не лише основні фонди, а й природні, трудові ресурси. Тому було б правильніше розрахувати комплексний показник рентабельності (Рк) за формулою

де 36 — збитки, що завдаються виробничою діяльністю підприємства; а — додатковий доход від вищої якості природного середовища; р — збитки колективу від зниження якості середовища; ОПР — оцінка природних факторів (земельних, водних та інших ресурсів, якими наділене підприємство для виробництва). З формули видно, що чим менші природні ресурси має підприємство і чим менша шкода завдається природі, тим вищою буде за інших рівних умов рентабельність. Якщо на початку діяльності підприємство завдавало-шкоду природі, рівну Зі, то через t років, після реконструкції, вдосконалення технології чи екологічної техніки збитки:

знизились до За. Це рівнозначно економії частини продукту (ДЗ):

Оскільки 31>32, функція f(t) буде змінюватись 1 ≥ f ≥ 0.

У початковий момент освоєння при f(t} =1, ∆3=0; в кінцевий момент освоєння при f{t) =0, ∆3=31.

Отже, загальну економічну ефективність капіталовкладень на природоохоронні заходи (Е) можна визначити за

формулою

де Кв — капітальні вкладення на ліквідацію збитків.

 

5.5. Еколого-економічна ефективність заходів з охорони водних ресурсів

 

Загальну оцінку маловідходності можна опосередковано здійснювати через аналіз екологічності технологічних процесів. Критерій екологічності був запропонований В. Ремезом та А. Шубіним й апробований на дослідженні хімічних підприємств. Цей критерій визначається за формулою:

Кек = m1С1/ГДК1 + m2 С1/ ГДК2 + m3С3/ГДК3 ,

де m1, m2, m3 — кількість токсичного компонента у водних (m1), твердих (m2) та газових (m3) відходах відносно до маси кінцевого продукту, т/т;

С1, С2, С3 — концентрація токсичного компонента у водних (С1), твердих (С2) та газових (С3) відходах,

мг/дм3, мг/м3;

ГДК1–3 — відповідне значення гранично допустимої концентрації токсичної забруднювальної речовини у водних, твердих та газових відходах.

Загальний критерій екологічності технологічного процесу визначається як сума локальних критеріїв по кожному токсичному компоненту