Аналіз господарської діяльності судоремонтного підприємства на прикладі СРЗ ім. Куйбишева

По - друге, при організації КІП на вітчизняному підприємстві буде відомо. що наступним етапом автоматизації виробництва стане ВІК що дозволить відразу будувати КІП як відкриту систему, керуючись технологіями Internet Intranet і на відкриті міжнародні стандарти [36]. Це забезпечить швидкий вхід вітчизняних суднобудівних підприємств у міжнародний ВП. 

 

1.4 Державна підтримка галузі: необхідний фактор для виходу на міжнародний ринок

 

Суднобудівна та судоремонтна галузі мають свої виробничо-економічні особливості; довгий виробничий цикл; необхідність великого оборотного капіталу і значного кредитування; необхідність отримання банківських гар;

Ці особливості в існуючих умовах переходу до ринкової економіки визначають зовнішню залежність суднобудування, судноремонт), виробництва судових двигунів і комплектуючого обладнання.

Країни з розвинутим суднобудуванням і судноремонтом у період подолання кризи 80-х років використовували наступні форми державного регулювання;

Звільнення від митних зборів і податків на імпорт, матеріали і обладнання для будування і ремонту суден;

Звільнення від податку па додану вартість (ПДВ);

Виділення пільгових довгострокових кредитів;

Надання цільових державних субсидій і банківських суднобудівним і судоремонтним заводам та садовласникам.

Суднобудівники і судноремонтники Чорноморського регіону вважають, що технічна, матеріальна і науково-дослідна база цієї галузі при вмілому державному регулюванні і відповідній підтримці дозволить подолати криз відновити її конкурентоспроможність. Це, зі своєї сторони, і відобразиться на розвитку галузей, які виробляють матеріали і обладнання для суднобудування і судноремонту. У зв'язку з неприйняттям заходів на державному рівні, неминуче виникнуть величезні збитки у цих галузях та соціальні проблеми |21 |.

Для убезпечення стійкої роботи галузі, для зберігання і розвитку промислового і наукового потенціалу необхідно:

Впровадження практики державних гарантій і гарантій національних банків при будуванні, модернізації і ремонті суден і виробництві судового обладнання;

Звільнення від митних зборів, ПДВ і акцизного збору на імпортуємі матеріали та обладнання, які використовуються при будівництві та ремонті суден, виробництві основною судового обладнання, як для експорту, гак і для національних судовласників;

Звільнення від податку тої частини прибутку, яка інвестована у розвиток власного виробництва;

Звільнення від податку засобів від продажу старих суден, якщо вони направленні на побудову нових і модернізацію старих суден у своїй країні;

Звільнення від ПДВ і зборів будівництва нових суден і ремонт) суден національного громадянського і військового флоту;

Створення спеціалізованого державної о фонду для кредитування будівництва нових та модернізації старих суден:

Прийняття можливих варіантів стимулювання судовласників, для того, щоб національний флот ремонтувався на вітчизняних судоремонтних заводах.

У довгостроковій перспективі необхідне планування наступних заходів: 

1. Падання довгострокових кредитів, збільшення пільгових строків по кредитам і падання преференціальпих банківських відсотків, а також притягнення банківських асоціацій до фінансування морської індустрії.

2. Надання керівництвами країн ЧЕС умов для зберігання інженерного і науково-технічного потенціалу суднобудівної і судоремонтної галузі усіх країн;

3.Пропонування національним законодавчим органам надати керівникам право виступати від імені держави гарантом виконання обов'язків суднобудівних і судоремонтних заводів по кредитам, які надаються іноземними, зарубіжними і національними інвесторами на будівництво суден, реалізацію інвестиційних проектів з метою модернізації і реструктуризації судоремонтного виробництва;

4.Надання судоремонтним та суднобудівним заводам і судовласникам розстрочки по розрахункам за кредити національних організацій і банків на ремонт протягом 5 років після введенні в експлуатацію:

5.Звільнення від митних податків іноземних суден, які приходять на ремонт на СРЗ;

6.Введення податкових пільг і створення державного фонду довгострокового кредитування для наукових досліджень і впровадження новітніх технологій у судоремонтній галузі.

Рішення цих питань судноремонту створінь сприятливі умови для розвитку галузі, забезпечить економічно вигідні умови для розміщення замовлень на підприємствах, приведе до росту обсягів виробництва та податкових відрахувань, покращить конкурентоспроможністі судоремонтної промисловості, збереже, а можливо, і підвищить кількість робочих місць на СРЗ, а також у близьких галузях промисловості.

Україна мас можливість використовувати досвід країн ЄС у боротьбі за розвиток свого річкового і морського флоту. А цей розвиток призведе до збільшення замовлень на суднобудівних та судоремонтних підприємствах

 

 

 

Історія заводу.

Свою історію СРЗ ім. Куйбишева починає ще з дореволюційного періоду, коли він здійснював будування і ремонт найрізноманітніших риболовецьких суден, і продовжує цю діяльність і сьогодні, але вже здійсним ремонт складних сучасних суден і плавучих доків обладнаних найновішою технікою.

Місце знаходження Херсону, його близькість до Дніпро-Бугського лиману та до моря давала простір розвитку саме такою ролу промисловості. У цей період приватні підприємці, які мали майстерню 

У 1930 році на базі майстерень Сушкова і Литовича була Херсонська суднобудівельна верф дерев'яного судна, контори "Рибгресту", а пізніше ХСРЗ їм. Куйбишєва, з кількістю робітників до 40 чоловік. Поступово завод розширювався, з'являлися нові цехи, а також збільшувалася кількість працюючих на СРЗ. Гак у 1959 р. на підприємстві працювало вже 782 робітника. Крім того зростає і складність ремонтуємих суден. У 60-х роках звичним явищем для СРЗ ремонтнків, з’являється капітальний ремонт риболовецьких траулерів, будівництво серії пірнотехнічних суден га будівництво плавучого доку