Аналіз притчі про багача і Лазаря

Актуальність теми дослідження. Згідно досліджень різних богословів притчі класифікуються за декількома категоріями: «притчі в дії», «притча у вузькому змісті слова», «парабола» або «притчеве оповідання», і «оповідання-приклад». Сучасні дослідники визначають притчу «Про багатія і Лазаря» як «оповідання-приклад». Кожну притчу можна правильно витлумачити залежно від того, до якої категорії притч вона відноситься. Існує багато різних методів тлумачення притч. Наприклад, загальновідомий метод тлумачення – алегоричний, який має актуальність і досі, починаючи від авторів Євангелій і закінчуючи сучасними його проповідниками. Такий метод тлумачення має своє місце в притчах, які вже подані з таким методом тлумачення на сторінках Священного Писання. Так, наприклад, (Мк. 12:1-11; Мф. 21:33-44; Лук. 20:9-18) мають апріорі алегоричний характер.

Досліджувана притча припускає інший підхід. Виходячи з того, що другорядні деталі притчі використовуються сучасними теологами як серйозні аргументи для побудови свого богослов’я (наприклад, теологія звільнення), слід визначити головну думку притчі, іншими словами, призначення притчі «Про багатія і Лазаря». Що хотів сказати Христос, розповідаючи її, і кому? Яка частина притчі розвиває головну ідею, а яка частина допомагає в розвитку головної ідеї? На ці й інші питання слід дати відповідь для того, щоб правильно розуміти притчу Ісуса Христа, а отже, спробувати застосувати до життя сучасних християн. На жаль, українською мовою ми маємо дуже мало книг, які стосуються дослідження притч, що додатоково зумовлює актуальність досліджуваної проблеми.

Притча «Про багатія і Лазаря» являє собою усне притчеве оповідання Христа, зафіксоване лише в Євангелії від Луки, тому необхідно виконати екзегетичне дослідження, щоб правильно зрозуміти головну її ідею.

Стан дослідження проблеми. Притчі як жанр літератури загалом і кано-нічних текстів зокрема досить часто були предметом досліджень вчених, нап-риклад, Фруги С. Г. [2], А Мілеанта [16], К. Бломберга [18], Ю. Ю. Міснік [21], Г. Ф. Бондаренко [24] та ін. Однак власне притча «Про багатія і Лазаря» стала об’єктом дослідження нечисленних науковців, таких як М. Корзо [19] та А. А. Тара-сенко [26]. Опосередковані дослідження даної притчі характерні для праць Д. Ауні [4], Г. А. Верклера [13], С. В. Лезова [20], Г. Фі [29] та інших. Історико-соціальний фон виникнення притчі «Про багатія і Лазаря» проаналізований Е. Д. Бікерманом [8], Н. В. Брагінською [12], Р. Й. Телушкіним [28] та багатьма іншими.

Об’єкт дослідження – притча «Про багатія і Лазаря».

Предмет дослідження – цілі, структура і значення притчі про «Багатія і Лазаря» в контексті історичного і сучасного розуміння Євангелія.

Мета роботи – теоретично проаналізувати і практично дослідити особливості побудови притчі «Про багатія і Лазаря», її семантичні детермінанти, умови написання та застосування.

Відповідно до теми і мети роботи визначено наступні її завдання:

• визначити місце притчі в структурі Євангелія, її жанрові особливості 
• провести текстуальний і змістовний аналіз тексту притчі;
• проаналізувати історико-соціальний фон притчі «Про багатія і Лазаря»;
• уточнити принципи тлумачення притчі про багатія і Лазаря;
• дослідити відношення Ісуса до фарисеїв у контексті притчі;
• окреслити значення притчі для її слухача та сучасного світу.

Гіпотеза дослідження – розуміння правильних християнських взаємин як наслідок істинної віри в Христа повинне мати як основу правильне розуміння Священного Писання. Саме схильність серця людського, заснована на істинній вірі, як виконання заповідей Божих є важливим незалежно від різного соціального стану в суспільстві.

Методи дослідження. Методологічна база виконання дослідження передбачає застосування ряду методів, зокрема, аналітичного (аналіз тексту притчі, пов’язаних джерел тощо), синтетичного (формулювання узагальнень), компаративного (порівняння з сучасною загальноприйнятою культурно-науковою та біблійною парадигмою), сукупності історичних методів (для складання уявлення про достовірність фактів), семантичного аналізу та інших.

Структура роботи. Дослідження притчі проходить в рамках біблійного богослов’я шляхом історико-граматичного методу. У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено основні завдання, мету та структуру роботи. У першій частині розглянуто місце в житті притчі в структурі Євангелія, семантичний розбір окремих слів, а також історико-соціальний фон притчі. У другій частині проведено теологічний аналіз на основі екзегетичних висновків, дослідження безпосереднього значення притчі для слухача і застосування її до життя сучасних християн. У висновках узагальнено результати дослідження. Завершується робота списком використаних джерел, який включає 32 найменування. Загальний обсяг роботи склав 36 сторінок.