Аналіз середовища організації

 

 

Функціонування підприємства в умовах посиленої конкурентної боротьби та зовнішньої нестабільності передбачає врахування в процесі аналізу не тільки внутрішніх можливостей підприємства, але й обов’язковий вплив зовнішніх факторів.

Середовище в якому діє підприємство є складним і неоднорідним, тому в процесі аналізу здійснюються його розподіл на такі складові:

1) зовнішнє середовище:

– віддалене (макрооточення) ;

– безпосереднє (мезооточення).

2) внутрішнє середовище.

Макрооточення створює відповідний вплив на всі підприємства, хоча рівень цього впливу є різним та визначається географічним розміщенням, розміром, основними видами діяльності тощо. Незалежно від виду підприємства зворотного впливу не існує.

Як правило, в процесі аналізу оцінюються такі компоненти макрооточення:

1) демографічний;

2) економічний;

3) природний;

4) технологічний;

5) політико-правовий;

6) соціально-культурний.

Перелік факторів макрооточення може бути змінений та уточнений, залежно від цілей аналізу та специфічних особливостей конкретного середовища.

Результати аналізу макрооточення, як правило, подаються у вигляді таблиці, наприклад, такої як наведено нижче (таблиця 4. 1).

Мезооточенням вважається частина загального середовища з елементами якого підприємство підтримує прямі контакти.

Методологію дослідження мезооточення запропонував відомий англієць М. Портер, який вважав, що особливості впливу безпосереднього оточення на підприємство визначається такими факторами:   

наявні конкуренти;

потенційні конкуренти;

виробники товарів-замовників;

покупці;

постачальники.

 

Таблиця 1

Аналіз макрооточення підприємства (фрагмент)

 

Таблиця 2

Аналіз мезооточення підприємства (фрагмент)

 

Взаємодія цих п’яти ринкових сил характеризує безпосереднє оточення. Таким чином, в процесі аналізу мезооточення, дослідження виконується в три етапи:

1) дослідження впливу конкурентів у своїй галузі, можливість використання товарів-замінників.

2) дослідження покупців з метою побудови їх профілю за такими ознаками:

– географічне розміщення;

- демографічні характеристики;

– соціально-психологічні характеристики;

– традиції, смаки.

3) вивчення постачальників, від яких залежать результати діяльності підприємства.

Фрагмент аналізу мезооточення умовного підприємства наведено в таблиці 4. 2.

Аналіз зовнішнього середовища за його складовими здійснюється з метою виявлення факторів, які позитивно впливають на дане підприємство (так званих можливостей) і виявлення впливу негативних факторів (загроз).

 

 

Внутрішнє середовище підприємства – це частина загального середовища, що знаходиться в його межах.

Це середовище є універсальним і не залежить від організаційно-правової форми підприємства.

Внутрішнє середовище аналізують за такими компонентами:

1) маркетинг;

2) виробництво;

3) дослідження та розвиток;

4) фінанси;

5) персонал.

В межах кожної компоненти виділяють чинники, що відображають специфіку конкретної організації. Найчастіше за наведеними компонентами, аналізується вплив таких чинників:

1. Маркетинг:

– частка ринку;

– якість продукції;

– стан системи збуту;

– сервісне обслуговування;

– якість реклами;

– наявність торгових марок;

– асортимент продукції.

2. Виробництво:

– виробничі потужності;

– рівень диверсифікації виробництва;

– доступність джерел сировини;

– переваги місцезнаходження організації.

3. Дослідження та розвиток:

- дослідницький потенціал;

– інтенсивність та ефективність досліджень;

– наявність дослідницького потенціалу.

4. Фінанси:

- активи підприємства;

– чистий прибуток;

– обсяг капіталовкладень;

– рентабельність капіталу;

– наявність оборотних коштів;

– доступність кредитних ресурсів.

5. Персонал:

– управлінський персонал (чисельність та кваліфікація) ;

– якісні характеристики робітників;

– застосування системи мотивації.

Результати аналізу передбачають розподіл виявлених факторів на позитивні (сильні) сторони організації та негативні (слабкі) сторони організації. Результати аналізу подаються у таблиці.

 

Таблиця 3

Аналіз внутрішнього середовища підприємства (фрагмент)

 

Аналіз внутрішнього середовища організації передбачає не тільки виявлення сильних і слабких сторін самого підприємства. Повнішим є аналіз у випадку порівняння з аналогічними даними конкурентів, які діють у цьому ж сегменті ринку, а також з можливостями та загрозами зовнішнього середовища.

 

 

В процесі аналізу середовища організації можуть застосовуватись як універсальні, так і спеціальні методи. Одним із найпоширеніших спеціальних методів вважається метод SWOT-аналізу.

В його назві використовується абревіатура, утворена складанням перших літер назви чотирьох напрямків дослідження середовища організації (підприємства) :

Strength (сила)

Weakness (слабкість)

Opportunity (можливість)

Treat (загроза).

Цей метод вперше був запропонований ще в 1965 р. у вигляді схеми для розробки стратегії поведінки фірми, що її застосовують до сьогодні, але під назвою LCAG. Назва була утворена за початковими буквами прізвищ авторів – чотирьох професорів Гарвардського університету: Leraned, Christensen, Andrews, Guth. Сама ж ідея належить одному з цих професорів Кеннет Ендрюс (Kenneth Andrews), який озвучив її у 1963 році в Гарварді на конференції з бізнес-політики.

Але з часом назва LCAG стала не настільки вживаною, як абревіатура, що позначала суть методу оцінювання – виявлення сильних та слабких сторін, можливостей та загроз (SWOT).

Суть методу SWOT-аналізу: управлінське рішення щодо вибору стратегії поведінки підприємства обґрунтовується, виходячи з експертних оцінок факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, їх ранжування та встановлення їх ланцюгових зв’язків.

Метод SWOT-аналізу передбачає виконання етапів, кожен з яких відповідає одному з чотирьох напрямків дослідження.

І етап. Виявлення можливостей і загроз зовнішнього середовища та їх ранжування з метою оцінки виявлених можливостей за критеріями:

– вірогідність їх реалізації;

– рівень впливу на організацію.

Найзручніше такий аналіз проводити у вигляді матриці можливостей, що має такий вигляд:

 

Таблиця 4

Матриця можливостей підприємства

 

Заповнення даної матриці відбувається шляхом запису існуючих можливостей підприємства у комірках таблиці, що характеризують силу впливу відповідної можливості на підприємство.

Можливості, розміщені на полях ВС, СС, ВП вважаються пріоритетними і їх обов’язково врахують.

Можливості, які знаходяться на полях НС, СП, ВМ враховуються за умови наявності ресурсів в організації.

Можливості, що знаходяться на полях НП, СМ, НМ можуть не враховуватись.

З метою оцінки виявлених на попередньому етапі загроз, що існують в зовнішньому середовищі будують матрицю загроз, наприклад так, як наведено нижче (таблиця 4. 5) :

 

Таблиця 5

Матриця загроз у діяльності підприємства

 

Виявленні загрози зовнішнього середовища оцінюються за двома критеріями:

1. Вірогідність реалізації загроз;

2. Можливі наслідки їх реалізації.

Ті загрози, що записані на полях ВР, СР, ВК, вважаються пріоритетними і враховуються обов’язково.

II етап. Аналіз внутрішнього середовища з метою виявлення сильних та слабких сторін організації та їх оцінка.

Для ранжування виявлених факторів застосовується метод побудови профілю внутрішнього середовища. Для цього виконується оцінка внутрішнього середовища організації у табличній формі, наприклад у формі таблиці 4. 6.

 

Таблиця 6

Оцінка факторів внутрішнього середовища підприємства

 

В графу „1” таблиці заносяться виявлені позитивні і негативні фактори внутрішнього середовища.

В графу „2” кожен з цих чинників оцінюється експертами за такою шкалою:

- високе значення – 3 бали;

- помірне значення – 2 бали;

- слабке значення – 1 бал.

В графі „3” подається оцінка вказаних факторів за рівнем їх впливу на організацію:

- високий вплив – 3 бали;

- середній вплив – 2 бали;

- незначний вплив – 1 бал;

- відсутність впливу – 0 балів.

В графі „4” напрямок впливу оцінюється таким чином:

- позитивний напрямок – „ + 1”;

- негативний напрямок – „ – 1”.

В графі „5” наводиться результат оцінювання, який розраховується, як добуток значення граф 2, 3 та 4.

III етап. Встановлення ланцюгових зв’язків між сильними і слабкими сторонами внутрішнього середовища та можливостями і загрозами зовнішнього середовища.

Результати аналізу подаються у матриці SWOT.

 

Таблиця 7

SWOT-матриця діагностики середовища підприємства

 

У графі „можливості” та „загрози” записуються виявленні та прогнозовані фактори зовнішнього середовища в порядку зменшення їх пріоритетності (див. І етап).

У графи „сильні” та „слабкі” сторони носяться виявлені на другому етапі методу SWOT позитивні і негативні фактори внутрішнього середовища в порядку зменшення їх пріоритетності.

На полях матриці SWOT подаються парні комбінації між виявленими факторами. В результаті проведеного аналізу формується експертний висновок, в якому основна увага приділяється тим комбінаціям, що створюють сприятливі умови функціонування та розвитку організації, а також тим, що становлять особливу небезпеку для організації.

 

 

Назвіть складові середовища в якому існує підприємство.

Яке середовище відноситься до макрооточення? Які його основні компоненти?

Яке середовище відноситься до мезооточення? Які його основні компоненти?

Охарактеризуйте етапи дослідження діяльності підприємства в процесі аналізу мезооточення

Що Ви розумієте під внутрішнім середовищем підприємства?

З яких компонентів складається внутрішнє середовище організації та за якими чинниками аналізується вплив даних компонентів?

Розкрийте суть методу SWOT-аналізу.

Назвіть етапи SWOT-аналізу.

В чому полягає співставлення можливостей та загроз на діяльність організації згідно SWOT-аналізу.

Яким чином можна здійснити аналіз внутрішнього середовища організації з метою виявлення її сильних та слабких сторін?

Як з допомогою SWOT-матриці встановити ланцюгові зв’язки між сильними і слабкими сторонами внутрішнього середовища та можливостями і загрозами зовнішнього середовища?