Аналіз та визначення соціально-економічного значення сфери спортивно-оздоровчих послуг населенню у Волинській області

 

 

Анотація. У статті зроблено аналіз та визначено соціально-економічне значення сфери спортивно-оздоровчих послуг населенню і напрямки її розвитку.

Ключові слова: зацікавленість, спортивно-оздоровчі послуги, аналіз.

Аннотация. В статье сделан анализ и определено социально-экономическое значение сферы спортивно оздоровительных услуг населению и направления ее развития.

Ключевые слова: заинтересованность, спортивно-оздоровительные услуги, анализ.

Annotation. In the article an analysis and certain socio-economic value of sphere of sporting health services is done to the population and directions of its development.

Key words: personal interest, sporting-health services, analysis.

Постановка проблеми. За останній час спортивно-оздоровча діяльність стала важливою галуззю економіки багатьох країн. У неї залучені значні фінансові кошти і велика кількість робочої сили, постійно удосконалюються ті, що існують і розробляються нові моделі управління і фінансування спортом і спортивно-оздоровчою діяльністю зокрема. Тенденції комерціалізації і професіоналізації, що разом з тим посилюються, з одного боку, а також гостра конкуренція навколо використання бюджетних коштів, з іншого, свідчать про те, що підприємства, що надають спортивно-оздоровчі послуги повинні навчитися самостійно витягувати прибуток з наявних в їх розпорядженні ресурсів. Проте менеджменту багатьох спортивних і спортивно-оздоровчих організацій в наший країні все ще не вистачає знань і переконань, що сьогодні без орієнтованих на ринкову економіку дій вже неможливо успішно працювати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Економіка спортивно-оздоровчої діяльності – це галузь економічної науки, що вивчає економічні аспекти вказаної діяльності (і не тільки економічні, але і соціологічні, фінансові, психологічні) [1].

Слід також відзначити, що діяльність підприємства у сфері спортивно-оздоровчих послуг пов’язана з особливостями виробництва послуг в цілому. Так, деякі стратегії і інструменти, якими користуються менеджери у виробничій діяльності, щоб досягти відповідності попиту і пропозиції, у сфері послуг непридатні [2; 3; 4]. Основні причини цього полягають в наступному:

Більшість послуг проводяться і споживаються одночасно. Тобто, неможливо в очікуванні швидкого підвищення попиту провести послугу заздалегідь. Тому для більшості послуг неможливо створити запас, щоб пристосуватися до коливань попиту або невизначеності. Затримка виконання замовлення можлива в тих випадках, коли споживач згоден чекати. Наприклад, покупець автомобіля, ймовірно, почекає декілька тижнів, якщо модель, якій він надає перевагу відсутня в даний момент на фірмі з продажу. Проте сумнівно, що клієнт спортивно-оздоровчого центру, який регулярно відвідує зал аеробіки, чекатиме, поки його інструктор вийде з відпустки. Звичайно, в цьому правилі є виключення, наприклад, система резервування виглядає як форма затримки виконання замовлення.

Граничні можливості деяких систем по наданню послуг не відрізняються гнучкістю. Об'єм діяльності виробничих систем можна збільшити на короткий термін, наприклад, за допомогою понад нормованих робіт і додаткових змін. Деякі сервісні підприємства теж можуть збільшити об'єми своєї діяльності, продовживши години роботи, що в основному і роблять вітчизняні спортивно-оздоровчі комплекси, середній час роботи яких складає більше 15 годин на добу. Проте це не завжди є виправданим. Так, наприклад, готель не зможе збільшити кількість кімнат, працюючи понаднормово або в другу зміну, коли всі кімнати вже замовлені на ніч, або відсутній поточний попит на них.

3. Зацікавленість на багато послуг важко прогнозувати. В порівнянні з попитом на більшість товарів попит на послуги передбачити набагато важче, а коливання попиту на послуги зазвичай різкіші і частіші, тобто вони відбуваються через коротші проміжки часу. Одна з причин цього полягає в тому, що вирішення у споживанні деяких послуг, наприклад, рішення піти в ресторан або в кіно, або відвідати спортивний зал, зазвичай виникає під дією обставин, зазвичай пов'язаних з обмеженнями основної діяльності. Іншими словами, зазвичай люди не будують довгострокових планів для споживання деяких послуг. Зацікавленість на деякі спортивно-оздоровчі послуги, наприклад регулярні відвідини тренажерних залів або занять аеробіки, планується трохи легше, проте і тут є свої складнощі. Все це дуже ускладнює прогноз попиту. Інша причина полягає в тому, що попит на послуги буває максимальним і мінімальним. У спортивно-оздоровчій сфері точки мінімального і максимального споживання добре відомі як неробочі години буденних днів, або вихідні дні, в той час як в інших послугах їх не буває.

Зміна часу обслуговування. Із-за різноманітності пропонованих послуг, їх індивідуального характеру і індивідуальних потреб кожного клієнта час, необхідний на обслуговування очікуваної кількості споживачів, важко передбачити. Наприклад, час обслуговування клієнта спортивно-оздоровчого комплексу на силових тренажерах коливається від п'яти хвилин до півгодини, залежно від фізіологічних особливостей його організму. Це може привести до недооцінки або переоцінки необхідного об'єму діяльності. Додатково ситуація ускладнюється тим, що одиниці вимірювання необхідного об'єму діяльності також важко визначити.

Більшість послуг пов'язана з місцезнаходженням. Оскільки послуги не можна перевезти, обслуговування повинне бути можливим в потрібний час і в потрібному місці. Для багато вузлових фірм по наданню послуг це означає, що коли один пункт обслуговування переповнений клієнтами, інший в цей же час може бути незаповненим.

З урахуванням викладених особливостей підприємств сфери послуг можна зробити наступний висновок: для ефективного управління попитом найпростіша і найважливіша вимога – вивчення переваг споживачів. На цю просту вимогу часто не звертають уваги. Підприємства, що надають послуги, повинні проводити демографічний моніторинг споживачів, що включає такі дані як вік, стать, дохід і сфера зайнятості, а також дані про стиль життя і потреби або інші необхідні дані. Керівництво підприємства послуг повинне розуміти, що служить мотивацією для купівлі послуги споживачем. Звичайно, збір таких даних – нелегке і недешеве заняття, і отримання всіх даних не завжди економічно виправдане. Проте будь-яка інформація про споживача краща, ніж її відсутність.

Таким чином, моніторинг забезпечить підприємству можливість визначити, які стратегії і інструменти будуть найбільш ефективні для управління попитом на його послуги. Наприклад, зниження цін використовується для перенесення попиту на послугу з пікового періоду на позапіковий. Проте, якщо споживачі – забезпечені люди, нечутливі до невеликих цінових коливань, ця стратегія може виявитися неефективною. Гірше за те, вона може привести до сприйняття послуги цими споживачами як послуги нижчої якості [4].

Завдання дослідження – провести узагальнюючий статистичний аналіз попиту населення на спортивно-оздоровчі і суміжні види послуг у Волинській області.

Результати дослідження та їх обговорення. Основні орієнтири для підприємств сфери послуг можуть бути охарактеризовані структурою їх реалізації. Як видно з даних мал. 1. 1, в структурі виробництва і реалізації послуг населенню переважають послуги пошти і зв'язку, транспорту, освіти, а також послуги з операцій з нерухомістю.

 

Рис. 1. 1. Структура реалізації послуг населенню Волинської області за 2009 р. [7]

Примітка:

1 – діяльність в сфері охорони здоров’я людини;

2 – діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг;

3 – надання індивідуальних послуг;

4 – надання різних послуг споживачам;

5 – діяльність транспорту;

6 – послуги з організації подорожувань;

7 – діяльність пошти та зв’язку;

8 – операції з нерухомим майном;

9 – освіта

 

Діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури і спорту в загальній структурі реалізації послуг за 2009 рік складає 1, 6% (2008 рік – 1, 5%) і перевищує інші види рекреаційних послуг, у тому числі і послуг туристичних агентств. Останнє свідчить про зацікавленість населення, зокрема у Волинській області, по забезпеченню спортивно-оздоровчими послугами.

Специфіка спортивно-оздоровчих послуг також обумовлена їх соціально-економічними функціями, які реалізуються в розвитку різних підгалузей і напрямів діяльності, а саме [1]:

- фізичне виховання дітей і молоді в системі дошкільної освіти і виховання;

- лікувальна фізкультура в системі медичного і санаторно-курортного обслуговування, соціально-професійна реабілітація інвалідів;

- заняття фізкультурою як виглядом фізично активного відпочинку у вільний від роботи і навчання час (фізична рекреація) ;

- фізична культура (виробнича гімнастика) в режимі праці на підприємствах, фірмах і в організаціях народного господарства;

- спортивні видовища як вид пасивного відпочинку і розваг (дозвілля) ;

- аматорський спорт вищих досягнень як форма фізичного і духовного розвитку особи;

- проведення Олімпійських ігор, чемпіонатів світу, міжнародних змагань, що піднімають престиж національного спорту;

- професійно-прикладна спортивна підготовка військовослужбовців і співробітників правоохоронних органів;

- реклама здорового способу життя, різних видів спорту, спортивних і інших товарів з використанням спортсменів, спортивних споруд і засобів масової інформації;

- участь в спортивних секціях, клубах, добровільних спортивних товариствах, змаганнях, як засобах соціалізації особи.

Проте, при всій різноманітності спортивно-оздоровчих послуг і напрямках діяльності загальним, що їх об'єднує, є їх приналежність до дозвільної, рекреаційній діяльності.

Висновки. Таким чином, ключовим стратегічним напрямом функціонування підприємств, що надають спортивно-оздоровчі послуги у Волинській області, є забезпечення якнайповнішого задоволення потреб у всьому комплексі заходів дозвілля, а також постійна робота із створення у населення мотиваційних чинників в галузі фізкультури і спорту.

 

 

Апілат О. В. Підвищення якості послуг в туризмі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08. 07. 05 “Економіка торгівлі та послуг» / О. В. Апілат. – Харків, 2001. – 19 с.

Внукова Н. Н. Управление развитием услуг предприятий рыночной инфраструктуры (методологический и организационный аспекты) : дис. д-ра экон. наук: 08. 06. 02 / Н. Н. Внукова. – Х., 1999. – 433 с.

Гаврилюк О. В. Розвиток підприємництва в сфері послуг (на прикладі Чернівецької області) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08. 06. 02 “Підприємництво, менеджмент та маркетинг”/ О. В. Гаврилюк. – Львів, 2001. – 17 с.

Дук В. А. Вплив товарів-субтитутів на попит і пропозицію в сфері спортивно-оздоровчих послуг / Вікторія Дук // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: збірник наукових праць Волинського національного університету імені Лесі Українки. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волинського національного університету імені Лесі Українки, 2008. – Т. 1. – С. 40-44.

Жолдак В. І. Менеджмент спорту і туризму / В. І. Жолдак, В. А. Квартальнов. – М. : Рада. спорт: РМАТ, 2004. – 414 с.

Зайдіє М. Ефективність комерційної діяльності в олімпійському спорті / М. Зайдіє // Фізичне виховання студентів творчих спеціальностей: збірка наукових праць під ред. Єрмакова С. С. – Харків: ХПІ, 1999. – № 7. – С. 45-49.

Статистичний щорічник Волинської області за 2009 рік. – Луцьк: Волинське обласне управління статистики, 2009. – 370 с.