Аналіз витрат підприємства на виробництво продукції базового підприємства (ПАТ «Краснодонвугілля»)

Він – інші операційні витрати. [10].

Але ця класифікація не дозволяє визначити важливий економічний показник – собівартість однієї одиниці продукції. Для визначення витрат на одиницю товару використовують класифікацію застаттями витрат (калькуляційними статтями) [23].

 

 

В процесі проведення аналізу необхідно:

оцінити структуру витрат;

абсолютні і відносні відхилення витрат у звітному періоді порівняно з попереднім, а для статей витрат – відхилення порівняно з плановим завданням;

відносний вплив кожного елемента (статті) на загальну зміну витрат (собівартості).

Схеми проведення аналіза за елементами і статтями витрат наведено відповідно в табл. 1. 2 та табл. 1. 3. [5]:

 

Таблиця 1.2

Аналіз витрат за елементами

Елементи витратПопередній періодЗвітний періодВідхилення (+, -) 

сума, тис. грнпитома вага, % сума, тис. грнпитома вага, % сума, тис. грн,  (гр. 3 – – гр. 1) питома вага (гр. 4 – - гр. 2) 

А123456

 

Елементи витрат- це однорідні за своїм економічним змістом витрати. До них відносять сировину і матеріали, паливо, енергію, заробітну плату, амортизацію, відрахування на соціальне страхування та ін.

Планування витрат за економічними елементами дає змогу пов'язати їх з іншими розділами плану: планом матеріально-технічного постачання, фондом заробітної плати, планом зростання ефективності виробництва, балансом надходжень і витрат тощо.

Аналіз витрат за економічними елементами уможливлює, у свою чергу, вивчення їхнього складу, питомої ваги кожного елемента, частку живої і уречевленої праці в загальних витратах на виробництво. Порівнювання фактичної структури витрат за кілька періодів виявляє динаміку і напрямок зміни окремих елементів, матеріаломісткості, фондомісткості, енергоємності, трудомісткості, собівартос ті продукції і вплив технічного прогресу на структуру витрат [2].

 

Таблиця 1.3

Аналіз витрат за калькуляційними статтями

 

 

Калькулювання – це термін, який нині практично завжди вживається поряд з виробничими затратами, бухгалтерським обліком затрат на виробництво (управлінським обліком).

Під калькуляцією слід розуміти документ, в якому зібрані у певній логічній послідовності витрати на виробництво (виготовлення) чи збут тієї чи іншої продукції (робіт або послуг). Здебільшого цей документ має вигляд спеціальної таблиці, що має назву калькуляційного листа.

Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) умовно можна поділити на три етапи. На першому етапі вираховується собівартість всієї випущеної продукції в цілому, на другому – фактична собівартість по кожному виду продукції, на третьому – собівартість одиниці продукції, виконаної роботи або наданої послуги [14].

Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції. Використання цього показника зумовлене: по-перше, тим, що він усуває неоднакові підходи до старої та нової продукції й уможливлює встановлення єдиного завдання для зниження собівартості, яке охоплює як порівнянну, так і непорівнянну продукцію; по-друге, він забезпечує зв'язок собівартості з плановим прибутком, утворюючи з ним органічну єдність; по-третє, він дає змогу простежити динаміку зниження собівартості за кілька років.

Витрати на одну гривню продукції визначаються як відношення планових чи фактичних витрат на виготовлення продукції до її вартості в оптових цінах підприємства [2].

 

 

Основною метою ВОП-аналізу є встановлення змін, які відбудуться з прибутком, якщо зміняться певний рівень продуктивності чи обсягів виробництва. Ця інформація має суттєве значення, оскільки найбільш суттєвою змінною величиною, яка впливає на дохід (виручку) є обсяг виробництва.

У процесі такого аналізу постійно відслідковується і вивчається залежність між зміною обсягів виробництва і доходами від реалізації, витратами та чистим прибутком. Аналіз ґрунтується на встановленні короткострокової залежності між обсягом виробництва і виручкою, витратами та прибутком. При цьому невизначеною величиною на цьому інтервалі є обсяг реалізації.

Економісти вивели теоретичну залежність між доходом від реалізації, витратами та прибутком, з одного боку, та обсягом виробництва – з іншого. Вона описана як економічна модель. Крива доходу є нелінійною функцією, що означає, що підприємство може мати більше випущеної продукції тільки при зменшенні ціни: крива доходу підніметься вгору, а потім піде вниз, оскільки ефект зниження ціни почне перевищувати ефект від збільшення обсягу реалізації.

Методика викладання теми в літературі подається по-різному. Так, К. Друрі, розкривши навчальні цілі теми і сформулювавши мету ВОП-аналізу як визначення того, що відбудеться з величиною прибутку при зміні рівня чи обсягу діяльності, ілюструє спочатку сутність графічного методу дослідження. При чому автор спочатку розглядає економічну, а потім бухгалтерську модель «В-О-П». Вважаємо такий підхід цілком коректним, оскільки у цьому і проявляється реалізація міжпредметних зв'язків. Ви на другому курсі у базових економічних дисциплінах будували графіки, які при вивченні теми 8 «Управлінського обліку» необхідні для розуміння того, чому в економічній моделі є дві точки беззбитковості, а у бухгалтерській лише одна. Важливим є концентрація уваги студентів на розумінні того, що існує прийнятний діапазон і всі розрахунки будуть коректними тільки для нього; що в довгостроковому плані лінія постійних витрат має ступінчатий, а не прямий вигляд (за рахунок прирощення величини постійних витрат).

Більшість авторів ілюструють методики на конкретних цифрових прикладах, деколи із взаємопов'язаним матеріалом.

Аналіз взаємозв'язку «Витрати – Обсяг – Прибуток» – це метод системного дослідження