Архітектура Рівненщини

фІсторично так склалося, що Рівненщина була на межі європейських цивілізацій, а останні декілька сторіч - на межі двох велетенських імперій-хижаків: Австрійської та Російської. Тому постійно рівненська земля перебувала у стані готовності до драматичних подій, у стані спроможності захищати ті чи інші інтереси, кордони, власність. Невипадково різноманітні форпости Рівненщини, у своїй побудові насичені сценаріями можливих воєн, які прогнозувалися у фантастичних передбаченнях військових командирів, інженерів-фортифікаторів, зодчих.

Сувора й велична архітектура краю. Недаремно залишки Корецького замку привернули увагу Тараса Шевченка, які він змалював для етнографічної експедиції, у складі якої проїздив Рівненщиною. А вже ті споруди, що збереглися, – замки, палаци князів Острозьких і Любомирських XVI – XVIII століть у Дубні й Острозі, монастир у Межирічах, комплекс пам'яток Державного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» в с. Пляшева Радивилівського району, Мурована, Кругла, Татарська вежі XIV століття, Богоявленська церква XV століття у м. Острог, – є справжніми перлинами будівничого мистецтва.
На державний облік взято 1088 пам'яток археології, 1761 - історії, 84 - монументального мистецтва. Серед них: комплекс пам'яток державного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької битви" в с. Пляшева Радивилівського району; Мурована, Кругла, Татарська вежі ХІV ст., Богоявленська церква ХУ ст. у м. Острог; Межиріцький монастир ХV ст. в с. Межирічі Острозького району; палаци князів Острозьких і Любомирських ХУІ-ХУІІІ ст. в м. Дубно та інші. Відновлено археологічні дослідження літописних міст Дорогобуж (Гощанський район) та Пересопниця (Рівненський район).
У архітектурному обличчі краю відбилися зарзки різноманітних мистецьких течій, починаючи з дерев’яної церковної архітектури і закінчуючи величними прикладами монументального класицизму.